1. МАЛЕНЬКІ МРІЇ,ВЕЛИКІ ПЕРЕМОГИЗалучення громад до місцевого розвитку:історії успіху Проекту Європейського Союзута Програми розвитку ООН«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»Київ-2011 2. УДК 352(477)ББК 67.9(4Укр)401М18Це видання підготовлено в межах виконання Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», якийфінансується Європейським Союзом та співфінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні.Думки, висновки чи рекомендації, які містяться в цих матеріалах, належать виконавцям Проекту, авторам таупорядникам цього видання і не відображають погляди Європейського Союзу чи ПРООН.Редакційна група: Оксана Ремига, Джейсінгх Сах, Ганна Яцюк, Тетяна Дієва.Літературний редактор — Сергій Чемеркін.Фото, використані у публікації, належать Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».Видання:Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»Адреса: вул. Еспланадна, 20, 7 поверх, офіс 704-708, м. Київ, 01601.Тел.: +38 (044) 584 34 70; факс: +38 (044) 584 34 68.Сайт Проекту: www.cba.org.ua.Сторінка на Facebook: http://www.facebook.com/cbaproject.Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» було започатковано у вересні 2007 року. Проектмає на меті сприяти сталому соціально-економічному розвитку на місцевому рівні шляхом підтримки таспівфінансування громадських ініціатив у всіх областях України та Автономній Республіці Крим. В основі Проектулежить підхід «розвиток, орієнтований на громаду». Він передбачає, що місцеві громади, органи місцевоївиконавчої влади та самоврядування спільно визначатимуть пріоритети розвитку своїх територій, спільноплануватимуть та реалізовуватимуть заходи для забезпечення сталого розвитку свого села, селища чи міста.Ініціатива фінансується Європейською Комісією в рамках програми технічної допомоги ЄС та співфінансується івпроваджується Програмою розвитку ООН в Україні, за підтримки Уряду України.Європейський Союз складається з країн-членів, які вирішили поетапно об’єднати разом свої інновації, ресурсиі долі. Спільно, протягом 50-річного періоду розширення, вони побудували зону стабільності, демократії іпоступального розвитку, підтримуючи культурну різноманітність, толерантність та індивідуальні свободи.Європейський Союз зацікавлений в обміні цими здобутками та цінностями з країнами і людьми поза йогокордонами.Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) є глобальною мережею ООН в галузі розвитку,організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсівзадля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. Ми співпрацюємо з 166 країнами світу, допомагаючиїм знаходити власні шляхи розв’язання глобальних та національних проблем в галузі людського розвитку.Покращуючи власні можливості, вони мають змогу використовувати досвід та знання співробітників ПРООН таширокого кола наших партнерів.ПРООН допомагає Україні на шляху до забезпечення кращих стандартів життя, добробуту та демократії. Мипропонуємо найкращий міжнародний досвід з метою поліпшення спроможності наших місцевих партнерівподолати виклики людського розвитку і також допомагаємо нашим національним партнерам у втіленніефективних державних програм. Діяльність Організації має на меті створення умов для людей з меншимиможливостями отримувати повну користь від позитивних змін в Україні. Докладніше про діяльність ПРООНможна знайти на сайті www.undp.org.ua. 3. 3СПИСОК АБРЕВІАТУРМРГ Проект ЄС/ПРООН — «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»АРГ Асистент з розвитку громад (співробітник Проекту в регіоні)ПРГ План розвитку громадиКМ-ОГ Керівний орган організації громадиЄК Європейська комісіяФМР Форум місцевого розвиткуЦРТ Цілі розвитку тисячоліттяМПП Мікропроектні пропозиціїМП МікропроектОР Обласна радаОКР Обласна координаційна радаОРЦГ Обласний ресурсний центр громади (те саме, що і ОПВ)ОПВ Обласний підрозділ із впровадження Проекту (те саме, що і ОРЦГ)ОДА Обласна державна адміністраціяУП Угода про партнерствоКУП Команда управління ПроектомРР Районна радаРРЦГ Районний ресурсний центр громадиРДА Районна державна адміністраціяУЦРТ Українська ціль розвитку тисячоліттяПРООН Програма розвитку Організації Об’єднаних НаційСР/МР Сільська/міська рада 4. 4Передмова 1Розділ 1. Спільними зусиллями покращуємо життя нашої громади 2«Чистота і порядок у нашому місті залежать від кожного з нас!»Досвід спільних дій громади та влади, Закарпатська область, м. Перечин3«Центр Громади» і його система освітлення вулиць без оплати електроенергіїДосвід громади с. Нові Мартиновичі, Полтавська область4Вирішили проблеми з водопостачанням — час лагодити дороги та прокладати газАР Крим, с. Звіздне5«Надія Високого» — сила громадиЖитомирська область, с. Високе6Як «Промінь» показав мешканцям Кагарлика доріжку у краще життяОдеська область, с. Кагарлик, Сільський комітет «Промінь»7Формула успіху громади с. Сядрине: «Комплексним проблемам — спільні рішення!»Чернігівська область, с. Сядрине, ОГ «Струмок»8Надихаючий приклад для усіх занедбаних водогонівЗапорізька область, смт Андріївка9Як подолати проблеми за два роки. Рецепт від «Народного віче»Полтавська область, с. Більськ10Урок шкільного автобуса: забезпечуйте незалежністьВінницька область, с. Сальниця11Як мешканці с. Вершаці отримали воду та навчились вирішувати інші спільніпроблемиЧеркаська область, с. Вершаці, ГО «Відродження»12Розділ 2. Розвиваючи лідерський потенціалПовірити — підтримати — долучитисяРоль лідера та рецепт успішного розвитку від ГО «Гаранті», Донецька область, с. Стінки3Небайдужість та зацікавленість — запорука змін на кращеОсобистий приклад керівника Звенигородського районного ресурсного центру громад,Черкаська область3Країну творять не політики — країну творять громадяни!Досвід лідерів с. Каїри, Херсонська область3Шукайте людину, яка прагне самореалізаціїЯк громада с. Андрівка (Запорізька область) знайшла свого лідера3Розділ 3. Сталість результатів та утримання об’єктів за участі громади 3Успіх буде, якщо «між нами завжди злагода»Досвід Куцурубської сільської асоціації «Злагода», Миколаївська область3Сила взаємодії, співпраці та підтримкиІсторія успіху ГО «Надія» села Великий Говилів Тернопільської області3Розвиток громади крок за крокомДосвід БО «Добробут», Дніпропетровська область, с. Привовчанське3ЗМІСТ: 5. 5Це наше майно і ми маємо про нього дбати«Михайлівка-2009», Кіровоградська область, с. МихайлівкаП’ять головних умов сталого розвиткуДосвід Миколаївської сільради та ОГ «Відродження», Донецька областьДопомога прийде, а до мети треба йти попри перешкодиІсторія успіху ГО «Промінь», с. Заброди, Ратнівський район, Волинська областьРемонт у школі, який підштовхнув громаду до активних змінсмт Золочів, Харківська областьТочка неповерненняЯк змінити ставлення людей та зробити їх відповідальними? Досвід громади с. Мезенівка,Сумська областьРозділ 4. Партнерство «влада — громада»: чому, що і як?Системний розвиток — справа технологічнаДосвід Галицького району Івано-Франківської області з побудови ефективного механізмуспівпраці влади, громади та бізнесу«Завжди готові підтримати ініціативи громад»Історія успіху районного ресурсного центру громад Олександрівського районуКіровоградської областіФорум як інструмент розвиткуДосвід Старосамбірського та Самбірського районів Львівської області з розвитку співпраціз громадами10 успішних проектів за два роки: як це зробити?Досвід Красилівського району Хмельницької областіРозділ 5. Меценатство та підтримка ініціатив громадЯк громада Бобрикового змінила хід свого життяЛуганська область, с. БобриковеМеценатство по-паліївськиКіровоградська область, с. Паліївка«Чарівний поштовх» для «Пана Єпіфана»Луганська область, с. ЄпіфанівкаРозділ 6. Дали вудку і навчили рибалити. Що далі?«Лелека» набирає висотуЯк усього за два роки громада с. Воскодави Рівненської області реалізувала третинудовгострокового плану розвиткуСила співпраці та партнерстваІсторія успіху громади с. Кисилин Волинської області в рядках і фотографіяхТри складові сталого розвитку громади та районуДосвід Снігурівського району Миколаївської області у запровадженні соціальних проектівшляхом самоорганізації та реалізації громадських ініціативБез віри — нікуди. «Вірою» сильна громада»Київська область, м. Переяслав-Хмельницький 6. 6 7. 7Шановні колеги!Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» — це спільна ініціатива Європейського Союзу та Програмирозвитку ООН, що впроваджується в усіх регіонах України. Основний принцип цієї ініціативи полягає у розбудовіпотенціалу місцевих громад та влади для спільного прийняття рішень і вирішення проблем, таким чиномзабезпечуючи сталий розвиток території.На початковому етапі співпраці з донорами представники громад зазвичай мають схильність мріяти про великіперетворення та здійснення масштабних проектів. Але після роздумів над запитанням «З якими головнимипроблемами Ви стикаєтесь у побуті щодня?» виявляється, що першочерговою потребою громади є забезпеченняводопостачання або збір та утилізація сміття, або теплі класи для школярів.Такі «маленькі» мрії перетворювались у мікропроекти і втілювались у життя самими громадами за фінансовоїпідтримки ЄС, ПРООН, місцевих бюджетів, а також внесків безпосередньо громад та місцевого бізнесу. Ці ініціативиістотно вплинули на якість життя в пілотних проектах у громадах, покращивши умови надання освітніх та медичнихпослуг, поліпшивши екологічну ситуацію та збільшивши енергоефективність. Саме так ці маленькі мрії сталивеликими досягненнями для громад, які спромоглися реалізувати їх власними силами і принесли позитивні зміни вжиття свого суспільства. Завдяки успішній реалізації перших 1000 мрій Проект «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду» продовжить свою діяльність, отримавши від Європейського Союзу 17 млн євро фінансування наспівпрацю ще з 900 громадами.Крім здійснення мрій через мікропроекти, Проект посприяв розвиткові місцевої демократії та залученню громадяндо процесів прийняття рішень і формування політики на найближчому до них рівні. Залучення громад до процесівмісцевого розвитку розвинуло їх потенціал як партнерів у прийнятті й реалізації рішень на найближчому догромадян рівні. Така схема співпраці може бути прикладом для усіх рівнів урядування. Як показав досвід Проекту«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», дух громади — це могутній імпульс, що спонукає місцеву владу табізнес вкладати кошти у сталий місцевий розвиток.Ми маємо приємність представити Вашій увазі добірку історій успіху з різних регіонів України про сильні та успішнігромади,пронадзвичайнихлідерів,проуспішніпартнерства,проприкладивирішеннязастарілихболючихпроблемта про значення соціально відповідального бізнесу.Висловлюємо подяку усім, хто втілив ці історії в життя. Сподіваємося, що вони надихатимуть і мотивуватимуть усіх,хто працює для сталого розвитку.Олів’є АдамПостійний представник ПРООН в УкраїніЖозе Мануел Пінту ТейшейраГолова Представництва ЄС в Україні 8. РОЗДІЛ 1.СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИПОКРАЩУЄМО ЖИТТЯ НАШОЇГРОМАДИ 9. 10«ЧИСТОТА І ПОРЯДОК У НАШОМУ МІСТІЗАЛЕЖАТЬ ВІД КОЖНОГО З НАС!»Досвід спільних дій громади та влади, Закарпатська область, м. ПеречинВжедавнопередгромадоюмістаПеречинстоїтьгострапроблема — збереження екології та навколишньогосередовища. Міська рада розробила програмувирішення цієї проблеми. І одним із її основнихпунктів було забезпечення всіх дворогосподарствсміттєзбірниками для побутового сміття та вивозуйого на сміттєзвалище.Чому цей пункт був основним? З тієї причини,що прилегла до дворогосподарств територіясистематично забруднювалась. Власникидворогосподарств виносили сміття у відрах, мішках,корзинах, коробках і т. ін. Це сміття знаходилось навулиці упродовж майже цілого дня, тому що місцевекомунальне підприємство збирало його відповідно довстановленого графіку вивозу один раз на тиждень.Зважаючи на це, окремі мешканці міста неодноразовозверталися з ініціативою збільшити кількістьвивозу сміття хоча б до двох разів на тиждень, алепрацівникам «Комунальника» доводилось вручнувизбирувати сміття по забруднених цими відходамивулицях,щосуттєвосповільнювалопроцес,іініціативуне задовольняли. Всі дійшли висновку, що необхіднозабезпечити дворогосподарства міста контейнерами-сміттєзбірниками і відповідно встановити новийграфік вивозу сміття.Крім того, громада вважала, що забезпеченнядворогосподарств контейнерами для сміттяунеможливить створення стихійних сміттєзвалищта засмічення вулиць, потічків, русел річок, щознаходяться на території міста, адже це постійностворює надзвичайні ситуації та шкодить екології.ПРОДУМАНІСТЬ — НАЙВАЖЛИВІШЕ, ЩОЗАБЕЗПЕЧУЄ РЕЗУЛЬТАТДізнавшись про Проект ЄС/ПРООН «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду» і про можливістьвзяти в ньому участь, актив громади та органимісцевого самоврядування ініціювали проведеннязагальних зборів. На них було прийнято рішенняпро участь у Проекті та про створення громадськоїорганізаціїзназвою«АгенціярозвиткумістаПеречин».Розробляючи план роботи, ГО «Агенція розвитку м.