1. Харків Видавнича група «Основа» 2015 Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована у 2008 році 2. ISBN 978-617-00-2525-8 Володарська М. О., Мазурок Г. П., Пілаєва О. М. В67 Українська мова. 4 клас. І семестр (за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун). — Х. : Вид. група «Основа», 2015. — 151, [1] с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»). ISBN 978-617-00-2525-8. Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки уроків української мови в 4-му класі (І семестр), складені відповідно до вимог оновленої навчальної програми для загальноосвітніх закладів із на- вчанням українською мовою (у редакції 2014 р.) за підручником М. Д. За- харійчук, А. І. Мовчун (К. : Видавництво «Грамота», 2015). Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу. Для вчителів початкової школи. УДК 37.016 ББК 74.263 © Володарська М. О., Мазурок Г. П., Пілаєва О. М., 2015 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2015 УДК 37.016 ББК 74.263 В67 Навчальне видання Серія «Початкова школа. Мій конспект» ВОЛОДАРСЬКА Марина Олександрівна, МАЗУРОК Ганна Петрівна, ПІЛАЄВА Олена Михайлівна УКРАЇНСЬКА МОВА. 4 КЛАС. І СЕМЕСТР (за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун) Головний редактор Ю. Є. Бардакова Редактор О. В. Грабар Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва Коректор О. М. Журенко Підписано до друку 31.08.2015. Формат 84×108/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна. Ум. друк. арк. 11,76. Замовлення № 15-09/14-05. ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66 тел. (057) 731-96-33 е-mail:
[email protected] Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р. 3. ЗМІСТ Орієнтовне календарно-тематичне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Мова і мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 1. Мова — жива скарбниця історії народу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 2. Розвиток мови. Старі та нові слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Урок 3. Культура мовлення та спілкування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Текст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Урок 4. Тема, основна думка, заголовок тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Урок 5. Тема, основна думка в текстах — розповідях, описах, міркуваннях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Урок 6. Засоби зв’язку речень у тексті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Урок 7. Поділ тексту на частини. План тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Урок 8. Урок розвитку писемного мовлення. Складання запитань і відповідей на задану тему . . . . . . . . . 23 Урок 9. Текст-міркування: твердження, докази, висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Урок 10. Закріплення знань про текст-міркування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Урок 11. Побудова тексту-опису, тексту-розповіді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Урок 12. Художній і науково-популярний тексти-описи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Урок 13. Замітка до газети. Перевірна робота. Диктант № 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Урок 14. Аналіз перевірної роботи. Речення за метою висловлювання та інтонацією. Повторення вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Урок 15. Головні та другорядні члени речення. Діалог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Урок 16. Урок розвитку писемного мовлення. Складання тексту-опису за змістом малюнка . . . . . . . . . . . 43 Урок 17. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Урок 18. Поширення речень словами та словосполученнями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 Урок 19. Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення . . . . . . . . . . . . . . . . 49 Урок 20. Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) . . . . . . 51 Урок 21. Складання речень з однорідними членами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 Урок 22. Закріплення знань при однорідні члени речення. Перевірка знань з мови («Мова і мовлення». «Текст». «Речення») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Слово. Значення слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Урок 23. Аналіз перевірної роботи. Повторення й узагальнення вивченого про слово . . . . . . . . . . . . . . . 59 Урок 24. Урок розвитку писемного мовлення. Робота з деформованим текстом: переставляння частин тексту, додавання кінцівки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61 Урок 25. Будова слова. Спільнокореневі слова. Форми слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 Урок 26. Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 Іменник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Урок 27. Іменник як частина мови. Повторення вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Урок 28. Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Урок 29. Рід іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 Урок 30. Змінювання іменників за числами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 Урок 31. Відмінювання іменників за відмінками. Початкова форма іменника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Урок 32. Урок розвитку писемного мовлення. Робота з деформованим текстом (заміна недоречно повторюваних слів) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 3 4. Урок 33. Відмінювання іменників жіночого й чоловічого роду із закінченням -а, -я в однині . . . . . . . . . . 79 Урок 34. Закінчення іменників жіночого роду на -а, -я в родовому відмінку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Урок 35. Закінчення іменників жіночого роду на -а, -я в орудному відмінку однини . . . . . . . . . . . . . . . 83 Урок 36. Змінювання іменників чоловічого роду без закінчень в орудному відмінку однини . . . . . . . . . . 85 Урок 37. Закінчення іменників чоловічого роду на -ар, -яр у родовому й орудному відмінках однини . . . . . 87 Урок 38. Відмінювання іменників чоловічого роду — назв істот у давальному та місцевому відмінках однини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89 Урок 39. Відмінкові закінчення іменників середнього роду в однині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 Урок 40. Урок розвитку писемного мовлення. Вибірковий переказ тексту з елементами опису . . . . . . . . . 93 Урок 41. Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’] перед закінченням -і в іменниках різного роду . . . . 95 Урок 42. Закріплення знань про зміну приголосних в іменниках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Урок 43. Визначення роду, числа, відмінка іменників. Перевірна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . . . . . 99 Урок 44. Чергування кореневих звуків [о], [е] з [і] в іменниках жіночого та чоловічого роду з основою на приголосний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 Урок 45. Відмінювання іменників у множині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103 Урок 46. Перевірка знань з мови («Іменник») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Прикметник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Урок 47. Аналіз перевірної роботи. Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні . . . . . . 107 Урок 48. Урок розвитку писемного мовлення. Письмовий переказ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 Урок 49. Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113 Урок 50. Уживання прикметників у художніх і науково-популярних текстах . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 Урок 51. Змінювання прикметників за родами й числами у сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . 119 Урок 52. Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові закінчення прикметників з основою на твердий приголосний . . . . . . . . . . . . . . . 121 Урок 53. Відмінювання прикметників з основою на м’який приголосний в однині та множині . . . . . . . . . 123 Урок 54. Визначення відмінків прикметників за відмінками іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 Урок 55. Практичні вправи на визначення відмінків прикметника. Перевірна робота. Диктант № 2 . . . . . 127 Урок 56. Урок розвитку писемного мовлення. Детальний переказ тексту за колективно складеним планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 Урок 57. Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Урок 58. Закріплення знань про правопис прикметників зі знаком м’якшення. Перевірна робота. Контрольне списування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135 Урок 59. Вимова та написання закінчення -ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137 Урок 60. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 Урок 61. Вимова й написання найуживаніших прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- . . . . . . . . . . 141 Урок 62. Відмінювання прикметників у множині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143 Урок 63. Закріплення знань про правопис прикметників у множині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145 Урок 64. Урок розвитку писемного мовлення. Складання запрошення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147 Додаток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149 4 5. ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ І семестр № з/п Тема уроку Дата Мова і мовлення (3 год) 1 Мова — жива скарбниця історії народу 2 Розвиток мови. Старі та нові слова 3 Культура мовлення та спілкування Текст (10 год) 4 Тема, основна думка, заголовок тексту 5 Тема, основна думка в текстах — розповідях, описах, міркуваннях 6 Засоби зв’язку речень у тексті 7 Поділ тексту на частини. План тексту 8 Урок розвитку писемного мовлення. Складання запитань і відповідей на задану тему 9 Текст-міркування: твердження, докази, висновки 10 Закріплення знань про текст міркування 11 Побудова тексту-опису, тексту-розповіді 12 Художній і науково-популярний тексти-описи 13 Замітка в газету. Перевірна робота. Диктант № 1 Речення (9 год) 14 Аналіз перевірної роботи. Речення за метою висловлювання та інтонацією. Повторення вивче- ного 15 Головні та другорядні члени речення. Діалог 16 Урок розвитку писемного мовлення. Складання тексту опису за змістом малюнка 17 Зв’язок слів у реченні 18 Поширення речень словами та словосполученнями 19 Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення 20 Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) 21 Складання речень з однорідними членами 22 Закріплення знань про однорідні члени речення. Перевірка знань з мови («Мова і мовлення». «Текст». «Речення») Слово. Значення слова (4 год) 23 Аналіз перевірної роботи. Повторення й узагальнення вивченого про слово 24 Урок розвитку писемного мовлення. Робота з деформованим текстом: переставляння частин тексту, додавання кінцівки 25 Будова слова. Спільнокореневі слова. Форма слова 26 Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого Іменник (20 год) 27 Іменник як частина мови. Повторення вивченого 28 Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність іменників 29 Рід іменників 30 Змінювання іменників за числами 31 Відмінювання іменників за відмінками. Початкова форма іменника 32 Урок розвитку писемного мовлення. Робота з деформованим текстом (заміна недоречно повто- рюваних слів) 33 Відмінювання іменників жіночого й чоловічого роду із закінченням -а, -я в однині 34 Закінчення іменників жіночого роду на -а, -я в родовому відмінку 5 6. № з/п Тема уроку Дата 35 Закінчення іменників жіночого роду на -а, -я в орудному відмінку однини 36 Змінювання іменників чоловічого роду без закінчень в орудному відмінку однини 37 Закінчення іменників чоловічого роду на -ар, -яр у родовому й орудному відмінках однини 38 Відмінювання іменників чоловічого роду — назв істот у давальному та місцевому відмінках однини 39 Відмінкові закінчення іменників середнього роду в однині 40 Урок розвитку писемного мовлення. Вибірковий переказ тексту з елементами опису 41 Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’] перед закінченням -і в іменниках різного роду 42 Закріплення знань про зміну приголосних в іменниках 43 Визначення роду, числа, відмінка іменників. Перевірна робота. Аудіювання 44 Чергування кореневих звуків [о], [е] з [і] в іменниках жіночого та чоловічого роду з основою на приголосний 45 Відмінювання іменників у множині 46 Перевірка знань з мови («Іменник») Прикметник (18 год) 47 Аналіз перевірної роботи. Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні 48 Урок розвитку писемного мовлення. Письмовий переказ 49 Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Уживання прикметників у прямому та пе- реносному значеннях 50 Уживання прикметників у художніх та науково-популярних текстах 51 Змінювання прикметників за родами й числами у сполученні з іменниками 52 Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові за- кінчення прикметників з основою на твердий приголосний 53 Відмінювання прикметників з основою на м’який приголосний в однині та множині 54 Визначення відмінків прикметників за відмінками іменників 55 Практичні вправи на визначення відмінків прикметника. Перевірна робота. Диктант № 2 56 Урок розвитку писемного мовлення. Детальний переказ тексту за колективно складеним планом 57 Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, оруд- ному та місцевому відмінках однини 58 Закріплення знань про правопис прикметників зі знаком м’якшення. Перевірна робота. Контрольне списування 59 Вимова та