Перечин»провелаанкетуваннямешканців,попросилакожного описати проблеми міста та зазначитипріоритетність їх виконання. За результатамицього опитування та аналізу решти «за» та «проти»,рішенням загальних зборів ГО був встановленийпріоритет — організація збору та вивезення твердихпобутових відходів у м. Перечині шляхом придбаннята встановлення сміттєзбірників біля кожногодворогосподарства, упорядкування місць для їхрозміщення.З цією метою було виготовлено карти всіх вулиць,провулків та площ міста, на яких позначені місцявстановлення сміттєзбірників. Розрахунковавартість мікропроекту «Придбання та встановленнясміттєзбірників у м. Перечин» склала 189,950 тис. грн.Ці гроші мали поступити від партнерів у таких обсягах:внесок проекту МРГ — 77,0 тис. грн, районний бюджет— 42,5 тис. грн, міський бюджет — 60,0 тис. грн, коштигромади — 10,656 тис. грн.На перший погляд здавалося, що реалізаціямікропроекту буде нескладною: провести тендер,визначити постачальника, закупити сміттєзбірники,встановити їх в заздалегідь визначених місцях. Алеактив ради, міський голова та депутати міської радивирішили, що для успіху у кінцевому вимірі малопросто розставити сміттєзбірники — необхіднозабезпечити, щоб люди зносили сміття саме сюди.Тому було прийнято рішення залучити до виконанняданого проекту широке коло мешканців. Відповідно,в календарному плані робіт за проектом дуже великаувага приділя-лась проведенню роз’яснювальнихробіт щодо належного використання і зберіганнясміттєзбірників, утримання в належному станітериторій,наякихбудутьзнаходитиськонтейнери.Дляцього члени функціональної групи спільно з головамивуличних комітетів, депутатами та громадськимиактивістами провели збори за місцем проживанняу всіх мікрорайонах міста. Крім того, з місцевимкомунальним підприємством був укладений договірна проведення робіт із встановлення сміттєзбірників,розроблений графік вивозу сміття з приватногосектору, підготовлені та підписані нові додаткові угодиз власниками дворогосподарств щодо сплати послугіз вивезення сміття.Поряд з тим, активісти ГО «Агенція розвиткум. Перечин» проводили індивідуальні бесіди звласниками дворогосподарств, членами їх сімейна тему дотримання норм і правил благоустрою м.Перечина.Велика організаційна робота була проведенафункціональною групою із фінансового забезпеченняпроекту. Для виділення коштів з міської ради булорозроблено проект Програми фінансової підтримкимікропроекту «Придбання та встановленнясміттєзбірників в м. Перечин», який був підтриманийрішенням №280-Р 6 сесії Перечинської міської ради 6скликання від 28.09.2009 року. Далі функціональноюгрупою було розроблено і затверджено списокуповноважених та цілий пакет документів, необхіднихдля збору коштів, до якого було включено зверненнядо мешканців міста, а також відомості про збір коштів.ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ 10. 11СПІЛЬНЕ ПИТАННЯ — СПІЛЬНА Й УЧАСТЬ У ЙОГОВИРІШЕННІНадзвичайно важливо, що до реалізації проектупідключились і інші громадські організації міста —Благодійний фонд «Центр громадських ініціатив»(голова правління А. М. Вишняк), Благодійний фонд«Опіка» (директор І. І. Судакова), ГО «Ініціатива плюс»(голова А. В. Томаш). Вони взяли активну участь у зборікоштів від громади. Збір коштів проходив прозоро,в кожному номері газети «Перечинська тема»друкувалась інформація про хід наповнення бюджетута про стан виконання проекту, кожен з мешканцівміста мав можливість ознайомитися зі списками позбору коштів, які було зібрано уповноваженими зкожної вулиці окремо.Щоб створити команду однодумців із вирішеннялокальних проблем територіальної громади містаПеречина та успішного проведення даного етапуреалізації проекту, за участі всіх громадськихорганізацій міста було організовано ряд засіданькруглого столу.В результаті всі учасники проекту свої фінансовізобов’язання виконали. Екоконтейнери в кількості694 шт. придбано, передано у власність комунальномупідприємству «Комунальник». До процесувстановленнясміттєзбірниківбулозалученоактивістіввуличних комітетів, депутатів міської ради. Коженкористувач екоконтейнера підписав акт прийому-передачі та договір про користування та утриманняконтейнерувналежномустані.Роботаізвпровадженняініціативи громади щодо організації збору та вивозутвердих побутових відходів завершилась, що даломожливість вирішити одну важливу частину питанняпро покращення екологічної ситуації в місті:••забезпечити належний санітарний стан територіїміста, відповідно до Правил благоустрою територіїміста Перечина, забезпечення в ньому чистоти іпорядку;••уникнути можливості утворення стихійнихсміттєзвалищ на території міста та збереженняекології навколишнього середовища ;••створитиналежніумовиутриманнячистотиіпорядкуна прибудинкових територіях у місті;••здійснювати контроль за станом благоустроюприсадибних ділянок та визначати кращідворогосподарства міста;покращити якість роботи комунального підприємства«Комунальник» та поліпшити його фінансовий стан.ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ — НАЙКРАЩИЙ СТИМУЛРОЗПОЧИНАТИ РОЗВ’ЯЗАННЯ НОВОЇ ПРОБЛЕМИРезультат спільної діяльності громади з міськоювладою та громадськістю міста ще раз підтвердив,що для досягнення мети необхідно працювати разом,освоювати нове, а найголовніше — не бути пасивниму вирішенні локальних питань в розвитку громади м.Перечина.На даний час громадська організація систематичнопрацює над розвитком адекватної політики в містіщодо навколиш-нього середовища та збереженняекології. У Перечині традиційно стали проводитисьмісячники благоустрою, акції «Перечин — наш ріднийдім», Всеперечинські толоки тощо, однак все це неповністю задовольняє вимоги сьогодення. Громадаактивно включилась в розробку плану стратегічногорозвиткум.Перечина.Плануєнадаватидієвудопомогуу створенні міського музею та центру інформаціїрозвитку туризму на Перечинщині. Готує проект ізстворення належних умов для дітей дошкільного віку.Та найголовніше те, що завдяки успішній реалізаціїсвого першого мікропроекту громада вірить, що всіїї плани реальні, здійснимі, успіх залежить тільки відних.Перечин — містечко, що розмістилось між мальовничихгір у долині на перетині річок Уж і Тур’я. Це сучасний,адміністративний центр Перечинського району,що знаходиться за 20 км на північ від м. Ужгорода —обласного центру Закарпатської області, на заході межуєзі Словаччиною.У Перечині зосереджена основна промислова зона району, яку представляють підприємства лісохімічної,деревообробної, машинобудівної, легкої, поліграфічної, харчової, житлово-комунальної та побутовоїгалузей. Місто газифіковане, забезпечене водопостачанням та водовідведенням, має налагодженуінфраструктуру.Міськийбюджетсамодостатній,однаккошти,закладенідонього,недаютьможливостівирішувати глобальні проблеми життєдіяльності Перечина, до яких належить екологічне становище,забруднення навколишнього середовища, утилізація сміття.Ці питання може вирішити лише активна громада міста, яка має нести відповідальність і за плансоціально-економічногорозвитку,ізафінансуванняпроектівзйоговиконання.Використовуючичастковефінансування з міського та обласного бюджетів разом із грошима громади, спонсорів та донорів.ПЕРЕЧИН—СУЧАСНИЙАДМІНІСТРАТИВНИЙЦЕНТР, І ВСЕ Ж НЕ МОЖЕ РОЗВИВАТИСЯ БЕЗАКТИВНИХ ДІЙ ГРОМАДИ 11. 12«ЦЕНТР ГРОМАДИ» І ЙОГО СИСТЕМА ОСВІТЛЕННЯ ВУЛИЦЬБЕЗ ОПЛАТИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇДосвід громади с. Нові Мартиновичі, Полтавська областьНа благодатній Полтавській землі, на кордоніПолтавської та Київської областей розташувалосягарне, сучасне село з назвою Нові Мартиновичі. Колипитаєш мешканців, чому «Нові», розповідають, щоколись давно на Пирятинщині вже були Мартиновичі.Після Чорнобильської катастрофи 1986 року багато сілзабрудненої зони підпали під програму переселення.Так на мапі Полтавщини з’явились Нові Мартиновичі— село переселенців. Потім — період розпадуРадянського Союзу та важкі роки становленняУкраїнської держави. Здавалося, що життя вжене відродиться. Та і сьогодні Україна переживає всоціальному та економічному плані важкі часи. Длявирішення гострих соціальних проблем потрібнозапроваджувати нові ефективні механізми. Пасивністьта фінансова обмеженість Давидівської сільськоїради, до якої належить село, змусили створити комітетсамоврядування, але він не зміг вирішити проблеми,які накопичились. Саме життя змусило громадузайнятися пошуком власного шляху виживання.Так громада почала співпрацювати з міжнароднимигрантовими організаціями. І знайшла, де збігаютьсяінтереси зі спільним проектом ЄС та Програмирозвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду». Адже саме на створення і апробацію такихмеханізмів, як участь громади, а також на розвитокпотенціалу громад у вирішенні соціальних проблемспрямований Проект МРГ. Важливу роль в цьомупроцесі відіграє саме місцева громада — зокрематака, як в селі Нові Мартиновичі, де живуть працьовиті,талановиті люди, багаті на ідеї та пропозиції.НЕМАЄ ГРОШЕЙ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ —ВИКОРИСТОВУЙТЕ АЛЬТЕРНАТИВНІ ЇЇ ДЖЕРЕЛАЩе під час будівництва села Нові Мартиновичі булозаплановано освітлення всіх вулиць та провулків. Алев умовах постійного подорожчання енергоносіїв тау зв’язку з відсутністю коштів на утримання системиосвітлення, з 1997 р. до 2009 р. вона зовсім непрацювала. Організувавшись у межах Проекту МРГ,громада дійшла висновку, що ця проблема заслуговуєпершочерговоговирішення.Протевідновленнястароїсистеми видавалось дуже затратним та неефективним.Адже тарифи на електроенергію постійнопідвищуються, то й забезпечити регулярну оплату заспожиту електроенергію сільська рада не могла. Томубуло прийнято рішення, що нова система освітленняпрацюватиме від альтернативного джерела енергії тане буде вимагати оплати спожитої електрики — лишеобслуговування та ремонту. Комітет самоврядування(власник об’єкта) разом зі створеною організацієюгромади «Центр громади» проаналізували риноквідновлювальних джерел енергії та обрали системуосвітлення з використанням автономних світильниківна основі сонячних модулів, що монтуються наіснуючих електроопорах. Ідею «сонячного освітлення»громада перейняла з Рівненщини, куди її делегаціяздійснила ознайомчий візит. Серед членів делегаціїбули представники районної ради, сільської ради,комітету самоврядування та члени громади.НОВИМ ПІДХОДАМ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ —НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОЖЛИВОСТІНа початку 2009 р. було виготовлено нескладнупроектно-кошторисну документацію, куди входятьпояснювальна записка, ситуаційна схема розміщення20 автономних світильників з сонячними модулями,дефектний акт та кошторис із необхіднимипогодженнями. Необхідно зауважити, що громадіне потрібно було замовляти проект та погоджуватийого в структурі обленерго, що дуже спростилопроцес, адже таке погодження є довготривалимта витратним. (Система «сонячного освітлення» єповністю автономною — тобто не підключена домережі централізованого електропостачання. Тому йпогоджувати її з обленерго не потрібно. — Прим. ред.).Мікропроектна пропозиція ОГ «Центр громади» с.Нові Мартиновичі була затверджена в центральномуофісі Проекту МРГ у травні 2009 р. Загальний бюджетстановив 160680 грн, з нього кошти громади склали8019 грн, кошти районного бюджету — 34491 грн,обласного бюджету — 40170 грн, внесок Проекту —78000 грн.Система освітлення працює від сонячної енергії —на існуючі електроопори встановлюються спеціальніелементи, які перетворюють сонячне світло велектроенергію навіть за умов сильної хмарностіта атмосферних опадів. Ця енергія протягом днянакопичуються в акумуляторах, а з настанням темногочасу доби енергія з акумуляторів живить лампиліхтарів. В ліхтарях використовуються енергоощаднілампи,якіспоживаютьнабагатоменшеелектроенергії,ніж звичайні. Отже, енергії акумуляторів цілкомвистачає на освітлення вулиць.Акумуляторипрацюютьнеменше15роківбеззаміни,афотоелементи—неменше30років.Отже,заплатившиза монтаж системи лише один раз, організаціяПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ 12. 13громади впродовж 15-30 років буде незалежною відпостачання електроенергії та буде сплачувати лишеза заміну ламп у ліхтарях. Адже ця система не маєпотреби в додатковому обслуговуванні, оскількипрацює повністю автономно.ЗАВЖДИ МАЙТЕ РЕСУРСИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯРЕМОНТІВ ТА ЛІКВІДАЦІЇ ЧПНа початку 2010 р. в с. Нові Мартиновичі на існуючихелектроопорах була змонтована та запущенав експлуатацію автономна система вуличногоосвітлення з 20 автономних світильників, якіживлятьсявідсонячнихмодулів.Вонапрацюєнадійно,в автоматичному режимі. Всі роботи з технічногообслуговування та контролю параметрів, згідно згарантійними зобов’язаннями, виконує ВАТ «Квазар»,яке її встановлювало.На загальних зборах ГО «Центр Громади» прийняторішення про створення Фонду підтримки соціальнихоб’єктів громади, згідно з яким, за необхідності,будуть збиратися кошти на закупівлю нових ламп таінших необхідних запчастин до системи вуличногоосвітлення. Власник об’єкта, комітет самоврядування,прийняв новостворену вартість системи освітленняна свій баланс та уклав Угоду з виконавцем робіт напостійне гарантійне обслуговування. Мешканці селазадоволені досягнутими результатами та плануютьнадалі вирішувати інші важливі для села проблеми. 13. 14ВИРІШИЛИ ПРОБЛЕМИ З ВОДОПОСТАЧАННЯМ — ЧАСЛАГОДИТИ ДОРОГИ ТА ПРОКЛАДАТИ ГАЗАР Крим, с. ЗвізднеСело Звіздне розташоване за 40 км від районногоцентру. Цей невеликий населений пункт складаєтьсяз 85 домогосподарств, в яких проживають 202особи. Ленінська сільська рада Красногвардійськогорайону брала участь в Проекті «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду», пройшовши черезпроцедуру конкурсного відбору. Це означає, щоЗвіздне було відібране до участі в Проекті МРГ як такийнаселений пункт, де не все гаразд із добробутом таякістю умов проживання мешканців (водопостачання,медичне обслуговування, екологічні проблеми,труднощі з місцевим транспортом).ФУНДАМЕНТУСПІХУ—УДВОХБАЗОВИХПИТАННЯХ8 серпня 2008 р. відбулись перші загальні зборисільської громади, в яких взяли участь представникиПроекту МРГ. Перш за все, учасники загальних зборівобговорилитавизначилипріоритетніпитаннязоглядуна покращення їх житлових умов. І з цього перелікунайважливіших для вирішення проблем перевагунадали удосконаленню системи водопостачання, якабула збудована ще у 1964 р. та з того часу жодногоразу не була капітально відремонтована. Внаслідокчастих проривів трубопроводу та аварійного стануводонапірної вежі, доступ до води мали всього 20%жителів села.Наступним питанням, яке вирішили мешканці, булаорганізація, необхідна для виконання як першогопроекту, так і усіх наступних. Адже необхідно булозабезпечити таку юридичну форму, яка дозволитьоперувати грошима: отримувати їх від мешканців,спонсорів та з бюджетів (місцевого та районного),та сплачувати за виконані роботи у відповідності довимог законодавства. Мешканці вирішили замістьформування нової організації використовуватиіснуючу, сформовану в 2005 р. за підтримкоюПрограми розвитку та інтеграції Криму ПРООН (ПРІК)— орган самоорганізації населення (ОСН) «Звіздне-Л».Та розбудувати потенціал громади згідно з методикоюПроекту МРГ.ГРОМАДАСИЛЬНАПЕРСОНАЛІЯМИ,АНЕГРОШИМААктив громади (за сприяння та технічної підтримкиМРГ, ПРІК та місцевої влади) підготував мікропроектнупропозицію «Ремонт системи водопостачання с.Звіздне». Бюджет мікропроекту склав 198222 грн, зяких дуже велику суму внесли самі мешканці, члениОСН — 63429 грн. Ще 88893 грн надала місцева влада,агрантвідпроектуМРГсклав45900грн.Цебулапершаіз 45 ініціатив громад, яка була підтримана ПроектомМРГ в Криму.Після затвердження мікропроекту та підписаннягрантової угоди з Проектом МРГ, членами активу ОСН«Звіздне-Л» був проведений тендер на закупівлю труб,насоса, індивідуальних водомірів, була улаштованатериторія свердловини і проведений ремонт будівліелектрощитової.«З появою води ми змогли і пральну машину купити,і теплиці зробити... Без води немає життя», — радієуспіху громади О. Меметов, член ОСН «Звіздне-Л».ПІДРЯДНИКИ МОЖУТЬ ПІДВЕСТИ. ТОДІ СПРАВУТРЕБА БРАТИ У ВЛАСНІ РУКИРеалізація мікропроекту була завершена у серпні2009 р. Відремонтована система водопостачаннябула передана на баланс комунальному підприємствуКрасногвардійського району. Але у січні 2010 р.АР КРИМ 14. 15комунальне підприємство збанкротувало, томупротягом 2010 р. ОСН «Звіздне-Л» виконувалофункції комунального підприємства. Члени ОСНсамостійно вели підрахунки витрат води, приймалиплатежі згідно із затвердженими на загальних зборахтарифами, здійснювали технічне обслуговуваннясистеми водопостачання. Стало зрозуміло, що дляподальшої підтримки водопостачання слід створитиФонд підтримки життєдіяльності об’єкта, в якомуб акумулювалися кошти, необхідні для підтримкифункціонування водогону. На загальних зборах булотакож вирішено створити допоміжну структуру, якаб опікувалася водогоном — приватне підприємствоабо неприбутковий кооператив. Крім цього, громадавирішили доручити збір грошей за використануводу комусь із членів громади. Кошти мали бспрямовуватися на оплату поточних витрат та дрібніремонти. Ця людина повинна була зареєструватись якприватний підприємець та звітувати громаді раз на 3місяці про те, як були витрачені зібрані кошти.КОЛИ Є ВІРА У СИЛУ ГРОМАДИ, МОЖНАВИРІШУВАТИ БУДЬ-ЯКІ ЗАВДАННЯЗараз громада с. Звіздне має постійний доступдо чистої води. В результаті реалізації проектузначно покращився стан здоров’я мешканців тасанітарно-епідеміологічна ситуація в селі. Члени ОСН«Звіздне-Л» повірили у свої сили та стали дієздатними.Громада планує у найближчому майбутньому успівпраці з місцевою владою покращити стан доріг тагазифікувати село. 15. 16«НАДІЯ ВИСОКОГО» — СИЛА ГРОМАДИЖитомирська область, с. ВисокеЖиття височан було таким самим, як і багатьохмешканців українських сіл: безробіття, безнадія,безперспективність для молоді. Було зрозуміло, щопотрібно щось змінювати, але ж незрозуміло як? Чимдалі, тим очевидніше ставало, що поодинці покращитиякість життя неможливо, але ніхто не наважувавсяпроявити ініціативу та запросити бажаючихоб’єднатися. «Громада села Високого час від часузгуртовувалась для різних робіт — то щоб провестигаз у село, то щоб зібрати кошти для обслуговуванняпожежного автомобіля. Але це мало разовий танепередбачуваний характер», — зазначає МиколаМиколайович Бардук, високівський сільський голова.І лише «проект «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду» допоміг селянам систематизуватись,організуватись, створити юридичну особу і отриматиможливість оперувати фінансами у правовому полі»,— розповідає голова ОГ «Надія Високого» ОльгаДикунець. Цей підхід спрацював: громада успішнореалізувала два мікропроекти за фінансової підтримкиПроекту МРГ та місцевої влади, і ще чотири — заакумульовані з різних джерел кошти.ПЕРШИЙ ДОСВІД — НАЙЦІННІШИЙНайболючішою проблемою височан було неякіснемедичне обслуговування. Амбула-торія мала гарнихмедичних працівників, але її дах протікав, з віконзадувало, обладнання було застарілим, а деякихмедичних приладів просто не було. Тому для того, щобза кошти, зібрані на ремонт та оснащення сільськогофельдшерсько-акушерського пункту (ФАП), зробитимаксимум, громада доклала додаткових зусиль.Наприклад, аналіз видів робіт, які необхідно буловиконатипідчасремонтусільськоїамбулаторії,показав,що наймати підрядну організацію на весь комплексробіт буде дорожче як мінімум на 40% ніж окремозакупити матеріали та найняти підрядника на окремівиди робіт. Тому безазбестовий кольоровий шифербуло закуплено безпосередньо на заводі-виробникув Івано-Франківську, місцева бригада покрівельниківза 5 тис. грн демонтувала старий дах (808,5 кв. м)та улаштувала новий. Вивчивши різні пропозиції,енергоощадні вікна закупили за найнижчою ціною — вобласному центрі на підприємстві, яке виробляє вікна.А медичне обладнання було придбано аж у Вінниці,оскільки коштувало воно там на 35% дешевше, ніжв Житомирі. Усього за 90057 грн громада заміниладах амбулаторії, поставила 12 металопластиковихвікон, 3 дверей та 105 м металевого паркану. А ще за32100 грн була закуплена стоматологічна установка,фотокалориметр, парафінонагрівач.Виконавши усі роботи, передбачені мікропроектом,зрозуміли, що необхідно ще розібрати аварійнийвхідний коридор та збудувати новий, оздобити цокольбудівлі плитами з лабродариту, упорядкувати подвір’я.На ці роботи громада своїми силами зібрала 26000 грн.У цьому, першому, мікропроекті організаціягромади зіткнулась із першими труднощами уфінансуванні — партнер з району, який пообіцявнадати співфінансування, грошей так і не виділив.Тоді активісти ОГ «Надія Високого» зуміли переконатиобласне керівництво виділити з обласного бюджету35000 грн, яких не вистачало для завершення ремонтута оснащення ФАПу.КОЛИ Є ПЕРШИЙ РЕЗУЛЬТАТ, НАСТУПНІ — СПРАВАТЕХНІКИВирішивши проблему неякісного медичногообслуговування височан, громада із завзяттям взяласьза наступну — наведення ладу в освітленні вулиць сілВисоке та Осники із застосуванням енергоощаднихЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ 16. 17технологій. Загальна вартість мікропроекту становила118180 грн, з яких громада зібрала 5884 грн,сільська влада виділила з бюджету 52956 грн, проект«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» надав59340 грн. Тепер, завдяки встановленим ліхтарям зенергоощадними натрієвими лампами та зменшенимвитратам електроенергії, сільський бюджет щомісячноекономить бюджетні кошти — 820 грн.Ще один реалізований проект — оснащеннямолодіжного центру аудіообладнанням. Загальнавартість закупленого та встановленого обладнання— 14200 грн. Із них 8000 грн — спонсорські кошти,виділені з власного гаманця депутатом обласної ради,з сільського бюджету було виділено — 5270 грн, а ще930 грн — спонсорські гроші, які було надано місцевимсоціально відповідальним підприємцем.Дуже багато громада робить власними зусиллями. Так,толокою височани проклали водогін (900 м) і вклалив цей проект 9000 грн власних коштів. Проведеноряд екологічних акцій — громадською толокоюоблаштовано зону відпочинку на місцевому ставку, нащобуловитрачено2000грнкоштівмісцевихмешканцівта підприємців. Громада спільно з сільським головоюлобіювали питання отримання від держави автомобіляшвидкої допомоги, вартість якого 99980 грн.РЕЗУЛЬТАТ ЯК ГАРАНТІЯ ВІД ПОВЕРНЕННЯ У ЧАСИНЕВПЕВНЕНОСТІЦі кроки — лише перший досвід громади Високого.Проте успіх окрилює, і сьогоднішні настрої вже неможна навіть порівнювати із тими, що були три рокитому. Це — абсолютно інша громада і абсолютно іншеставлення до розвитку села. Як з боку самих височан,так і з боку місцевої влади та підприємців. А це —краща запорука того, що розвиток буде! 17. 18ЯК «ПРОМІНЬ» ПОКАЗАВ МЕШКАНЦЯМ КАГАРЛИКАДОРІЖКУ У КРАЩЕ ЖИТТЯОдеська область, с. Кагарлик, «Сільський комітет «Промінь»Коли в Біляївському районі почав діяти проект«Місцевійрозвиток,орієнтованийнагромаду»,громадасела Кагарлик проявила активність та вирішилавикористати ідею самоорганізації для вирішеннясвоїх соціальних і економічних проблем. Так буластворена організація під назвою «Сільський комітет«Промінь» с. Кагарлик». На загальних зборах мешканціобрали керівний склад «Променя», розробили ізатвердили статут, суму членських внесків і планрозвитку. Пріоритетними до вирішення визначили такіпроблеми:доступдоякісногопитноговодопостачання,ремонт у фельдшерсько-акушерському пункті таенергоощадні заходи в дитсадку. А коли зрозуміли, щопочати треба з чогось одного, вирішили зосередитисьна енергозбереженні у дитячому садочку, аджегромада вже кілька років боролася за відновленняроботи цього закладу — потреба в ньому зросла зізбільшенням народжуваності.КОЛЕКТИВНЕ ОБГОВОРЕННЯ ТА СПІЛЬНІ ДІЇ —ВЕЛИКА СИЛАФахівці Проекту МРГ вчили кагарличан, акцентуючиувагу на перевагах прозорих рішень і досягненнікомпромісу в громаді на загальних зборах організації.Члени організації мали навчитися обговорювати своїпріоритетні проблеми спільно, знаходити компромісв рішеннях, і забезпечити контроль за виконаннямзавдань, що стоять перед громадою. Цей підхід вонипочали використовувати дуже широко. І, обговорюючите, як саме вони зможуть забезпечити зниженняенергоспоживання у садочку, зосередились на ідеївикористання поновлювального джерела енергії.Село Кагарлик не газифіковане, в садочкувикористовувались три електричні котли дляавтономної водяної системи опалення та гарячоговодопостачання. Тож постійне підвищення тарифів наелектроенергію зробило ідею використання енергіїсонця дуже актуальною.Організація громади створила функціональну групуз 5 осіб, яка спільно з сільським головою розпочалароботу над проектом. Активісти розуміли, що длябудівництва або реконструкції будь-якого об’єктанеобхідно розробити проектну документацію, і томузвернулись за допомогою до районної та обласноївлади. Крім допомоги із проектною документацією,громаді надали технічну та інформаційну консультаціюз питання використання інноваційних технологій вОдеській області. Проаналізувавши різні варіантипоновлюваних систем енергії, громада обраланайбільш ефективну з них — отримання енергії відсонячних колекторів (скляних вакуумних трубок ізнадміцного скла зі спеціальним покриттям). Системає найбільш ефективною серед інших тому, що завдякисвоїй конструкції поглинає 98% сонячної енергії.БЕЗ ВЗАЄМОДІЇ З МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ — НІКУДИУ листопаді 2009 року виготовили проектно-кошторисну документацію за сприяння відділурегіональногорозвитку,містобудуваннятаархітектуриБіляївської райдержадміністрації Одеської області.Позитивний висновок було одержано і від Державноїінспекції з енергозбереження в Одеській області.Після завершення робіт із встановлення сонячнихколекторів перед членами організації постало питанняуправління роботою цієї системи. І знову фахівціПроекту МРГ порадили, що ефективна експлуатаціяоб’єкта можлива тоді, коли члени громадивідчувають причетність до загальної справи і несутьвідповідальність за вирішення проблеми спільно. Томуна загальних зборах громада вирішила створити фондпідтримки дитячого садка «Зiрочка». Функціональнагрупа розрахувала суму, яка буде необхідною дляобслуговування та ремонту устаткування, і прийняларішення про збір членських внесків до фонду врозмірі 5 грн в місяць з кожного члена організації.Крім цього, за пропозицією членів громади до роботиу дитячому садку сільською радою був залученийтехнічний спеціаліст, який має досвід і кваліфікацію зобслуговування системи устаткування комбінованоїсистеми нагрівання води. Хоча назва його посадиє досить застарілою — кочегар — проте сутністьроботи лишається незмінною: забезпечувати роботуобладнання, яке гріє воду.