написання закінчення -ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках 60 Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників 61 Вимова й написання найуживаніших прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- 62 Відмінювання прикметників у множині 63 Закріплення знань про правопис прикметників у множині 64 Урок розвитку писемного мовлення. Складання запрошення 6 7. Дата _______________________ Клас _______________________ МОВА І МОВЛЕННЯ Урок 1. МОВА — ЖИВА СКАРБНИЦЯ ІСТОРІЇ НАРОДУ Мета: поглибити знання учнів про мову як засіб людського спілкування; актуалізувати знання школярів про державні символи України; розвивати індивідуальне мов- лення учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати повагу до символів на- шої держави, шанобливе і бережливе ставлення до мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Учитель посміхається — Урок наш починається! Будемо мову ми рідну вивчати Залюбки і повсякчас. Тож рівненько всі сідаймо, Працювати починаймо! II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДРУЧНИКОМ 1. Бесіда — Розгляньте обкладинку. — Як називається підручник? («Українська мова») — Хто є його авторами? (М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун) — Розгорніть підручник. — Які умовні позначення ви побачили? — Прочитайте, що вони означають. 2. Виразне читання вірша Григорія Столярчука «Як хліб...» — За що автор любить українську мову? — З чим поет порівнює мову? — Звідки виникла назва мови? (Від назви держави «Україна») — Назвіть символи нашої держави. — Що ви можете про них розповісти? — Зверніть увагу, що надруковано на с. 3 підручника. — А що таке гімн? (Урочиста патріотична пісня, яка уславлює державу.) — Хто є авторами Державного Гімну України? 3. Робота над текстом Державного Гімну України 1) Читання Гімну України вчителем. — Значення яких слів було для вас незрозумілим? 2) Повторення правил поведінки під час слухання Гімну України. 3) Слухання Гімну України (аудіозапис). — Які почуття охопили вас? III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати нашу рідну мову. Перший розділ, над яким ми будемо працювати, називається «Мова і мовлення». У цьому розділі є три теми. Прочитайте, як вони називаються. — Розглянемо першу тему з цього розділу. 7 8. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Колективна робота (вправа 2, с. 5) yy Виразне читання тексту. yy Переказ змісту прочитаного тексту. yy Складання речень щодо розуміння виділеного у тексті речення. Гра «Шифрувальники» — Запишіть прикметники до слова мова. дінар, тучакві, рагна, касьїнраук, лов’їнасо, вучаспі. — Кілька із них розберіть за будовою. 2. Робота за таблицею На дошці — таблиця. Мова (засіб людського спілкування) Мовлення (застосування мови для передачі думок за допомогою звуків чи графічних знаків) Усне Писемне активне пасивне активне пасивне говоримо слухаємо пишемо читаємо (діалог, монолог) — Чим мова відрізняється від мовлення? Висновок. Мова — це широке поняття, а мовлення — вужче. Адже мов- лення — це запас слів, якими володіє конкретна людина. Вона може розвивати своє мовлення, і це є показником культури особистості. 3. Хвилинка каліграфії ДД Дд де ре ер дж дв держава Живи та міцній, українська державо! 4. Словникова робота — Що означає слово держава? Держава — політична організація суспільства на чолі з урядом та його ор- ганами. Робота в парах — Доберіть споріднені слова і синоніми до слова держава; визначте, до якої частини мови належать дібрані слова. державний синонім країна Вітчизна державність одержавлення споріднене слово Батьківщина край державець (Синоніми до слова «держава»: країна, Батьківщина, Вітчизна, край. Споріднені слова до слова «держава»: державний, державність, одержав- лення, державець.) 5. Колективна робота (вправа 3, с. 5–6) Читання тексту вправи учнями «ланцюжком» — Спробуйте стисло переказати прочитаний текст. 8 9. 6. Розвиток мовлення Складання і запис учнями тексту-розповіді на подану тему. (Заслухати розповіді учнів.) 7. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Письмо з пам’яті (вправа 1, с. 5) yy Виразне читання вірша Миколи Сома. yy Заучування тексту учнями. yy Запис тексту з пам’яті. yy Самоперевірка виконаної роботи. — Чому вам потрібно добре знати українську мову? — Які спільнокореневі слова можна дібрати до слова мова? (Мовний, мов- лення, мовити, розмовляти) 2. Цікаво знати! Ознайомлення з інформацією у рамці (с. 6) Робота в групах — Прочитайте прислів’я про мову. Поясніть, як ви їх розумієте. (Кожна група отримує по одному прислів’ю.) VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Чому кажуть, що мова — жива скарбниця історії народу? — Яке поняття ширше — «мова» чи «мовлення»? — Як ви збагачуєте своє мовлення? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 4 (с. 6). ДОДАТОК ДО УРОКУ 3 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 8, с. 8) 2. Каліграфічна хвилинка Дд Дд до по бачення — Допишіть речення. Щоб знову зустрітись в годину призначену, кажу я щиро всім ... ... — Прочитайте прислів’я та запишіть його. Бу лас не ня спа бі ни гне дь ка кла ється си спи не 3. Гра «Шукачі» — Відшукайте серед поданих слів слова ввічливості, які вимовляють у певній ситуації. Коли я щиро дякую, кажу... Коли я вибачаюся, кажу... Коли я прошу допомоги, кажу... (До побачення; дозвольте зайти; спасибі; перепрошую; вибачте, будь ласка; добродію; допоможи мені, будь ласка) — Як називаються такі слова? (Ввічливі) — Як називають людину, яка користується такими словами? (Ввічлива, культурна) 9 10. ДОДАТОК ДО УРОКУ 4 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 12, с. 10) — Прочитайте записку, яку ви склали вдома. — Які слова ввічливості ви в ній використали? 2. Каліграфічна хвилинка Рр Рр Ра ир бр рш Рана від слова заживає, проте слід глибокий залишається. — Підкресліть іменники. — Поділіть для переносу слова заживає, залишається. ДОДАТОК ДО УРОКУ 5 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 16, с. 12) Учитель заслуховує кілька розповідей за темою «Моя допомога в сім’ї». — Яка тема ваших розповідей? — Яка основна думка? 2. Каліграфічна хвилинка Загадка yy Голі поля, мокне земля. Дощ поливає. Коли це буває? (Восени) — Запишіть каліграфічно. Вв Вв Вв во ен се восени — Складіть прикмети. Підкресліть антоніми. Восени багач, то взимку морозно. Як восени погідно, то восени хліб у коморі. Як у травні дощ надворі, а навесні прохач. 3. Фронтальне опитування — Що таке текст? — Як визначити тему тексту? — Як дібрати заголовок? 4. Самостійна робота — Прочитайте речення. — Чи утворюють вони текст? Обґрунтуйте свою думку. — Яке речення «зайве»? Чому? — Запишіть відредагований текст. — Придумайте до нього заголовок. День був сонячний, теплий. В Оксанки було довге волосся. На небі жодної хмаринки. Сонце пестило землю лагідним теплом. Лагідний вітерець ледь-ледь колихав верхівки дерев. — У виділеному реченні визначте головні та другорядні члени речення. 