СЛАВА НОВАТОРІВ ВІДКРИВАЄ НОВІ МОЖЛИВОСТІВиконавши мікропроект, громада Кагарлика вирішилаодну з пріоритетних проблем села. А крім того, добраслава про діяльність громади поширилася не тількина районному та обласному рівні, але й на всю країну.Багато громад з різних куточків України зацікавилисяцією технологією та звертаються до голови села тагромадськогооб’єднання,розпитуютьпропроектіпроте, як його можна виконати в інших населених пунктах,в інших закладах. До речі, досвід кагарлицькогопроекту було взято за основу при розробці планузабезпечення Біляївської ЦРЛ гарячою водою.ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ 18. 19Вдала реалізація інноваційного проекту допомоглапривернути увагу до інших проблем села. Вийшло,що мешканці вбили двох зайців і тепер вирішуютьнаступне пріоритетне питання — забезпеченняякісного постачання питної води у селі. Сьогодні нарайонному рівні вже виділені кошти на виготовленняпроектної документації підвідного водогону до села тана електричне обладнання для водонапірної башти тасвердловини.Це цікавий приклад стратегічного планування вгромаді. Попереду в активу с. Кагарлик багато роботи,але ентузіазму та натхнення людям вже вистачитьдля вирішення будь-яких проблем. Вони вірять в своїсили, бо переконалися в тому, що можуть вирішуватипроблеми, якщо діяти разом з владою та партнерами,приймаючи рішення колективно. 19. 20ФОРМУЛА УСПІХУ ГРОМАДИ С. СЯДРИНЕ: «КОМПЛЕКСНИМПРОБЛЕМАМ — СПІЛЬНІ РІШЕННЯ!»Чернігівська область, с. Сядрине, ОГ «Струмок»Ситуація, в якій опинилися мешканці с. СядринеКорюківського району після закриття заводу зпереробки льону — основного джерела роботи тазаробітку — знайома багатьом селам Чернігівськоїобласті та сучасної України. Настання тотальногобезробіття, складні соціально-побутові умовипроживання, зневіра у власних силах, втрата надії накращежиття—усецевідбувалосянафоніекологічноголиха, до якого вже призвичаїлися і не усвідомлюютьяк проблему, адже село відноситься до території, щопостраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.Апатія та байдужість до проблем довкілля у поєднанніз хронічно невирішуваними соціально-економічнимипроблемами зробили ставок — самими ж мешканцями—перетвореним на сміттєзвалище, частиноюбуття, «нормальним» клаптиком картинки світу. Апідвищений рівень захворюваності дітей аж ніяк неототожнювався з якістю води, продуктів харчування,умовами навчання у школі та відсутністю системипрофілактики захворювань. У кращому випадкупояснення знаходилися у зниженні імунітету внаслідокдії радіації.До заплутаного клубку проблем сільської громадидодавались застарілі радянські уявлення щодо ролівладних структур у вирішенні проблем та комплексменшовартості «простої людини», отримані у спадок.Тому інформація про ініціативу проекту ЄС/ПРООН«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»була сприйнята з недовірою до проекту, влади тавласних можливостей. Забігаючи наперед, хочемостворити інтригу та повідомити, що всі досягнення таусі ініціативи, про які піде мова далі, були здійсненіупродовж менш ніж двох років з моменту реєстраціїгромадської організації.НЕЗВАЖАЮЧИ НА НЕДОВІРУ, ПРАГНЕННЯ ЗМІНМАЄ ПЕРЕМАГАТИОтже перша зустріч громади с. Сядрине Корюківськогорайону з фахівцями Проекту МРГ відбулась 6 серпня2008 року. Незважаючи на те, що до цього люди немали досвіду співпраці з подібними програмами,мешканці виявили неабияку зацікавленість новимиможливостями та перспективами. На загальних зборахбуло вирішено створити громадську організацію тарозробити стратегію розвитку громади села Сядрине.На цих же зборах був розроблений та затвердженийплан розвитку громади.З цілого комплексу проблем, серед яких був і ремонтсільської лікарської амбулаторії, і заміна вікон, і ремонтбудинку культури, шляхом голосування було вирішеновіддати перевагу будівництву нового водогону.ПЕРШИЙ ПРОЕКТ ЯК СТАРТОВИЙ МАЙДАНЧИКІсторія сільського водогону в с. Сядрине починається з70-хроківХХстоліття.Тодібулапробуренаартезіанськасвердловина та прокладено водопровідну мережу.Щоправда, мережа забезпечувала питною водою лише30% населення села. Решта мала користуватися водоюз колодязів. Та й на діючій гілці часто траплялисьпориви магістралі. Інші вулиці зовсім не мали водогону,незважаючи на те, що і свердловина, і водонапірнабашта є доволі потужними. Причому велика частинамешканців села на цих вулицях — пенсіонери, дляяких надто важко забезпечувати себе водою. Вліткупроблема з водою погіршується, адже в цей періодроку вода буває відсутньою навіть у криницях. Авикористання населенням неякісної води призводитьдо різкого погіршення стану здоров’я, до збільшеннякількості хвороб нирок, печінки, шлунково-кишковоготракту та до зниження санітарно-гігієнічних нормжиття в цілому.Отже,назагальнихзборахгромадиселабуловирішенопобудувати водопровідну мережу для забезпеченнявсього населення с. Сядрине якісною питноюводою. Мікропроектна пропозиція ОГ «Струмок»була затверджена Проектом МРГ в грудні 2008 р. Їїзагальний бюджет становив 136775 грн, в т. ч. 57586 грн— кошти Проекту МРГ. Завдяки проведеному тендеру,економії коштів на закупівлях та проведенні частиниробіт власними силами, замість розрахункових 1,5км водогону було прокладено 3 км, що дозволилоохопити водопостачанням увесь населений пункт.Іншими словами, близько 800 жителів села отрималиЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ 20. 21чисту воду з артезіанських свердловин, що означалодля них не лише поліпшення соціально-побутовихумов проживання, але й покращення стану здоров’я.«Важливо розуміти основну мету таких проектів. Миорієнтуємося не тільки на кінцевий результат, але й настворення дієздатної громади. Для нас дуже важливо,щоб сама громада від початку до кінця приймаласамостійні рішення і активно діяла. В такому разі цестане реальним поштовхом до подальшого розвиткуцієї громади та всього громадянського суспільства», —наголошувала тоді голова Сядринської сільської радиО. М. Савченко.ВІРИТИ В СЕБЕ І ДІЯТИ — ОСЬ ЗАПОРУКА УСПІХУПовіривши у власні сили та використовуючидосвід попереднього мікропроекту, громадськоюорганізацією «Струмок» була реалізована ініціативаосвітлення центральних вулиць с. Сядрине звикористанням енергоощадних світильників. Вартістьмікропроекту складала 17 тис. грн, в т. ч. спонсорськікошти — 11 тис. грн та кошти громади — 6 тис. грн.Партнерство «влада — громада» знайшло втілення віще одній ініціативі ГО «Струмок», яка реалізовуваласьв період з травня по вересень 2009 року. Так,зусиллями лідерів громадської організації та сільськоїради були залучені кошти державного бюджету — 350тис. грн — за відповідною програмою для розчищенняцентрального ставка. ГО «Струмок» зібрала коштита придбала рибу для «оживлення» ставка з метоюрозвитку зеленого туризму. Отримані від туризмукошти планується використовувати для підтримкимайбутніх ініціатив ГО «Струмок» та забезпеченнясталості відновлених об’єктів.Прагнучи заохотити активну громаду, керівництвопроекту МРГ підтримало ініціативу з «Проведенняенергоощадних заходів у школі с. Сядрине». У школі,також з перевиконанням запланованих обсягів робіт(45 вікон), було встановлено 80 нових вікон, щодозволило не лише скоротити витрати газу у періодопалення (економія коштів при цьому складає близько18 тис. грн), але й створити комфортні умови роботидля вчителів і теплі класи без протягів для 120 учнів,чим зробити батьків задоволеними кращими табезпечнішими умовами навчання.Завершені успішні мікропроекти додали громадіентузіазмутавіриувласнісили.Громадськаорганізаціяподалазаявкутаотрималафінансування наздійсненняще одного мікропроекту за Чорнобильськоюпрограмою врядування та сталого розвитку, якаспрямована на підтримку здоров’я та заохоченняздорового способу життя серед мешканців села. Так, набазі сільської лікарської амбулаторії, з використаннямнаявних приміщень та обладнання, створюєтьсяЦентр «Здоров’я», який вміщуватиме тренажернийзал, кімнату для релаксації, спортивні зали для занятьтенісом. Основними функціями центру будуть:1. Інформування населення про шкідливі і небезпечнідля здоров’я людини фактори.2. Пропаганда здорового способу життя.3. Оцінки функціональних і адаптивних резервіворганізму, прогноз стану здоров’я.4. Формування у громадян відповідальногоставлення до свого здоров’я та здоров’я своїхблизьких.5. Формування у населення принципів«відповідального батьківства».6. Навчання громадян, у тому числі дітей, гігієнічнимнавичкам і мотивування їх до відмови відшкідливих звичок, що включає допомогу у відмовівід споживання алкоголю і тютюну.7. Навчання громадян ефективним методампрофілактики захворювань.8. Консультування щодо збереження та зміцненняздоров’я, включаючи рекомендації щодокорекції харчування, рухової активності, занятьфізкультурою і спортом, режиму сну, умовампобуту, праці (навчання) і відпочинку.9. Розробка індивідуальних рекомендацій щодозбереження здоров’я.10. Організація в зоні своєї відповідальності, утому числі в сільській місцевості, заходів щодоформування здорового способу життя.Вартість зазначеного мікропроекту складає 105 тис.грн (в т. ч. 50 тис. грн — кошти ПРООН, 50 тис. грн— кошти районного бюджету, 5 тис. грн — коштигромади).ОСНОВНІ ВИСНОВКИ, АБО НАДИХАЮЧИЙ РЕЦЕПТДЛЯ ТИХ, ХТО СКОРИСТАЄТЬСЯ ДОСВІДОМЩе раз хочеться наголосити, що усі ініціативи громадибули реалізовані упродовж менш ніж двох років змоменту реєстрації громадської організації.Складні проблеми вимагають комплексногорозв’язання, та, на думку мешканців села Сядрине,справа не зрушить з місця, якщо не зробити першийкрок, не пережити радість від спільно досягнутогоуспіху,непереконатисяувласнихсилахтаможливостяхна шляху покращення власного життя.«Проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду» відкриває нові можливості для розвитку,а не лише вирішення проблемних питань населення.Треба зосереджуватись на сильних рисах і незупинятися перед труднощами. Всі ми маємо багатопроблем, вирішення яких залежить, великою мірою,від нас самих. Нам же участь у проекті допомогларозкрити власні можливості, ресурси, об’єднати людейзаради вирішення соціально-економічних труднощів внаселеному пункті», — наголошує голова ОГ «Струмок»Р. І. Бабич. 21. 22НАДИХАЮЧИЙ ПРИКЛАД ДЛЯ УСІХ ЗАНЕДБАНИХВОДОГОНІВЗапорізька область, смт АндріївкаІсторія водогону селища Андріївка розпочаласьу 60-х роках ХХ століття, коли для забезпеченняжителів питною водою були пробурені глибинніартезіанські свердловини та прокладені магістральнітрубопроводи — чавунні, стальні, азбестоцементні. Втой час будівництво, ремонти та експлуатація велисьбезсистемно — за необхідності та за можливістю,тобто відповідно до фінансових можливостейколишніх колгоспів району. Упродовж майже 50років артезіанські свердловини та водонапірні баштинеодноразово ремонтувались, а запірна арматурамайже не замінювалась. Водогін був переданий набаланс Андріївської селищної ради в занедбаномустані, і в останні роки мережа виходила з ладу раз заразом, а глибинні насоси через таку експлуатацію немогли відпрацювати повністю свій ресурс.ГРОМАДОЮ ВИРІШИЛИ — ГРОМАДОЮ І РОБИТИТРЕБАПроект ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду» показав мешканцям нові можливості танадихнув на активні дії. Після створення організації«Громадська організація «Андріївський добробут»Бердянського району Запорізької області» назагальних зборах було вирішено провести поточнийремонтсвердловини№3тачастиниводогону:замінитичастину чавунних та азбестоцементних трубопроводівсучасними поліетиленовими, замінити вентилі тазасувки, встановити пусково-регулюючу апаратуру,навести лад в експлуатації мереж. До того, оскількитарифи на електроенергію постійно підвищуються,громада вирішила, що крім основного ремонтуводогону та свердловини, буде встановлений блокавтоматичного управління занурювальним насосом,який дозволить зменшити витрати на електроенергію.Проектно-кошторисна документація на ремонтводогону була виготовлена в середині 2009 рокуЯкимівськимміжрайоннимуправліннямзрошувальнихсистем Запорізького обласного виробничогоуправліннямеліораціїіводногогосподарства.Завданняна комплекс робіт було затверджене Андріївськоюселищною радою та погоджене власником об’єкта(селищною радою), районним відділом архітектури тамістобудування, районною СЕС, іншими зацікавленимиустановами району.Мікропроектна пропозиція ОГ «Громадськаорганізація «Андріївський добробут» Бердянськогорайону Запорізької області» смт Андріївка Андріївськоїселищної ради Бердянського району Запорізькоїобласті була затверджена Проектом МРГ 16 жовтня2009 р. Загальний бюджет мікропроекту становив150980 грн, з яких кошти Проекту МРГ — 75986 грн.Відповідно, решта 74994 грн — гроші мешканців(громади), а також бюджетні та спонсорські гроші.Вартість додаткових робіт (встановлення новогонасосу та блоку автоматичного управління ним, доскладу якого входить частотний перетворювач тадатчики тиску) згідно з Договором з переможцемтендеру ПП «Жейнов М. Є.» становила 45204 грн.НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ НЕ БУВАЄ БЕЗ СУЧАСНИХРІШЕНЬГромада Андріївки задоволена тим, що знайшларішення, яке дозволить знизити витратиелектроенергії на роботу системи водопостачання, адотогожєдешевшимвреалізації.Так,середнявартістьвстановлення нової водонапірної вежі об’ємом 25куб. м з автоматикою становить близько 75000 грн.ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬНові технологіїдозволяютьпозбутисястарих проблемта зменшитивитрати енергіїФото 1. Функції старої водонапірної вежі сьогодні виконує новий блокавтоматичного управління занурювальним насосом. 22. 23Заміна громіздкої і дорогої водонапірної вежі системиРожновського системою автоматичного регулюваннявитрат води і тиску в гідросистемі за рахунокзастосування частотного перетворювача і датчиківтиску, є сучасним технологічним і енергоощаднимрішенням. Така система працює без обладнання, яке є втрадиційній схемі — насосних станцій другого підйому,водонапірних веж, гідропневмобаків або резервуарів-накопичувачів. Автоматична система використовуєпряму подачу води від джерела водопостачання(свердловини) до споживача, а частотнийперетворювач забезпечує узгодження потоків подачі іспоживання води за допомогою зміни продуктивностінасоса. Він керує частотою обертання помпи: зменшуєтиск води, коли споживання зменшується, і збільшує,коли споживання води зростає.ЯКЩОУСПІХУДОСЯГНУТО—ВІРАУСИЛУГРОМАДИЗРОСТАЄТепер відремонтована система водопостачання в смтАндріївка працює надійно, в автоматичному режимі.Всі роботи з технічного обслуговування та контролюпараметрів, відповідно до гарантійних зобов’язань,виконує ПП «Жейнов М.Є.». Один із працівниківОГ пройшов навчання з експлуатації цієї системиводозабезпечення та при гострій необхідності абоаварійній ситуації може виконувати управліннядеякими операціями в ручному режимі.Оскільки в процесі експлуатації буде необхіднопроводити профілактичні ремонти системиводопроводу, громада прийняла рішення збиратикошти на закупівлю запчастин до обладнання тазапірної арматури. А успішна реалізація цього проектупоказала мешканцям, що вони можуть спільнимизусиллями покращувати життя громади. «Андріївськийдобробут» планує і надалі проводити заходи поремонту інфраструктурних об’єктів селища.Додаток до довідки сільської ради щодо економії електроенергії за 1місяцьДодаток до довідкиРозрахунок економії електроенергії прицілодобовій роботі насосного агрегату:при споживанні води в середньому 160 м/куб. задобу споживання електроенергії - 30,92 кВт/год.При ціні 1 кВт енергії 0,85 грн буде складати -26,282грн.За1місяцьбулоспожитоелектроенергіїз економіею 26,282 грн х 30 днів =788,46 грн. Прироботі насоса без частотного перетворювача цейпоказник складав би 24 год. х 4 кВт х 0,85 грн х 30дн. = 2448 грн. 23. 24ЯК ПОДОЛАТИ ПРОБЛЕМИ ЗА ДВА РОКИ.РЕЦЕПТ ВІД «НАРОДНОГО ВІЧЕ»Полтавська область, с. БільськВ одному з наймальовничіших куточків України вКотелевському районі Полтавської області біля річкиВорскла розташоване село Більськ. Багате на добрихлюдей, історію та сиву давнину. П’ять тисяч років донашої ери тут шуміло багатотисячне місто Гелон —столиця нерозгаданої держави, а зараз це звичайненевеличке українське село, з купою проблем та бракомкоштів на їхнє розв’язання. Занедбаний дитячий садок,який припинив своє існування ще у 90-ті роки. Школа зхолодними вікнами, відсутність ігрового майданчика.Стара система водопостачання, яка давно вичерпаласвій ресурс, а про освітлення села вже і говорити немачого: деінде блимають лампочки. Давно вже потребуєремонту будівля дільничної лікарні села. Про їїаварійний стан складають акти та готують до закриття.А людей пенсійного віку в Більську вистачає, та й дітипотребують вчасного медичного догляду. Громаданеодноразово намагалась вирішувати ці проблеми,але кожного разу давались взнаки відсутність коштівабо єдності серед мешканців: з чого, як та хто повиненпочинати?!Що б воно і було, якби не добра новина: Більськасільська рада перемогла у конкурсі на участь в проектіЄС/Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду».МЕТА — ВПРОВАДЖЕННЯ ВЛАСНИХ ІНІЦІАТИВ УВЗАЄМОДІЇ З МІСЦЕВИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ ТАПАРТНЕРАМИМешканці села скликали збори, запросили наних та вислухали представників Проекту МРГ, якізапропонували і методику мобілізації громади, іфінансову підтримку їх ініціативи. Першим крокомстало створення громадського об’єднання, якомудали символічну назву «Народне віче», а головоюобрали одного з активістів — Миколу ГригоровичаЛитвина, колишнього водія вже неіснуючого колгоспу,депутата двох скликань Більської сільської ради. Догромадської організації увійшли 54 члени (головидомогосподарств) — 18 чоловіків та 36 жінок.ГО «Народне віче» поставило за мету впровадженнявласних ініціатив у взаємодії з місцевими органамивладитаіншимизацікавленимипартнерами.Аоскількигромада вбачала гармонійний розвиток свого села встворенні гідних умов життя, забезпеченні всіх жителівмедичнимипослугамивисокогорівня,топріоритетнимстав проект «Ремонт Більської дільничної лікарні»,який був схвалений загальними зборами організації тазатверджений на Форумі місцевого розвитку.ЗАСІБ—ВПЕВНЕНОЙТИДОРЕЗУЛЬТАТУ,НАВЧАЮЧИСЬ«ПО ДОРОЗІ»Будівля, в якій розташована дільнична лікарня,складається з двох частин: старої та нової. Старачастина будівлі побудована на початку ХХ століття,нова — у 80-ті роки. Перевіривши стан споруди,громада констатувала, що під дією атмосферних опадіввідбулося замочування ґрунту під фундаментом,і зовнішні стіни нової частини будівлі просіли. Цепризвело до розтріскування зовнішніх стін та місцьопори плит перекриття на внутрішню стіну. Внутрішнєопорядження нової частини потребувало ремонту,заміни покриття підлоги. Вікна та вхідні двері новоїчастині будівлі, в якій розташована амбулаторія,перебували у вкрай зношеному стані та потребувализаміни. Лікарня опалювалася двома застарілимигазовими котлами, які витрачали багато газу, а тепладавали мало.Функціональна група громади, завдяки навчальнимтренінгам, які відбулися в рамках Проекту, та спільноз сільською владою підготувала проектно-кошториснудокументацію та мікропроектну пропозицію. Звісно,що шлях до результату для громади був непростим— адже мало хто знав та вмів реєструвати організації,писати пропозиції, шукати фінансування, проводититендери. Проте крок за кроком та із допомогоюпартнерів усі труднощі були подолані. А більшістьпитань при цьому вдавалося вирішувати швидкота з максимальною ефективністю, оскільки вониобговорювались на загальних зборах всією громадою.І от довгий шлях позаду. З дня проведення реєстраціїгромадського об’єднання «Народне віче» (28 січня2009 року) до створення громадою Фонду технічногообслуговування об’єкта після завершення робіт таПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ 24. 25постановки об’єкта на баланс (23 листопада 2010 року)громада досягла таких результатів:••відремонтоване приміщення лікарні — тепер воновідповідає стандартам;••укріплено несучі конструкції будівлі;••влаштовано мощення та водовідводи, що забезпечуєвідвід води від фундаменту будівлі;••котли замінено на нові енергоощадні;••вікнатавхіднідверізаміненонасучасні,енергоощадні;••зроблено внутрішнє та зовнішнє оздоблення;••покращено умови перебування та прийому хворих;••закуплене нове медичне обладнання, яке даєможливість покращити рівень медичних послуг.Як зазначив головний лікар амбулаторії Гета ВікторАнатолійович: «Наша лікарня тепер може похвалитисяне лише якісним ремонтом, а й сучасним обладнанням.В рамках впровадження проекту ЄвропейськогоСоюзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду» ми отримали кріслогінекологічне МС-1 та ваги механічні з ростоміром.Отже, тепер маємо змогу надавати якісніші медичніпослуги нашим жінкам та дітям, за що від імені всієїгромади щиро вдячні».РОЗВИТОК — У ВИКОРИСТАННІ ПЕРЕВІРЕНОЇТЕХНОЛОГІЇ, БАЗУЮЧИСЬ НА ДОСЯГНУТОМУПідтримана та натхненна успішним впровадженнямпроекту, новими вміннями, новими знаннями зпройдених тренінгів, які допомогли розвинутипотенціал громадської організації «Народне віче»,нарешті отриманим досвідом від співпраці зпартнерами всіх рівнів від сільської ради до обласноїдержавної адміністрації та обласної ради, Більськасільська громадська організація не зупиняється надосягнутому.Вже залучені додаткові ресурси на вирішенняінших проблем села. За кошти обласного бюджетупридбаний новий автомобіль швидкої допомоги, СТОВ«Скіф» профінансувало купівлю комп’ютера, сільськарада — принтера. За кошти лікарняної каси придбанодистанційне обладнання «Телекард», яке дозволяєоперативно передавати кардіограми в обласнийдіагностичний центр.В будівлі середньої школи виділили окремеприміщення і облаштували його під групи дитячогосадка на 40 міст, занедбану територію колишньогодитсадка вже розчистили, а саме приміщення готуютьдо капітального ремонту. Винайшли відповідниймайданчик, вирівняли його, виготовили футбольніворота, лавочки для вболівальників — сільськийстадіон майже готовий, тепер місцевій футбольнійкоманді є де тренуватися, а дітлахам — коротатидозвілля.ВІРА — У ВЛАСНІ СИЛИ ТА ПІДТРИМКУ ПАРТНЕРІВОтже, завдяки співпраці з проектом МРГ, власнійнаполегливості та бажанню брати ініціативу звирішення проблем у власні руки, жителі села Більськповірили в перспективу, об’єдналися задля ремонтулікарні і зробили це, здобувши неоціненний досвід.Спільні зусилля, яких доклали громада, місцевавлада та Проект МРГ, дали такий ефект, на який і несподівалися: саме населення здатне реалізовуватипроекти соціально-економічного розвитку свогосела! Вже можемо із впевненістю говорити про зовсімновий, вищий рівень медичних послуг, які отримаютьмешканці. Позитивним було набуття посадовимиособами сільської ради та вищих ланок влади досвідуу справі залучення мешканців до їх безпосередньоїучасті у здійсненні місцевого самоврядування.Отже, життя не просто продовжується: громада можеі вміє брати на себе відповідальність за те, якої якостіцьому життю бути! А це — чи не найголовніше здобуттягромади Більська в цьому проекті. 25. 26УРОК ШКІЛЬНОГО АВТОБУСА:ЗАБЕЗПЕЧУЙТЕ НЕЗАЛЕЖНІСТЬВінницька область, с. СальницяІсторія громади, про яку ми розкажемо на декількохнаступних сторінках, — це частина великої історіїуспіху, написаної більше ніж 1000 учасниками ПроектуПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду».Аотже,єкориснимтаповчальнимприкладомдля багатьох, адже проблеми, які вирішували герої цієїісторії успіху, далеко не унікальні. Беріть цей досвід заоснову — і вирішуйте ваші проблеми! Все є можливим,якщо знаєш як та маєш однодумців.ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ — ТЕ, З ЧОГО ВАРТОПОЧИНАТИПерша зустріч членів громади з представникамиПроектуМРГвідбуласьвлипні2008року,авжевгрудні2008 року на базі дошкільного дитячого закладу буластворена організація громадян (надалі — ОГ) «Агенціярозвитку територіальної громади «Сальниця», яканараховувала 62 члени. Головою ОГ була обранаЛюбов Петрівна Крикун, завідувач дитячим садочком.З метою загальної оцінки стану дошкільної установигромадською організацією була створена комісіяз фахівців районного рівня, власника об’єкта,представників ОГ. Результати обстеження дитячогосадочка, який складається з кількох невеликихбудівель, показали необхідність капітального ремонтубудівельДНЗ,апотім—впровадженняенергоощаднихзаходів. Коштів на проведення капітального ремонтубудівель ДНЗ і подальшої реалізації мікропроекту заодним із пріоритетів «енергозбереження» в рамкахПроекту МРГ в місцевих бюджетів не було. Цей фактхоч і засмутив представників громадської організації,проте не зупинив.Під час наступної зустрічі був складений планрозвитку громади, який включив найбільш актуальніпроблеми. Після аналізу цього переліку найбільшимпріоритетом був обраний підвіз 39 дітей — 32 дітей дошколи і 7 дітей до дитячого садочка. Довжина цьогомаршруту складає 36 км, адже дітей необхідно забратив двох селах — Сальниці та Гнатівці, — які входять доСальницької сільської ради. В 2007-2008 рр. підвізздійснювався рейсовим автобусом ХмільницькогоАТП. В 2008 році перевезенням дітей займавсярайонний відділ освіти. Школі був виділений автобусКАВЗ, який на той час вже відпрацював 19 років.Автобус потребував капітального ремонту, але коштина ремонт та техогляд не виділялись. Експлуатаціяданого транспортного засобу була заборонена, отжепідвіз дітей не проводився.ОБ’ЄДНУЙТЕ ЛЮДЕЙ НАВКОЛО ПИТАННЯ, УРОЗВ’ЯЗАННІ ЯКОГО ЗАЦІКАВЛЕНІ УСІЗ метою ефективної роботи громадської організації,підготовкимікропроектноїдокументаціїтазабезпеченнявласного внеску громади було вирішено створитиасоціацію і включити до її членів 58 представників6-ти вулиць с. Сальниця та представників с. Гнатівка. Врезультаті всі 15 вулиць двох сіл, що входять до складуСальницької сільської ради, були представлені вгромадській організації, а кількість членів ОГ склала 120чоловік.Подальшими кроками було проведення ряду спільнихзасідань, семінарів, тренінгів, громадського аудиту таінших заходів, які давали членам громади можливістьспільнодолатитруднощі,пов’язанізреалізацієюпроекту.Крім того, вони навчались, як це робити в подальшому.Протягом 2009 року організація громади займаласьпідготовкою мікропроектної пропозиції, пошукомпартнерів, забезпеченням власного внеску у загальнефінансування, проведенням тендеру на придбанняшкільного автобуса марки ПАЗ на 22 місця.Загальна вартість мікропроекту склала 232540 грн,враховуючи вартість автобуса та витрати на йогореєстрацію. На районному форумі місцевого розвиткупід час розгляду проекту громади було вирішено зрайонногобюджетувиділити140000грн.