10 11. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 2. РОЗВИТОК МОВИ. СТАРІ ТА НОВІ СЛОВА Мета: продемонструвати учням, що мова — суспільне явище, яке може змінюватися, поповнюватися новими словами; розвивати мовлення школярів; збагачувати їх словниковий запас; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось дзвінок сигнал подав — До роботи час настав. Тож і ми часу не гаймо І урок свій починаймо. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 4, с. 6) Конкурс на кращого читця віршів про мову. 2. Гра «Мікрофон» — Для чого людям потрібна мова? — Яка мова є державною в Україні? — Як потрібно ставитися до рідної мови? 3. Каліграфічна хвилинка Щщ Щщ Щщ що — Напишіть каліграфічно синоніми до поданих словосполучень. Кожного дня — ... (щодня). Кожної години — ... (щогодини). — Вставте пропущені слова, користуючись словами, поданими у довідці. Мова ... ... новими словами, які ... в нашому житті, ... Слова для довідки: збагачується, щоденно, з’являється, поповнюється. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як і чому відбувається розвиток і збага- чення мови. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота за підручником (вправа 5, с. 6–7) yy Ознайомлення учнів із текстом вправи. — Що відбувається із словниковим складом мови? — Що сприяє виникненню нових слів? — Як називаються слова, що вживаються у мові мало й рідко? — Наведіть приклади таких слів. — Що відображають нові й старі слова у мові? yy Складання учнями розповіді на задану тему. yy Перевірка виконаної роботи. 2. Словникова скарбничка Аеродром — слово, складене з грецьких коренів аеро (повітря) і дром (ділянка). Аеродром — ділянка земної поверхні для зльоту, посадки, стоянки літаків, зі спорудами та обладнанням для їх обслуговування. — Доберіть синоніми до слова аеродром. (Летовище, стоянка) — Складіть речення зі словом аеродром таким чином, щоб воно виступало другорядним членом речення. 11 12. Гра «Знайди пару» Республіка переворот перетворення держава Революція країна удосконалення форма державного правління 3. Робота за підручником (вправа 6, с. 7–8) yy Мовчазне читання текстів учнями. — Яка тема першого тексту? А другого? — Поясніть значення слів било, град. yy Зіставлення текстів учнями. Висловлювання міркувань щодо змісту тек- стів. yy Вибіркове списування нових і старих слів із текстів. yy Складання схеми виділеного речення. Визначення головних і другорядних членів речення. 4. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Робота в групах (вправа 7, с. 8) Учні читають вислови про мову. Кожна група списує один вислів про мову, вивчає його напам’ять і намага- ється пояснити значення вислову. 2. Перевірка виконаної роботи 3. Хвилинка-цікавинка Слово крейда прийшло до нас з далеких країв — з острова Кріт. Римляни у давнину вивозили з цього острова білу глину як будівельний матеріал і на- зивали його крета. Пізніше цю глину почали вживати у себе германці, нази- ваючи її спочатку кріда, а потім крайде. Від германців це слово прийшло до нас. Так від покоління до покоління мандрувала наша мова, поки дійшла аж до нас. І кожне нове покоління вносило в неї щось нове, збагачувало й удоско- налювало її. (За А. Коваль) 4. Гра «Шифрувальники» — Відновіть «зашифровані» речення. Поясніть, як ви розумієте їх зміст. оотЗло бовадутью із млезі, а зннная — з никжок. нуКги тачитью ен чиома, а зумморо. — Назвіть кількість букв, звуків у словах книжка, знання. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Що цікавого дізналися на уроці? — Як розвивається і збагачується наша мова? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 8 (с. 8). 12 13. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 3. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ТА СПІЛКУВАННЯ Мета: формувати в учнів уявлення про культуру мовлення і спілкування; ознайомити з основними характеристиками культурного мовлення; вчити учнів дотримувати правил спілкування в усному мовленні; розвивати вміння правильно висловлюва- ти свою думку у зв’язному мовленні; виховувати культуру спілкування. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 9) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні ми поміркуємо разом над тим, що розуміють під культурою мовлення; як досягти високої культури спілкування. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота за підручником (вправа 9, с. 9) yy Ознайомлення зі змістом тексту. — Що цікавого ви дізналися з тексту? yy Вибіркове списування слів, словосполучень, ужитих правильно. (Олія, рослинні олії, волоські горіхи, перенісся, суглоб) yy Усне складання речень із записаними словами і словосполученнями. 2. Робота за таблицею Культура мовлення правильність точність виразність Висновок. Культура мовлення — це правильність, точність, виразність мов- лення. Пам’ятайте: слова — це ніби одяг ваших думок. Щоб гарно говорити, необхідно знати мову, якою спілкуєшся з іншими. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє уважно слухати. 3. Народні погляди на культуру мовлення — Прочитайте і запам’ятайте. Запишіть висловлювання, яке найбільше сподобалось. Поясніть свій вибір. Що маєш казати — наперед обміркуй. Дав слово — виконай його. Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам. Умієш говорити — умій слухати. 4. Цікаво знати! Ознайомлення з інформацією у рамці (с. 9) 5. Колективна робота (вправа 10, с. 9–10) Читання тексту вправи учнями «ланцюжком» — Що таке спілкування? — Які слова вибачення ви можете вживати? — Які слова вибачення вживає той, у кого попросили вибачення? — Які слова доречно використовувати у ситуації відмови? — Які слова доречно використовувати у ситуації погодження із чимось? — Коли і де слід дотримувати культури спілкування? 13 14. 6. Розвиток мовлення Добирання висловів до мовленнєвих ситуацій, уміщених на с. 10 підруч- ника. 7. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Тренувальна вправа 11 (с. 10) — Складіть речення з поданими словами. 2. Гра «Розсипанка» — Об’єднайтесь у групи за назвами кольорів веселки. Складіть основні пра- вила культури спілкування. yy під час не розмови їж і під їжі час не розмовляй. yy ввічливості слова вживай. yy не жестикулюй розмови під час і руки тримай не кишенях в. yy до вимоги пам’ятай про мовлення. yy дивлячись в співрозмовнику очі, відповідай запитуй і. yy за тебе людей звертайся на «Ви», незнайомих і старших до всіх. yy помилку помітивши мовленні у товариша, виправити її не соромся. 3. Складання сенкана 1. Іменник 1. Мова 2. Прикметники 2. Українська, співуча, барвиста, рідна, милозвучна, калинова, солов’їна, колискова, багата, барвінкова, чиста. 