Власнийвнесокчленів ОГ склав 11540 грн і 81000 грн було отримано відПроекту ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду».БУДЬТЕ ГОТОВІ ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ ТАК, ЩОБЗАБЕЗПЕЧИТИ ДОСТАТНЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬГромада с. Сальниця успішно реалізувала мікропроект«Шкільний автобус» завдяки своїй активній позиції тапідтримці всіх партнерів. На 1 вересня 2010 року учнішколи та дитячого садочка отримали в подарунокшкільний автобус. Успіху раділи не лише діти. На святоприїхали голова Хмільницької райдержадміністраціїта районної ради, представники обласної влади, членигромадськоїорганізації«Агенціярозвиткутериторіальноїгромади — «Сальниця», місцева влада. Крім шкільногоавтобуса, територіальна громада отримала від гостейбагато інших подарунків. На святі «Першого дзвоника»лунало багато вітань з приводу початку навчальногороку,атакожсловавдячностінаадресуПроектуПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»,районної влади, громадської організації за успішнуреалізацію мікропроекту «Шкільний автобус».ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ 26. 27Але життя принесло громаді нове завдання,безпосередньо пов’язане із експлуатацією автобуса.Так, щоб забезпечити подальше функціонування,шкільний автобус був переданий на баланс сільськоїради. Питання обслуговування сільська рададелегувала комунальному підприємству. Утриманняавтобусамалозабезпечуватисьзарахунокрегулярнихперевезень (тобто проїзду дітей до школи і дитячогосадочка) та нерегулярних (перевезення дітей дляучасті в змаганнях, конкурсах, туристичні екскурсіїтощо).Вартість проїзду покривалась з кількох джерел:частину відшкодовували батьки, частину — районнийвідділ освіти та СОК. Така схема діяла протягом 2місяців. Потім зросли витрати на пальне, а районнийвідділ освіти не міг збільшити свою частинукомпенсації — вона була в бюджеті сталою і складала28 копійок за 1 дитину. Перед громадою посталопитання про те, як забезпечити подальшу роботуавтобуса. І рішення було знайдено! В 2011 році набазі громадської організації було вирішено створитифонд експлуатації та обслуговування, який за рахунокчленських внесків дає можливість незалежногофінансового забезпечення перевезення дітей.НАМАГАЙТЕСЯ БУТИ ПРИКЛАДОМ — ЦЕ ДАЄНОВІ МОЖЛИВОСТІ, ХОЧ І ПОКЛАДАЄ ДОДАТКОВІЗОБОВ’ЯЗАННЯАктивна позиція громади та успішна реалізаціямікропроекту «Шкільний автобус» сприяланалагодженню тісної співпраці з місцевою владою.Сільська рада прийняла до уваги потреби громади івключила в план соціально-економічного розвиткутериторіальної громади всі 5 пріоритетів, які буливизначені на зборах. Разом із сільською владоюОГ бере участь в різноманітних конкурсах, ведероз’яснювальну роботу в громаді, з депутатамисільської та районної ради та з підприємцями — щобзвідусіль залучати ресурси, необхідні для вирішенняпріоритетних проблем та нових, які постійно додаєжиття.ЧлениОГ«Агенціярозвиткутериторіальноїгромади—«Сальниця» виявили бажання бути демонстраційноюгромадою в Хмільницькому районі, а це покладає наних додаткову відповідальність та вимагає активнішепрацювати над подальшим розвитком, забезпеченнямдіяльності фонду експлуатації та обслуговування,реалізовувати нові проекти.Громада с. Сальниця Хмільницького району Вінницькоїобласті — одна з 41 громад-учасниць Проекту ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» уВінницькій області.Село Сальниця знаходиться на відстані 90 кілометрів відобласного центру та 30 кілометрів від районного центруХмільник, і є останнім населеним пунктом на кордоніВінницької та Житомирської областей. Ряд проблем,пов’язаних з віддаленістю від районного та обласногоцентрів, відсутність робочих місць та брак бюджетнихкоштів не завадили Сальниці бути привабливим місцемпроживання. Загальна кількість мешканців тут становить більше 2,5 тис., і проживають вони у 1081домогосподарстві. В селі працює соціальна інфраструктура. Це дитячий садочок, який відвідують 48дітей і працюють 9 працівників, та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, в якій навчаються 253 учні іпрацюють 30 вчителівПісля першої зустрічі представників громади с. Сальниця з координаторами Проекту ПРООН/ЄС тапрезентації можливостей, великий інтерес до участі в проекті виявили працівники дитячого садочката батьки дітей дошкільного віку, які мали бажання покращити умови перебування дітей в дошкільнійустанові. Подальша співпраця Проекту МРГ з активом громади ще більше переконала їх у необхідностіактивних дій.Проте вивчення усіх пов’язаних проблем, складання загального для Сальниці переліку гострих питаньта підрахування суми, необхідної для вирішення найгостріших проблем, змусило мешканців визначитипріоритетні питання. І змінювати ситуацію на краще вони почали саме з вирішення цих пріоритетнихпитань.Отримавши перший досвід досягнення успіху та зрозумівши технологію вирішення спільних питань,мешканці сьогодні діють більш активно. Частину питань вони вирішують самостійно, громадою.А реалізацію значущих та коштовних проектів планують в деталях, залучаючи фінансування з усіхможливих джерел.Саме цей досвід і вартий вивчення та перенесення у життя інших населених пунктів.ДОСВІД САЛЬНИЦІ:ЛОГІКА ЗМІН НА КРАЩЕ 27. 28ЯК МЕШКАНЦІ С. ВЕРШАЦІ ОТРИМАЛИ ВОДУ ТАНАВЧИЛИСЬ ВИРІШУВАТИ ІНШІ СПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИЧеркаська область, с. Вершаці, ГО «Відродження»Проблема доступу до якісної питної води актуальнасьогодні майже для всієї України, але найгострішевона стоїть у сільській місцевості. Вершацька сільськарада Чигиринського району Черкаської області —не виняток. Тому досвід вирішення цього питаннями вважаємо корисним і охоче ним ділимося. Нашімешканці сьогодні кажуть, що через рік уже непам’ятають, що означає, коли немає води. У нас водатепер є завжди — навіть узимку!НАЙВАЖЛИВІШЕ: ЯК ЗГУРТУВАТИ УСІХ НАВКОЛОЄДИНОГО ПИТАННЯУ лютому 2009 року відбулися перші збори громади с.Вершаці, на яких було прийняте одноголосне рішення:брати участь у спільному проекті ЄС та ПРООН«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».Була створена сільська громадська організація«Відродження», в яку делегували 41 представника віддомогосподарств.Пізніше, у березні того ж року, відбулися другізбори громади, під час яких вирішували: над якоюпершочерговою проблемою будемо працювати.Представників домогосподарств, яких зібралося аж261 людина, хвилювали різні питання: хтось вважавза необхідне покращити фельдшерсько-акушерськийпункт, когось не задовольняла якість доріг, інші хотіливідремонтувати школу, садочок, клуб. Багато й іншихпроблем називали учасники наперебій один одному— адже в селі є, що покращувати.І тоді ініціативу в свої руки взяла голова громадськоїорганізації «Відродження» Потьомко Ніна. Воназапропонувала учасникам зборів проголосувати зату єдину проблему, яку саме зараз вкрай необхідновирішити силами громади і влади. Після підрахункучисла голосів за кожну з проблем, які були включенідо загального переліку, був складений їх рейтинг тавиявлено, що першочерговою, над вирішенням якоїпогодились працювати разом, є ремонт водогону. Вінне працював в селі з 1991 року. А якщо доступу до водинемає не тільки у населення, а і у соціальних закладівтаких як ФАП, дитячий садок, школа — то немає життяі розвитку села!НЕ МЕНШ ВАЖЛИВО: ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТИ,ЩОБ І ГРОШІ ЗНАЙТИ, І ЗАЙВОГО НЕ ВИТРАТИТИ?Система водопостачання села Вершаці побудована у70-х роках минулого сторіччя і була призначена дляподачі води до об’єктів соціальної сфери, автопаркуколгоспу та населення. Власником водогону в тіроки був колгосп, а після його розпаювання системапостачання води залишилася без господаря. Томуз тих років ні поточних, ані капітальних ремонтівводогону не проводилось, і система вийшла з ладу.Воду в дитячий садок, школу і ФАП носили і возили зколодязів по 300-400 літрів щодня вже більше 10 роківпоспіль, і якби не участь громади у даному проекті —так би це продовжувалося і до сьогодні...Вирішивши на зборах ремонтувати водогін тапроводити капітальний ремонт водонапірної башти,люди розгубилися: з чого ж починати? На допомогуприйшлаголоваГО«Відродження»,яказапропонуваластворитиініціативнугрупу—іцягрупапроаналізувалаі склала дефектний акт з переліком необхідних робіт.Сільська рада в районі є дотаційною, тому кошти наподібні роботи в сільському бюджеті дуже обмежені.Тоді була створена інша ініціативна група з членіворганізації, яка взялась розробити та провестикампанію зі збору додаткових коштів на ремонтводогону — від місцевого бізнесу і до грошейнаселення. Група чоловіків, які мали інженерну освіту,склали кошторисну пропозицію і поїхали в містоаналізувати ціни та збирати цінові пропозиції наматеріали.Зібравшивесьпакетдокументівіпогодившийого з громадою, прийняли рішення, що мешканцісела зберуться і самостійно вириють траншеї дляпрокладаннятруб.Цедозволитьздешевитикошторис.Крім цього, під час проведення тендеру вдалосязнайти підрядчика, який запропонував не тількинайнижчу ціну на необхідні матеріали, але й надавгарантію і відповідні документи, що підтверджувалиїхню якість. Отже, загальна вартість проекту склала93160 грн, що і погодили на зборах. І закипіла робота...ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ 28. 29Задоситькороткийтермін—зсерпняпокінецьжовтня2009 року — всі роботи на об’єкті були виконані іздані в експлуатацію. І все це завдяки тому, що швидкооб’єднали зусилля: Вершацька сільська рада, яканадала 12200,00 грн + Проект ПРООН 47080,00 грн+ громада 5000,00 грн + місцеві спонсори (ТОВ СП«НІБУЛОН») 29880,00 грн.Після проведення ремонту водонапірної башти тапідведення води до першочергових соціальнихоб’єктів—школи,лікарнітадитячогосадка—сільськенаселення активізувалося і почало самостійновідновлювати воду в своїх домівках. А сьогодні вжевсе село Вершаці з водою!ЩО НЕОБХІДНО ПЕРЕДБАЧИТИ, АБИ СИСТЕМАПРАЦЮВАЛА Й НАДАЛІ?Після завершення ремонтних робіт водогін булопереданонабаланссільськоїради—загальнавартістьоб’єкта склала 93160,00 грн. Але між сільською радоюі ГО «Відродження» підписано меморандум, згідноз яким громада і надалі зобов’язується опікуватисьводогоном, тобто забезпечувати його працездатність.Для цього ГО «Відродження» встановило обов’язковийвнесок у сумі 15,00 грн на рік з кожного члена громади,і ці гроші акумулюються для виконання поточних ікапітальних ремонтів.Сьогодні громада опікується водогоном, справносплачуються внески за користування водою іакумулюються гроші для забезпечення поточнихі капітальних ремонтів. Та і не тільки це — людиповірили в свої сили — і вже багато інших проблемвирішено на селі! 29. РОЗДІЛ 2.РОЗВИВАЮЧИЛІДЕРСЬКИЙПОТЕНЦІАЛ 30. 32ПОВІРИТИ — ПІДТРИМАТИ — ДОЛУЧИТИСЯРоль лідера та рецепт успішного розвитку від ОГ «Гарантія», Донецька область, с. СтінкиСправжній лідер може зробити дуже багато. Досвідселища Стінки Костянтинівського району Донецькоїобласті та громадської організації «Гарантія», головоюякої є Город Володимир Кирилович, повчальний тим,що з нього можна побачити, як змінює життя цілогосела одне правильне рішення та надання кредитудовіри саме лідеру.НА ЛІДЕРА ЗАВЖДИ ВСІ ПОКЛАДАЮТЬ СВОЇ НАДІЇТА СПОДІВАННЯГород Володимир Кирилович народився в селищіСтінки. Тут він виріс, вчився, працював трактористомта після служби в армії знову повернувся до рідногокраю, працював у колгоспі «Хімік», який згодомреорганізували. Пізніше працював водієм у ВАТ«Колос», але незабаром й це підприємство пересталоіснувати. Робочих місць у Стінках завжди було дужемало, і тоді, у 2000 році, Володимир, у якого було 20га землі, отримані в спадок від батьків, вирішив статифермером, першим в своєму невеличкому селищі.Скоро на його полі достигали пшениця, ячмінь,кукурудза.Володимир Кирилович завжди допомагав і продовжуєбезкорисливо допомагати односельцям. Кому городдопоможе обробити, кому ділянку закультивувати.І постійно шукає варіанти та можливості дляпокращення життя у селі.В серпні 2009 року Володимира Кириловича обралиголовою громадської організації «Гарантія». І невипадково саме його, бо всю основну роботу він ідо того ніс на своїх плечах, а тепер взявся створитиорганізацію громади, організувати виконання міні-проектів і запевнив усіх, що збере кошти для них, та щебагато іншого. Громадська організація була створенав рамках Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду».Володимир Кирилович неодноразово спілкувався зодносельцями, пояснював цілі, котрі він бачив передсобою, і до яких треба було йти всім разом. І все жлюди спочатку з великою недовірою ставилися дотого, що він казав на зборах, зустрічах. Адже вонипам’ятали лише те, що за останні 10 років майженіяких змін на краще в селі не сталось, проблемитільки накопичувались, і люди не мали досвіду участі вподібних спільних успішних проектах. До того ж требабуло здати гроші, щоб зібрати необхідний грошовийвнесок громади.Проект ЄС/ПРООН багато в чому допоміг. І переконатилюдей, і створити організацію, і зібрати гроші. Післяреалізації першого проекту в Стінках з’явилася вода,якої тут не бачили понад 10 років. До цього людижили, як могли: одні використовували технічну воду(кип’ятили і потім готували їжу), інші возили питнуводу з других сіл в пляшках та бідончиках. На все селобуло лише одне чисте джерело, води в якому на всіхне вистачало. Після того, як ГО «Гарантія» успішнореалізувала проект із капітального ремонту водогону,вода з’явилася в Стінках в кожному будинку. Заразлюди не можуть повірити в те, що в них нарешті євода. В багатьох будинках з’явилися сучасні пральнімашинки, душові кабіни — з водою в село прийшовновий етап життя.Громадська організація «Гарантія» та її лідер ГородВолодимир Кирилович не зупинилися на зробленому.Другим проектом організації стало придбанняшкільногоавтобусадляучніввсіхсілНоводмитрівськоїсільської ради, до якої входить і селище Стінки.Тепер, коли жителі Стінків побачили, що задуманездійснюється прямо на очах, авторитет громадськоїорганізації та її лідера виріс в багато разів. Виконаніпроекти не тільки вирішили нагальні проблемита підняли якість життя сільських мешканців, а йнадихнулигромадушукатишляхидлявирішеннятакихпроблемних питань та створення Плану розвиткуНоводмитрівської громади.А на останніх місцевих виборах ВолодимираКириловича Города обрали депутатом сільської ради.ЛЮДИНА, ЯКА МАЄ ДОВІРУ ТА ХАРИЗМУ, ЗАВЖДИРОБИТЬ БІЛЬШЕ ЗА ІНШИХЩо є ключовим з точки зору успішності розвиткусела? Що допомагає лідеру вести за собою громаду тадосягати успіху у все нових і нових проектах? Головне,на думку Володимира Кириловича, це довіра, якапідтверджена конкретною справою. І він цю довірузміцнює із кожною вирішеною проблемою селищаСтінки.Апробована громадою ефективна модельспівпраці між владою, громадою та донорами щодовирішення спільних проблем була використана прирозробці Новодмитрівською громадою та членамигромадської організації «Гарантія» проекту для участіу Всеукраїнському конкурсі проектів та програмрозвитку місцевого самоврядування. Завдяки участіу цьому конкурсі Новодмитрівська громада отрималаспівфінансування у сумі 100 тис. грн на реалізаціюпроекту «Інноваційний підхід до створення якісноїсистеми вуличного освітлення села Новодмитрівка».Громадська організація «Гарантія» брала участь таувійшла у число переможців обласного конкурсуДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ 31. 33мініпроектів місцевого розвитку Донецької обласноїради в 2010 році. Із членів громадської організаціїдля участі у цьому конкурсі була створена ініціативнагрупа. На реалізацію розробленого ними мініпроекту«Благоустрій входу та території навколо ФАП селищаСтінки» було отримано грант із обласного бюджету.Планів у громадської організації та її лідера багато, зцього приводу Володимир Кирилович каже: «Разомми — сила, одна велика міцна родина!»Завдяки наполегливій та результативній праці, стійкійдовірі і повазі Володимир Кирилович вже 2 скликанняпоспільєдепутатомсільськоїради.Планівнамайбутнєбагато, а найголовніша його мета — відродити село,створити робочі місця, щоб люди мали можливістьпрацювати у рідному населеному пункті.Корисні висновки з досвіду селища СтінкиКостянтинівського району Донецької області є такими.• Щоб організація громади була ефективною тадинамічною, її має очолювати лідер.• Щоб лідер міг забезпечити вирішення навітьнайскладніших проблем, він має мати кредит довіри.• Щоб отримати кредит довіри, організація таїї лідер мають продемонструвати успіх у вирішенніпроблем та прозорість у прийнятті рішень тавикористанні грошей громади.• Щоб мати довіру для здійснення все більш складних та коштовних проектів, лідер та організаціямають постійно підтверджувати свою ефективність та прозорість.• Справжній керівник-лідер повинен мати широкі зв’язки.• Лідер має вчитись та постійно підвищувати рівень свого професіоналізму, здатність вирішувативсе більш складні завдання та проблеми.КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ ЛІДЕРСТВАТА РОЗВИТКУ 32. 34НЕБАЙДУЖІСТЬ ТА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ —ЗАПОРУКА ЗМІН НА КРАЩЕОсобистий приклад керівника Звенигородського районного ресурсного центру громад,Черкаська областьРайонні ресурсні центри громад було створено укожному пілотному районі Черкаської області. Аодним з найкращих в Україні став Звенигородський.Його керівником є Людмила Миколаївна Страшна,начальник управління економіки Звенигородськогорайону. До створення Звенигородського РРЦГЛюдмила Страшна причетна безпосередньо і самевона зробила все, щоб він став одним з найкращих вУкраїні. Як чиновник досить високого рангу, вона маєдостатньо широке коло обов’язків та повноважень.Та й діяльність РРЦГ вимагає неабиякої віддачі. Отжеїї особистий внесок у результат важливий для громадЗвенигородщини і Черкащини загалом не менше,ніж для керівництва органу районної влади. Те, щовона робить поза основними обов’язками, є чудовимприкладом для багатьох держслужбовців — не лишеяк великий особистий внесок, але й як дуже нетиповеставлення до роботи й до життя.НАВЧАННЯ, СТИМУЛИ, ДОПОМОГА. «ЧАРІВНЕКОЛО» ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКИХ РЕЗУЛЬТАТІВУзявши на себе відповідальність за впровадженняв районі проекту ПРООН «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду», вона весь час шукаламожливості навчатися сама та сприяти розвиткупілотнихгромад,щосталиучасникамипроекту,атакожінших сільських рад, що бажали використовуватитехнологію соціальної мобілізації.Що стимулювало її до цієї нелегкої роботи, якутреба здійснювати поза основними обов’язкамита завданнями управління економіки? ЛюдмилаМиколаївна зазначає, що багато отримала від участі унавчальних візитах із вивчення досвіду Шполянщинита Переяслав-Хмельницького і Сарненського районів,організованих проектом МРГ. Участь у цих заходахзмінила її бачення та сформувала бажання не просторівнятися на кращих, а стати кращою. І те, що ЛюдмилаСтрашна стала переможницею конкурсного відборуучасників програми професійного стажування у СШАза програмою «Відкритий світ» — гарне підтвердженнявисокої оцінки її мотивів навчатися та зростатипрофесійно. Саме проект МРГ рекомендував її доучасті у цій програмі, шукаючи можливості сприятиособистому професійному розвитку фахівців місцевихорганів самоврядування та державних органів влади,які активно залучилися до участі у реалізації проектуна місцях.8 проектів у 6-ти громадах супроводжувала ЛюдмилаМиколаївна. Саме супроводжувала, допомагаючигромадам та їх лідерам. Вона надавала людям усільських громадах можливість повірити в себе.Створювала умови, за яких вони хотіли самі братисядо справи. І те, що в Звенигородці з’явився конкурспроектів для сільських об’єднань громад — теж їїзаслуга. Отже, вона — та людина, яка створює багатоможливостей для інших, закладаючи стимули, якізацікавлюють людей ці можливості використовувати.А потім люди кажуть: «Ми самі зробили це».ОСОБИСТИЙ ПРИКЛАД ТА ВИЗНАННЯ ЗАСЛУГ, АБОЧИМ МОТИВУВАТИ ЛІДЕРА?Усвідомлюючи те, що гарний особистий приклад —це добре джерело натхнення для інших, вона багаторобить особисто та багато працює з громадянами —своїмиодносельцями.Простоюмовоювонарозповідаєїм про дражливі економічні явища та процеси унашій державі, без претензій та істерії спрямовуєлюдську свідомість на ділове співробітництво тареалізацію конструктивних ідей проекту МРГ. Саменебайдужість та зацікавленість Людмили МиколаївниСтрашної є основою її значущого внеску в розвитокЗвенигородщини.Вона зібрала велику кількість інформації продонорів, що працюють в Україні, об’єднала навколосебе фахівців, що надають підтримку громадам уреєстрації НДО, розробці та технічній оцінці проектів.Налагодила систематичне інформування районнихдепутатів, які одноголосно підтримали розробленунею та висунуту на розгляд районної ради програму«Розвиток сільських територій через впровадженняконкурсних механізмів фінансування проектівгромад», в основу якої покладено досвід СарненськогоЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ 33. 35району Рівненської області. На Черкащині то бувперший досвід проведення конкурсу проектів громадза підтримки районних органів влади.За її ініціативою та з її подання м. Звенигородката с. Козацьке стали переможцями міжнародногопроекту, що фінансується ЄвропейськоюПрограмою Міжнародного фонду «Відродження» таспівфінансується Представництвом ЄвропейськогоСоюзу в Україні «Євроавтобус 4: Молодь Європи— українським громадам». До участі в проекті їїспонукало бажання сприяти процесам зародженнята розвитку громадської активності серед міськоїта сільської молоді, її позитивній соціалізації тазалученню до вирішення власних проблем та проблемтериторіальної громади.А сьогодні до неї вже йдуть по досвід з інших районів,і вона радо ділиться ним. Приймала вона делегації зЛисянського,Маньківського,Черкаського,Уманського,Катеринопільського та інших районів і навіть іншихобластей України. Напрацьовані нею матеріалипокладено в основу районних програм підтримкита розвитку сільських територій у Шполянському таЧеркаському районах. Вона розробила порадниккоординатору-початківцю. І ще багато іншого. Томуабсолютно заслуженою є нагорода, яку вона отримала28 грудня 2011 року під час підведення підсумківреалізації проекту МРГ на Черкащині — почеснаграмота обласної державної адміністрації за високідосягнення у роботі.ЛЮБОВ ДО ЛЮДЕЙ ТА НОВІ ГОРИЗОНТИ РОЗВИТКУГРОМАДИ ЯК ПОВ’ЯЗАНІ ЯВИЩА ТА ПРАГНЕННЯСПРАВЖНЬОГО ЛІДЕРАЛюдмилаСтрашнапереконана,щолюдськевлюдинінезалежитьнівідчасу,нівідідеології,нівідвіри—лишевідвиховання та сумління. І використовує це переконанняв роботі та у повсякденному житті. Сьогоднішнє їїбуття — це насамперед родина, яка підтримала їїнамагання показати тим людям, хто мешкає поруч, щопоряд з сірою і сумною буденністю є життя, сповненекреативнихідей,новихвражень,цікавихособистостей.Що мало просто любити те місце, де ти живеш — йомущоразу необхідно доводити цю любов, наповнюватиїї новим змістом. Професійні ж її інтереси сфокусованіна розвитку особистості, на здобутті нових знань та нафаховому самовдосконаленні, підвищенні особистоїефективності та корисності, яка слугуватиме громаді тасуспільству. Для цього вона брала участь і в «Програмінавчання тренерів з регіонального економічногорозвитку» в рамках спільного проекту Канада-Україна«Регіональне врядування та розвиток». Навчаючись,вонаготуєпроектізреконструкціїпам’яткиархітектурита садово-паркового мистецтва XVIII століття в с.Козацьке Звенигородського району. Та готується статитренером з розробки проектів.Людмила Миколаївна — людина, під час спілкуванняз якою не виникає інших емоцій, крім захопливогоподиву. Це людина, в якій вдало поєднані людськата інтелектуальна складові особистості, яка маєневичерпний запас внутрішньої енергії та жоднихпобоювань взяти відповідальність за рівень життякраю, де вона мешкає, де живуть її батьки, де житимутьїї діти.Саме тому можна впевнено казати, що вЗвенигородському районі та на Черкащиніуправлінський та лідерський потенціал будутьзростати, а проекти — реалізовуватись, покращуючижиття громади. Адже поки такі лідери, як ЛюдмилаМиколаївна Страшна будуть робити свій внесок,розвитку не зможе завадити жодна криза!виріс в багато разів. Виконані проекти не тількивирішили нагальні проблеми та підняли якість життясільських мешканців, а і надихнули. 34. 36КРАЇНУ ТВОРЯТЬ НЕ ПОЛІТИКИ —КРАЇНУ ТВОРЯТЬ ГРОМАДЯНИ!Досвід лідерів с. Каїри, Херсонська областьГромада села Каїри Горностаївського районуХерсонської області завжди вважалася заможною, дотого ж не існує жодної справи, яка не була б під силуїї мешканцям. А ще в Каїрах є тандем двох лідерів —громади та влади — що робить можливим практичновсе. Цей досвід корисно взяти на озброєння багатьоміншим, бо він веде до покращення життя та досамостійної відповідальності громади за ці зміни.Два сьогоднішні лідери Каїрів — це сільський головата голова організації громади. Працелюбність таініціативність молодого сільського голови АнатоліяТарасенка надихають населення. Крім того, йогопідтримка є вирішальною для здійснення багатьохсправ. А мудре управління з боку лідера громадськогоформування «Щит», підкріплене бажанням мешканцівпокращувати умови власного життя та багато робитидля цього особисто, забезпечують громаді розвитокта досягнення мети. Звідки беруться такі лідери і як їхзнайти?ЛІДЕРА ЗАВЖДИ ВИРІЗНЯЮТЬ ЙОГО СПРАВИ ТАМОТИВИКожний з нас велику частину свого свідомого життяпрацює безпосередньо на себе. Але іноді приходитьчас, коли понад усе бажаєш принести користьоточуючим — сусідам, друзям, колегам — колипочинаєш прагнути залишити за собою слід, якийне зітреться довгі роки. Саме так декілька років томуі вирішила зробити Марія Соломонова, звичайнамешканка с. Каїри. Вона подала свою кандидатуру навибори депутатів у місцеві ради і впевнено перемогла,увійшовши до складу депутатів сільської ради. Анаприкінці 2007 року Марія Соломонова створила таочолила Каїрське сільське громадське формування«Щит», і з того часу розпочалася її справжня діяльністьна користь громади.Щоднявонаспостерігала,вивчаламожливостіташляхипокращення життя людей, які живуть разом з нею.Отож, коли в липні 2008 року Горностаївський районбув обраний одним з учасників Проекту «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду», Каїрська громадане забарилась взяти участь у Проекті.На перших загальних зборах сільський голова А.