3. Дієслова 3. Ллється, мовиться, розвивається, поповнюється, збагачується. 4. Влучні вирази 4. Дзеркало душі, багата скарбниця, схованка люд- ського духу, чарівна пісня, диво калинове, рідна і тепла, як батьківська хата. 5. Речення 5. Мова потрібна людині для спілкування. 6. Текст 6. Мова — найважливіший засіб обміну думками між людьми, пізнання світу і передавання досвіду між по- коліннями. Без мови людина не може існувати. Щоб гарно говорити, необхідно знати мову, якою спілку- єшся. Краще говорить і пише той, хто багато читає, вміє уважно слухати. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Що таке культура мовлення і культура спілкування? — Як берегти і примножувати багатства рідної мови? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 12 (с. 10). 14 15. Дата _______________________ Клас _______________________ ТЕКСТ Урок 4. ТЕМА, ОСНОВНА ДУМКА, ЗАГОЛОВОК ТЕКСТУ Мета: поглибити і поширити знання учнів про текст; розвивати вміння самостійно ви- значати тему, основну думку тексту, добирати заголовок; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати уважність, спостережливість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 10) III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Спробуйте пояснити вислів каліграфічної хвилинки. — Слова ми добираємо залежно від того, як ми ставимося до предмета чи події. Дуже часто ми не звертаємо увагу на ті слова, вислови, що використо- вуємо. Ви із захватом читаєте казки, вірші, оповідання письменників і поетів, тому що вони вдало володіють словом, правильно і послідовно висловлюють свої думки. Ви теж можете цього навчитися. А допоможе вам оволодіти цими вміннями і навичками розділ підручника під назвою «Текст». IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Підготовча робота — Що називається текстом? (Зв’язна за змістом розповідь) — Які ознаки тексту ви знаєте? (Текст має тему, основну думку, до нього можна дібрати заголовок.) — Що є темою, основною думкою тексту? — З яких частин складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка) 2. Робота за підручником (вправа 13, с. 11) yy Самостійне читання тексту учнями. yy Робота над текстом. — Чи утворює прочитаний вами уривок текст? Обґрунтуйте свою думку. — Який заголовок можна придумати до тексту? Учні зачитують зачин і кінцівку тексту. — Прочитайте основну частину тексту. — Які слова допомогли автору уникнути повторів? yy Вибіркове списування з граматичним завданням. — Випишіть речення з цими словами. У виділеному реченні учні підкреслюють головні та другорядні члени ре- чення. 3. Словникова скарбничка Вдень (удень) — у денний час. Гра «Віднови прислів’я» Тепло, землі, вдень, рідній, на, і, вночі, і. Вранці (уранці) — у ранковий час, ранком, зрання, рано. Гра «Скажи одним словом» Час доби, коли сходить сонце... (Вранці) 15 16. — Послухайте вірш. Назвіть у ньому словникове слово. Уранці трави з росою Червень косить косою. М. Сингаївський 4. Робота за підручником (вправа 14, с. 11–12) Учні читають речення, вміщені у вправі 14. З’ясовують, чи утворюють вони текст. — Які речення не стосуються тексту? Прочитайте їх. — Прочитайте відредагований текст. Визначте його тему. — Запишіть відредагований текст у зошити. — Поясніть значення слова прем’єра. 5. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Самостійна робота (вправа 15, с. 12) yy Добирання заголовків до текстів вправ 13, 14. yy Складання розповіді за виділеним реченням. 2. Перевірка виконаної роботи Виправлення мовних помилок. 3. Робота в парах над деформованим текстом — Розташуйте рядки вірша в такому порядку, щоб вийшов зв’язний текст. — Прочитайте відновлений текст. ТВОЯ ЗЕМЛЯ Розтанула зоря досвітня, 1 лежить навкіл твоя земля. 4 росою вкрилися поля. 2 Ласкава, щедра і привітна 3 Твоя це Мати — Батьківщина, 5 тобі лежать в широкий світ. 8 твій дім з малих дитячих літ. 6 Звідсіль дорога і стежина. 7 — Випишіть з тексту слова, будова яких відповідає поданій схемі. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Прочитайте речення лівого і правого стовпчиків. Що стрункіше від тополі? Посередині галявини росте кремезний дуб. Це могутнє дерево широко розкинуло своє гілля. Золота берізка опустила свої віти. Шумить сердитий вітер, але дуб не гнеться. Дуб — найміцніше дерево наших лісів. Як гарно клени підросли! — Які з цих речень становлять текст? Доведіть свою думку. — Чому речення лівого стовпчика не утворюють текст? — Які характерні ознаки тексту ви запам’ятали? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 16 (с. 12). 16 17. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 5. ТЕМА, ОСНОВНА ДУМКА В ТЕКСТАХ — РОЗПОВІДЯХ, ОПИСАХ, МІРКУВАННЯХ Мета: вчити учнів самостійно формулювати тему, основну думку тексту, добирати заго- ловок, який відповідає темі, основній думці тексту, виявляти у тексті слова, речення, які допомагають визначити основну думку тексту; розвивати увагу, спостережли- вість; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 10) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні на уроці ми будемо вчитися визначати тему, основну думку у текстах різних типів; спостерігати, чи залежить тема та основна думка від типу тексту. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Підготовча робота. Робота за таблицею Типи текстів Розповідь — якщо хо- чемо розказати про певні події (що робить особа чи предмет?) Опис — якщо хочемо назвати ознаки пред- мета чи особи (який предмет, особа, дія?) Міркування — якщо хо- чемо щось довести або запе- речити (чому саме такими є предмет, особа чи дія?) 2. Робота за підручником 1) Вправа 17 (с. 12–13). yy Читання тексту учнями та з’ясування значення невідомих слів. yy Переказ змісту прочитаного тексту. yy Визначення типу тексту, теми і мети. yy Добирання заголовка. yy Вибіркове списування. — Знайдіть у тексті і запишіть у зошити речення, у яких розкривається основна думка тексту-розповіді. (Сонечко — корисна комаха. Вона знищує не- нажерливу попелицю.) 2) Вправа 18 (с. 13). yy Читання тексту та визначення його типу. — Що цікавого дізналися з тексту? yy Визначення теми, мети тексту. yy Добирання учнями заголовка та запис його в зошити. — Знайдіть у тексті опис сонечка і запишіть його в зошити. 3) Вправа 19 (с. 13–14). yy Читання тексту та визначення його типу. yy З’ясування характерних ознак тексту-міркування: твердження, доказу і висновку. yy Визначення теми, мети тексту, добирання заголовка. yy Списування речень-доказів, які автор уживає у тексті. 17 18. — Знайдіть і підкресліть слова, які доречно вживати у текстах-мірку- ваннях. Висновок. Ми розглянули три типи текстів. — Про кого йдеться в усіх цих текстах? (Про сонечко) — Отже, тема цих текстів однакова. — А основна думка? Від чого залежить основна думка тексту? (Від типу тексту) — Щоб визначити основну думку тексту, слід звертати увагу на те, до якого типу належить поданий текст. 3. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Творча робота — Прочитайте слова, записані на дошці. Рано, спочатку, потім, удень, після уроків, пізніше, надвечір, увечері. — На що вказують ці слова? (На послідовність подій) — Використовуючи ці слова, складіть розповідь про свій день. 2. Гра «Кращий знавець мови» — Прочитайте і відгадайте загадку. ХТО ДІД? З’їжджалися дочки у гості до діда: ось там Завірюха санчатами їде, за нею Метелиця слідом мете, Хурделиця хугу з собою веде. А тільки-но вітер у полі завіє, як стануть на межі Хуртеча й Завія. Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала найменша — улюблена донечка Віхола. — Знайдіть слова-синоніми. — Поясніть заголовок. — Що може означати слово дід? — Розкажіть про свого дідуся. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Що нового дізналися на уроці? — У чому зазнали труднощів? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 20 (с. 14) — за вибором учнів. 18 19. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 6. ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ Мета: вчити учнів використовувати лексичні засоби для зв’язку речень у тексті; розви- вати вміння зв’язувати речення в тексті за допомогою особових займенників (він, такий, цей), слів (тоді, спочатку, потім); розвивати мовленнєві вміння; виховувати повагу до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі сідайте тихо, діти, Домовляймось не шуміти, На уроці не дрімати, А старанно працювати. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 20, с. 14) Учні зачитують складені тексти. — Що таке текст? — Які типи текстів ви знаєте? — До якого типу текстів належить ваш текст? Обґрунтуйте свою думку. 2. Каліграфічна хвилинка Нн нп нм ам ат ям ят напам’ять Мати своє дитя знає напам’ять: і очима, і руками. — Виконайте звуко-буквений аналіз слова напам’ять. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні ми розглянемо засоби зв’язку речень у тексті. Щоб наші тексти були правильними і цікавими, ми будемо вчитися вдоско- налювати їх, уникаючи повторення одних і тих самих слів. А допоможуть нам у цьому синоніми, споріднені слова. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Колективне виконання вправи 21 (с. 14) Виразне читання учнями тексту та визначення його головної думки — Які недоліки ви помітили у тексті? — Назвіть ці слова. — Спробуйте відредагувати цей текст, замінюючи слова, які повторю- ються, словами з довідки. — Запишіть відредагований текст у зошити. — Прочитайте, що у вас вийшло. 2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 15) 3. Тренувальна вправа 22 (с. 15) yy Самостійне читання тексту учнями. yy Визначення типу тексту, його теми, мети, добирання заголовка. yy Словникова скарбничка. — Яке слово в цьому тексті привернуло вашу увагу? (Ноутбук) — Поясніть його значення, скориставшись підказкою у підручнику. — Назвіть виділені в тексті слова. — Яку роль вони відіграють? — Спробуйте самостійно вдосконалити текст. 19 20. — Запишіть його у зошити. — Які слова допомогли пов’язати речення в тексті? 4. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Робота в парах над деформованим текстом (вправа 23, с. 15) — Розташуйте рядки вірша у такому порядку, щоб вийшов зв’язний текст. — Прочитайте правильний текст. — Доберіть до нього заголовок. Добирання антоніма, складання речення. 2. Робота в парах. Гра «Редактор» — Прочитайте текст. — Що цікавого дізналися з тексту? — Знайдіть і підкресліть у ньому недоліки. — Виправте їх, використавши синоніми. Колись польові волошки у наших краях не росли. Волошки потрапили до нас разом із житом. Почали сіяти на полях жито — виросли поруч із ним і во- лошки. Насіння волошок ховалося серед житніх зерен і так мандрувало разом із ними. — Прочитайте вдосконалений текст. — Які слова допомогли вам уникнути повторів? VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Яку тему розглянули на уроці? — Як уникнути повторів під час побудови тексту? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 24 (с. 16). 20 21. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 7. ПОДІЛ ТЕКСТУ НА ЧАСТИНИ. ПЛАН ТЕКСТУ Мета: вчити учнів ділити текст на логічно завершені частини та складати план тексту; розвивати вміння складати текст за планом; виховувати спостережливість, уваж- ність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 24, с. 16) Учні зачитують складені тексти-розповіді. — Які слова ви використали у тексті для зв’язку речень? 2. Каліграфічна хвилинка Загадка yy Червоніє суниця, стигне в полі пшениця. І купаються дітки в теплій річці... (улітку). Вв вл іл Ул ук ікт к ул влітку улітку літом Кому влітку холод, тому взимку голод. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Діти, вдома ви складали розповідь про кульбабку. Але кожного року за- вдання на уроках мови буде ускладнюватися. Ви матимете навчитися писати великі детальні розповіді, записувати поширені перекази, складати твори зна- чного обсягу. Щоб гарно виконувати подібні завдання, вам потрібно навчитися ділити текст на частини та складати план до цього тексту. Це допоможе вам по- слідовно викладати свої думки. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Виконання вправи 25 (с. 16) — Прочитайте виразно текст. — Про що у ньому йдеться? — Доведіть це словами з тексту. — Прочитайте кінцівку тексту. — Відредагуйте кінцівку тексту, використавши слова, подані у підруч- нику. — Запишіть цей текст у зошит. 2. Складання плану тексту (вправа 26, с. 16–17) Учні читають текст та визначають його тему і мету. 1) Конкурс на добирання кращого заголовка до тексту. — Запишіть його каліграфічно у зошити. 2) Складання плану до тексту. — Прочитайте перше завдання до вправи, вміщене на с. 17. — Чи зрозуміле воно вам? — Опрацюйте його у парах. Зразок плану 1. Незвичайний чоловік. 2. Весела донька. 3. Друга донька. 21 22. 4. Золотиста донька. 5. Біла донька. Перевірка виконаної роботи. 3) Переказ тексту за складеним планом. — Для чого потрібен план? Висновок. План допомагає висловлювати думки послідовно, не пропустити чогось важливого. 4) Запис відповіді на кілька пунктів плану (за вибором учнів). 3. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Цікаво знати! yy Хто двічі народжується, а раз помирає? (Птах) — Сьогодні ми поговоримо про дивовижного птаха. Це шишкар. (Демон- стрування фотоілюстрації.) На відміну від інших птахів, шишкар виводить пташенят узимку. Уяв- ляєте, навколо двадцяти-тридцятиградусний мороз, а в гнізді у нього — яйця або оголені пташенята лежать? Ялиновий шишкар — невеличкий птах, трохи більший за горобця. Поши- рені шишкарі у хвойних лісах Карпат і Криму. Годуються вони в основному насінням сосен, ялин. В урожайний рік шишкарям узимку вдосталь корму. От вони і починають мостити гнізда та виводити пташенят у ситну для них пору року — зимою. Шишкар-ялинник будує таке тепле гніздо, що ні яйця, ні пта- шенята у ньому не замерзають. Характерною ознакою цих своєрідних птахів є дзьоб, нижня і верхня час- тина якого зігнуті і перехрещуються між собою. Це пристосування для того, щоб витягувати з-під лусок шишок сосни і ялини насіння, яке є улюбленим кормом. До речі, вилуплюються пташенята з яйця з прямим дзьобом, але через 3 тижні його краї перехрещуються. Ще одну особливість мають ці пташки. Хвойне смолисте насіння — основні ласощі шишкаря. І тому тіло старого шишкаря настільки просочується смолою, що не піддається гниттю. Десять-п’ятнадцять років може лежати така «мумія» шишкаря. 2. Самостійна робота (вправа 27, с. 17) yy Ознайомлення з планом тексту. yy Оголошення конкурсу на кращу розповідь за планом. yy Запис тексту в зошит, добирання заголовка. yy Слухання складених текстів. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Чого ви навчилися на цьому уроці? — Що означає скласти план тексту? — Яке значення має план? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 28 (с. 17). 22 23. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 8. УРОК РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ЗАПИТАНЬ І ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАДАНУ ТЕМУ Мета: вчити учнів складати запитання і відповіді, об’єднуючи їх однією темою; збагачу- вати лексичний словник; викликати бажання передавати свої враження влучними образними виразами; розвивати зв’язне мовлення, творче мислення, уяву, увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати інтерес до вивчення української мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Уроки творчості, натхнення уроки, Добра і радості, і мудрості глибокої, Усі шляхи тернисті перейти Уроки творчості поможуть вам завжди. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Вступне слово вчителя — Я не знаю людини, яка б не любила слухати музику та пісні. Співи ото- чують нас від самого початку нашого життя. Перший спів, який ми чуємо,— це колискова, яку нам співає мама або ба- буся, і в ній бринить материнське тепло, любов та ласка. Спілкування дорослих з малятами за допомогою художнього слова не об- межується колисковими піснями. Дитині потрібні не лише ніжні, лагідні звуки колисанки під ритмічне погойдування колиски. Їй потрібна активність, яка б розвивала рухи, мислення, викликала жвавість, бадьорість, поліпшу- вала настрій. І одним з видів такого спілкування стали забавлянки (утішки) — коро- тенькі пісеньки або віршики, поєднані зі своєрідними вправами і покликані зміцнити дитину фізично, підтримувати радісний, бадьорий настрій. Печу, печу хлібчик Дітям на обідчик... Або: Ковальок, ковальок, Підкуй чобіток. У давні часи люди вірили у магічну силу слова. Так з’являлися заклички до дощу, сонця, хмар: прохання, щоб пішов чи припинився дощ, вийшло сонце чи розійшлися хмари. — Відновіть закличку, використавши слова з довідки. Вийди, вийди, ..., На дідове... На бабине... На наше... Слова для довідки: подвір’ячко, полечко, зіллячко, сонечко. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні на уроці ми спробуємо відновити зміст деяких дитячих пісе- ньок, будемо вчитися складати запитання і відповіді на задану тему. А допо- може нам у цьому матеріал, вміщений у вашому підручнику на с. 18, а також у зошиті з розвитку писемного мовлення. 23 24. IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ 1. Робота за малюнком (с. 18) — Розгляньте малюнок. — Де відбувається зображена подія? — Яка частина доби зображена на малюнку? — Хто зображений на малюнку? — До кого звертаються хлопчик і дівчинка? — Чому ви так уважаєте? 2. Робота за підручником (вправа 29, с. 18) yy Мовчазне читання тексту української дитячої пісеньки. — Як написано цю пісню? (У формі діалогу) — Між ким відбувається розмова? yy Робота в парах. Утворення словосполучень. Місяць сплять мрії Діти водить луг і річку Сон сторожить в колисаночках yy Робота зі словами. — Вставте пропущені букви, користуючись вправою 29. — Вчіться правильно звертатися! Місяць — місяц... — місяченьк... Сторож — сторож... — стороженьк... yy Відновлення речень. — Чи зрозуміли ви, що запитують діти у місяця? — Прочитайте відповіді місяця. — Які слова потрібно вставити у питальні речення? Запис учнями відновлених речень у зошити. (Що сторожеш ти? Хто є в тих хатах? Про що мрії ті?) yy Робота в парах. Читання пісеньки. Інтонування речень. 3. Хвилинка каліграфії Дд Бб Уу Єє Ук ут єд нє єдиний майбутнє Діти — майбутнє України. 4. Фізкультхвилинка Іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику У новому горщику Та поставлю на вербі, Щоб не з’їли комарі. Буде вам, буде й нам, Буде всім комарам. V. РОБОТА В «ЗОШИТІ З РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ» VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Що цікавого дізналися на уроці? — Що навчилися складати? — У чому зазнали труднощів? 24 25. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 9. ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ: ТВЕРДЖЕННЯ, ДОКАЗИ, ВИСНОВКИ Мета: формувати в учнів уявлення про текст-міркування, його характерні ознаки: твер- дження, доказ, висновок; вчити складати тексти-міркування; виховувати бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 28, с. 17) Учитель може заслухати відповіді кількох учнів. Учні читають план і текст розповіді за темою «Дари лісу». Колективно аналізують відповідність плану тексту розповіді. 2. Каліграфічна хвилинка — Розгадайте ребус. ПО (Попереду) — Запишіть каліграфічно. Пп По пе пл па попереду — За малюнком складіть і запишіть розповідне речення зі словом попе- реду. 3. Гра «Редактор» — Прочитайте поданий текст. — Знайдіть у ньому недоліки, виправте їх. — Прочитайте вдосконалений текст. От лісок. Росте в лісі ялинка. Біжить через лісок зайчик. Дмухнув ві- терець. Ялинка зашелестіла. Зайчик злякався. Зайчик підвівся на лапки і слухає. У лісі знову тихо. Зрадів зайчик і почав гризти травичку. Ой! Знову щось шелестить. Зайчик перелякався. Боїться зайчик усякого шелесту. — Який заголовок можна запропонувати до тексту? — Назвіть префікси у виділених словах. 4. Робота за таблицею «Типи текстів» Розповідь Опис ? Розповідаємо про певну подію Описуємо предмет або подію Хочемо довести або спросту- вати певну подію — Яку назву можна дати третьому виду текстів? 25 26. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні ми попрацюємо над текстами-міркуваннями; дізнаємося про особливості побудови тексту-міркування. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота за підручником (вправа 30, с. 19) yy Ознайомлення з текстом. — Прочитайте текст вправи. — Яка мета цього тексту? — Який це тип тексту? (Це текст-міркування.) yy Робота в групах. — Об’єднайтеся в групи та попрацюйте над першим завданням до вправи. — У чому полягає особливість побудови тексту-міркування? yy Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 19). — Відшукайте ці слова у тексті вправи. yy Списування доведення із завданням, поданим на с. 19 підручника. 2. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Тренувальна вправа 31 (с. 19–20) — Прочитайте поданий текст. yy Визначення у тексті твердження, доказу, висновку. — Якої частини тексту не вистачає? (Висновку) yy Вибіркове списування. Виписування слів, використаних у доказах (погоджуюся, дійсно, мені зда- ється). — Прочитайте подане у вправі твердження, висновок. — Поміркуйте, про що можна написати у висновку? — Запишіть свої думки у зошити. Перевірка виконаної роботи. (Заслухати декілька учнів.) 2. Складання тексту за поданим твердженням (вправа 32, с. 20) — Прочитайте поданий текст. — Зверніть увагу на виділене речення. — Спробуйте скласти власне міркування на основі поданого речення. 3. Гра «Будівельники» — Перебудуйте текст-розповідь на текст-міркування. Птахи — наші друзі. Вони знищують шкідників лісу. А ще вони радують нас своїм співом. Бережіть птахів! Необхідно оберігати птахів. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Пригадайте, що таке текст? — Які бувають типи текстів? — З яких частин складається текст-міркування? — Які слова доречно використовувати у доведенні? А які — у висновку? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 33 (с. 20). 26 27. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 10. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ Мета: закріплювати знання учнів про текст-міркування, його характерні ознаки; вдо- сконалювати вміння складати тексти-міркування на основі поданих тверджень, до- тримуючи структури тексту-міркування; розвивати мовлення учнів; виховувати ста- ранність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Чути дзвоник голосистий, Він дзвенить, немов намисто, Намистинки розсипає Й весело нас всіх скликає. Подивилися на мене, Усміхнулися усі: Хто готовий до роботи? Хто бадьорий?.. Молодці! Щоб урок пройшов немарно, Треба сісти рівно, гарно. Не базікати на уроках, Як папуга чи сорока. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 33, с. 20) Учитель заслуховує декілька робіт учнів. — До якого типу текстів належить складений вами текст? — Доведіть свою думку. 2. Каліграфічна хвилинка Зз Чч Аа Дд Тт дж тж но Звичайно адже отже по-перше 3. Робота в парах — Розмістіть у правильному порядку частини міркування. Адже скільки про її кмітливість казок складено, скільки про винахідли- вість розказано. Дійсно, хитрюща руда проноза. Здавна лисицю вважали найхитрішим звіром. 4. Перевірка виконаної роботи III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота за вправою 34 (с. 20) 1) Робота над загадкою. yy Він на дубі виростає, Шапочку гарненьку має. З дуба в землю упаде І весною проросте. (Жолудь) — Плодами якого дерева є жолуді? — Хто полюбляє їсти жолуді? 2) Ознайомлення з текстом вірша Г. Кирпи. 27 28. 3) Вибіркове читання. Учні читають умови, за яких буде рости жолудь. (Лягає в холодну землю, вкривається ковдрою з листя, знімає шапку.) 4) Самостійна робота. — Складіть доведення, використовуючи слова, подані в підручнику. Перевірка виконаної роботи. — Які слова допомогли вам скласти доведення? 2. Робота за вправою 35 (с. 21) (усно) 1) Самостійне читання тексту-розповіді. — Про яке дерево йдеться у тексті? — Що цікавого ви дізналися про дуб? 2) Робота в групах. — Складіть текст-міркування, твердженням якого буде перше речення по- даного тексту. Звітування груп. 3. Фізкультхвилинка Щоб продовжити урок, Із-за парт мерщій на крок. Стали рівно, мов дуби. Потім всі знайшли гриби. Піднялися, мов смереки, Потягнулися далеко. Руки ставимо у боки І скакаєм, мов сороки. І прогнулись, мов берізки, Потім витерли геть слізки. Всі плечима повели, Втомлені мов й не були. 4. Розвиток мовлення — Складіть речення-міркування, користуючись довідкою. Лось і косуля — травоїдні тварини, бо... Ліс — наше багатство, оскільки дає нам... Цю красиву пташку прозвали сорока-білобока, через те що має вона... Слова для довідки: хвіст і голівку чорну, як у ворони, тільки збоку на крилах та черевце має біленьке; вони живляться виключно рослинною їжею; чисте повітря, смачні та корисні плоди, затишний відпочинок. 5. Творча робота за вправою 36 (с. 21) — Прочитайте прислів’я, поясніть його зміст. — З яких частин складається текст-міркування? — Які слова ви можете використати в доведенні? — А які — у висновку? (Отже, таким чином, безумовно) V. ПІДСУМОК УРОКУ — Який тип тексту повторили на уроці? — Який вид роботи вам найбільше сподобався? — Яких труднощів зазнали під час складання тексту-міркування? VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 37 (с. 21). 28 29. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 11. ПОБУДОВА ТЕКСТУ-ОПИСУ, ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ Мета: продовжити ознайомлення учнів із типами текстів за їх метою; звернути увагу на характерні ознаки текстів-описів; збагачувати словниковий запас школярів; вихову- вати бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 37, с. 21) — Який текст ви склали вдома? — Чи можна його назвати текстом-міркуванням? — Доведіть, що птахи — окраса нашої землі. 2. Каліграфічна хвилинка Вв Щщ Тт вз що ем ур зку Готуй сани влітку, а воза взимку. 3. Словникова робота Гра «Знайди пару» Взимку температурний тижневий зимовий щотижня температурити узимку тиждень температура щотижня зимувати тижневик 4. Вибіркове списування — Прочитайте текст та визначте його тип. — Випишіть речення, у якому висловлюється твердження. Світ прекрасний навколо тебе — сонце ясне і синє небо, птахи і звірі, гори і ріки — нехай він буде таким навіки! Нехай людина добро приносить, бо світ навколо любові просить. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Малювати можна не лише фарбами. Сьогодні ми спробуємо малювати за допомогою слів. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Складання тексту-опису за поданим планом (вправа 38, с. 21) yy Відгадування загадки. yy Виконання звуко-буквеного аналізу слова тюльпан. yy Складання опису за планом, поданим на с. 21 підручника. Зразок опису Тюльпан — чудова весняна квітка. У нього довге та міцне, але гнучке стебельце. Листки тюльпана широкі, ви- довжені, розташовуються попарно. Квітка тюльпана має п’ять довгих ніжних пелюсток. Вони бувають у різних рослин різного кольору: від білого до синьо-чорного. 29