Тарасенко та керівник ГО «Щит» М. Соломоноварозповідали мешканцям про новий Проект, йогоможливості та умови. Разом вирішили «не робити що-небудь», а сконцентрувати зусилля на конкретномуоб’єкті, ефективна робота якого життєво важливадля всіх. Таким об’єктом стала Каїрська сільськаамбулаторія. Це будівля 1905року,зпічним опаленням,без систем водопостачання та каналізації. Звичайно,ремонт потребував значного фінансування. Алевсі пропозиції громади були підтримані сільськимголовою, який сказав «Зробимо!» і не скоротив перелікпозицій до фінансування.Перший мікропроект було реалізовано, і йогорезультатом стала новенька амбулаторія, яку іззадоволенням відвідують люди. А пані Марію першийуспіх надихнув на наступні кроки. Новим етапомдіяльності громадської організації «Щит» сталиремонтні роботи у дитячому садку «Колосок». І зновууспіх: нові покрівля й вікна за декілька місяців змінилине лише зовнішній вигляд будівлі, але й мікрокліматвсередині закладу.ЛІДЕР ЗАВЖДИ ДИВИТЬСЯ ВПЕРЕД ТА ПРАГНЕДОСЯГНЕННЯ ВИСОКИХ ЦІЛЕЙШлях, яким веде людей Марія Дмитрівна, «приреченийна успіх». Півроку тому громада створила Фондпідтримки життєздатності лікарської амбулаторії,який у своїй діяльності одразу вийшов за межіодного об’єкта. На рахунку громади акумулюютьсявнески населення на реалізацію нових ідей —власними силами населення підготувало проект зівстановлення частотного перетворювача та готуєтьсядо його впровадження, збирає кошти на встановленнятрьох дитячих майданчиків загальною вартістюпонад 60 тис. грн. Наприкінці квітня 2011 року М.Соломонова взяла участь у підсумковій конференціїза Проектом «Плануймо громадою», за підсумкамиякої встановлені партнерські зв’язки з Інститутом«УкрНДІППроцивільсільбуд» щодо підготовкигенерального плану та схеми розвитку території с.Каїри. Каїрці впевнені, що планування теж має бутипрофесійним, бо тільки тоді кожна витрачена гривняпринесе користь.ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ 35. 37До цих результатів, які можна оцінити в грошовомувимірі,потрібнододатизгуртованістьгромади,яканиніпродовжує крок за кроком виконувати власний планрозвитку. І це — теж заслуга Марії Соломонової, якадопомагає звичайним громадянам досягати успіху, і якічесноюсумлінноюпрацеюзмінюютьсвоєселозокремата країну взагалі на краще. Наша Маша, як поважноназиваютьМаріюодносельці,націлюєусіхнаподальшуроботу: «Використовуючи підхід, орієнтований нагромаду, ми отримали прекрасну можливість добре іпослідовно, а головне, не піддавшись зайвому ризику,отримувати віддачу на кожну гривню, вкладенув загальну справу. Задоволення, коли відчуваєшсебе частиною загального успіху, невимовне, йогонеможливо передати словами. Тільки за нами —майбутнє нашої громади, тільки ми здатні перетворитинаше життя на те, що ми справді хочемо бачити!»Досвід села Каїри Горностаївського району Херсонськоїобластіцікавийтакориснийсаметим,щотуткерівникимісцевої влади та організації громади є лідерами, і обидваорієнтовані на розвиток села. Найважливішим є:• Лідерські якості кожного з керівників.• Співпраця обох лідерів на «основному місціроботи» — в сільській раді, яку один з лідерів очолює, аінший є її депутатом.• Налаштованість обох лідерів на розвиток,на пошук нових завдань, які вирішуватимуть основніпроблеми та надаватимуть громаді та селу нові імпульси до розвитку.• Вміння та бажання працювати з громадянами, слухати їх.• Прагнення ефективно використовувати гроші, робити все професійно.• Мотивація приносити користь оточуючим, громаді — у протилежність мотивації працювативиключно на себе.• Високі професійні, особистісні та лідерські якості кожного з лідерів. А також їх громадянська позиція.КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ УСПІХУТАНДЕМУ ЛІДЕРІВ 36. 38ШУКАЙТЕ ЛЮДИНУ, ЯКА ПРАГНЕ САМОРЕАЛІЗАЦІЇЯк громада с. Андрівка (Запорізька область) знайшла свого лідераАндрівська сільська рада — невеличка батьківщинаетнічних болгар, які мешкають на територіїБердянського району Запорізької області. В жовтні2008 року мешканцям був представлений ПроектЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду». Був складений перелік проблем, визначеніпріоритети. Зважаючи на минулий досвід та беручидо уваги презентації ініціатив, можна було б очікуватипалких дебатів при обранні керівного складумайбутньої громадської організації Андрівськоїсільської ради. Але всі учасники установчихзагальних зборів (близько 150 чоловік) «вибухнули»аплодисментами та гаслами підтримки на користьпершої запропонованої кандидатури, громадськоголідера Георгінова Олександра Дмитровича. Адже цялюдина постійно займає активну громадську позицію,підтримуючи соціальний розвиток свого рідного села.ВЗАЄМНА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ЛІДЕРА ТА ГРОМАДИ —У РЕАЛІЗАЦІЇ АМБІТНИХ ПРОЕКТІВГеоргінов Олександр Дмитрович як беззміннийдиректор Андрівського сільського будинкукультури з 1985 року веде соціально-просвітницьку,культурологічну та національно-освітню діяльністьсеред дітей, молоді та дорослого покоління мешканцівАндрівки. За його плечима організація та участь вбагатьох національно-культурних пленерах, місцевихфестивалях та інших культурологічних освітницькихзаходах. Як активна та небайдужа людина, він давнозазначав: «Нам, мешканцям Андрівки, не вистачаєдинамікирозвиткутанаданиймоментмимаємодоситьвузький діапазон наших ініціатив. Дитячі та молодіжнізаходи, а ще непостійний обмін інформацією ізсвоїми національними товариствами — це все, що мимаємо. Шановні, давайте шукати інші шляхи власногорозвитку та становлення наших дітей...»Мешканці села давно помітили, що ОлександрДмитрович хоче та може робити більше, що він прагнесамореалізації. Отже, коли йому запропонувалиочолити на громадських засадах організаціюмешканців Андрівської сільської ради, не полишаючипостійного місця роботи, він одразу ж погодився нацю пропозицію.На установчих загальних зборах О. Д. Георгінов сказаводносельчанам: «Я бачу розвиток нашого села, якповноцінного живого організму, де все робиться зазгодою та з ініціативи громади. Вирішення проблем,які ми маємо, — старий водогін, стара медичнаамбулаторія та інші соціально значимі об’єкти — ценаш стимул згуртуватися та змінити своє життя накраще. Я даю обіцянку вам, моїм сусідам, що не підведувас у цьому Проекті...».ВИРІШЕННЯ СКЛАДНИХ ЗАВДАНЬ — ШЛЯХ ДОРОЗВИТКУ ЛІДЕРАОлександр Георгінов — самостійна та енергійналюдина,якапрагнепостійногосаморозвитку.Керуючисільським будинком культури, він почав розкриватисвій лідерський потенціал. Ця робота надала йомуможливість визначити свою місію — підтримкусоціального розвитку сільської ради та громади.За два роки управління організацією громади врамках Проекту О. Д. Георгінов зміг розвинутисьпрофесійно та додати корисні якості в своємурозвитку. Отримавши базові навички фінансовогоменеджменту, необхідні знання в податковій сферіНДО, управління громадськими організаціями,навички всебічного висвітлення діяльності, вінрозширив коло можливостей — для себе та длягромади, адже керована ним організація громадиможе тепер виконувати більш складні проекти, ніжраніше.ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ 37. 39Громада села отримала можливість презентуватисебе на місцевих та регіональних заходах із залученняінвестицій, брати участь у проектах розвиткунаціонально-культурних аспектів тощо. Саме О. Д.ГеоргіновініціюваврозробкуІнвестиційногоПаспортуАндрівської сільської ради, який став важливимдокументом у роботі з потенційними інвесторами, якіпостійно приїжджають до громади на діалог.Значнорозширилисязв’язкитаколопошукупартнерівіусамогоОлександраГеоргінова,іугромадиАндрівки.Адже робота в сільському БК та додаткова зайнятістьв Проекті завдяки ініціативі самого О. Д. Георгінованадали йому можливість постійного спілкування зкерівництвом району, області. А постійне спілкуванняз людьми в рамках діяльності сільського БК та якголови громади не лише дає йому можливістьотримувати інформацію про найболючіші проблеми,а ще й розвиває навички спілкування та взаємодіїіз різними соціальними верствами населення, щосприяє розвитку навичок вести переговори.ІЗ СИЛЬНИМ ЛІДЕРОМ ГРОМАДА ПРОЦВІТАТИМЕСьогодні голова Андрівського об’єднання громадянставить перед собою великі цілі — надати дітям тамолоді той ресурс знань, який отримали їх батьки.Ми віримо, що разом зможемо їх досягти, аджерезультати нашого проекту ще раз підтверджуютьвсім відому істину: якщо людина є лідером, воназавжди досягне мети. І ця мета буде ставати все більшамбітною, успіх за успіхом. 38. РОЗДІЛ 3.СТАЛІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВТА УТРИМАННЯ ОБ’ЄКТІВЗА УЧАСТІ ГРОМАДИ 39. 42ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬСИЛА ВЗАЄМОДІЇ, СПІВПРАЦІ ТА ПІДТРИМКИІсторія успіху ГО «Надія» села Великий Говилів Тернопільської областіНапевно, ще три роки тому мешканціВеликого Говилова, що на Теребовлянщині, немогли і подумати, що зможуть в своєму селібезкоштовноотримуватипослугистоматолога,консультації провідних тернопільських лікарів,використовувати Інтернет для встановленнядіагнозу кардіолога. Участь в Проекті ЄС/ПРООН«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»дозволила представникам місцевої громади нетільки вирішити проблему ремонту ФАПу, але йстала серйозним поштовхом для вдосконаленнясистеми надання медичних послуг населенню ірозвитку соціальної інфраструктури.Ремонт ФАПу був не першою ініціативою місцевоїгромади. Починалося все з недовіри жителів селаВеликий Говилів Теребовлянського району до самоїідеї взяти участь в Проекті МРГ. Де таке бачено, щобхтось із-за кордону надав гроші для вирішенняпроблем села, на які власна держава роками незвертала належної уваги? Але сільський голова ОлегШевчишин зміг переконати членів громади, людивсе-таки зібрались на збори і створили громадськуорганізацію «Надія». Опитавши 220 дворів, вирішилипоміняти вікна в місцевій школі. Проте коли справадійшла до збору своєї частини грошового внеску,мешканці знову почали задумуватися: а чи не обманце? Активісти ГО переконували односельчан як моглиі за кілька тижнів все-таки зібрали необхідну суму.А згодом, отримавши кошти ПРООН та допомогу зрайонного бюджету, під керівництвом голови ГО«Надія» Михайла Татарина оперативно провелинеобхідні ремонтні роботи загальною вартістю 166760грн.НОВІ ВІКНА — ВЕЛИКА СИЛА!СамепоявановихвіконзмінилапсихологіюмешканцівВеликого Говилова: «Допомога міжнароднихорганізацій реальна, але й підтримка районної влади,як виявилось, також можлива, навіть в час фінансовоїкризи. Та й ми самі чогось варті: і кошти зібрали, ісвоїми силами частину робіт виконали», — говорилиміж собою люди. Тому, коли в місцевому Будинкукультури проходило чергове зібрання, селянивже не могли з байдужістю спостерігати за йогожалюгідним станом. Ідею сільської ради та активістівгромади відремонтувати даний заклад підтрималиі місцеві спонсори, і районна влада. Вони надалифінансову підтримку, а роботи виконувались силамимешканців села. Так, місцевий фермер надав 10 тис.грн, підприємці — 1000 грн, з бюджету сільської радипоступило 4 тис. грн, ще 5 тис. грн виділила районнарададляпридбанняновихштор,4куб.млісоматеріалівнадало Буданівське лісництво. Сьогодні сільськийБудинок культури, безумовно, один з кращих в районі.Такаактивністьчленівмісцевоїгромадинезалишиласьнепоміченою. Згідно з результатами оцінки діяльностіорганізаційгромадТеребовлянськогорайону,громадасела Великий Говилів визнана найуспішнішою, і зарекомендацієюрайонногоФорумумісцевогорозвиткута представників Проекту отримала можливістьреалізувати ще один додатковий мікропроект закошти ПРООН.ОлегШевчишин,сільськийголова:«Миздепутатамита працівниками сільської ради бачили такоюпроблемою для співпраці з ПРООН ремонт дитячогосадка, але громада на загальних зборах вирішила по-своєму...»ЯКЩО ВЖЕ ЩОСЬ РОБИТИ — ТО НА СУЧАСНОМУРІВНІ!15 січня 2010 року члени ГО «Надія» більшістюголосів вирішила в рамках Проекту МРГ ремонтуватиприміщення місцевого фельдшерсько-акушерськогопункту. І це не випадково: приміщення ФАПупобудоване ще в 30-х роках ХХ ст., а сьогодні вінобслуговує1085жителів.Зарокитривалоїексплуатаціїданий заклад потребував капітального ремонту,віконні та дверні блоки частково прогнили внаслідоктривалого замокання і вже давно не забезпечувализбереження тепла.Громада запланувала замінити дах приміщення,дерев’яні вікна, двері та підлогу, провестиоздоблювальні роботи всередині кімнат, здійснитиремонт фасаду, облаштувати водопровід, туалетта каналізацію, створивши належні умови і дляперсоналу, і для відвідувачів. Проте для розширення 40. 43спектру медичних послуг мешканцям далеко немаленького села цього було недостатньо.Дізнавшись від представників Проекту про бажаннякерівництва Тернопільського медичного університетустворювати в селах навчально-практичні центрипервинної медичної допомоги, активісти ГО, спільно зсільським головою та координатором проекту від РДА,попросили про зустріч із керівництвом навчальногозакладу. Результатами цих переговорів сталидомовленості про спільне проведення ремонтнихробіт силами громади та університету, і оренду вузомчастини приміщення ФАПу строком на 25 років.Сергій Поперечний, колишній заступник головирайдержадміністрації: «Мати такий сучаснийсільський медичний заклад, звичайно, престижно длярайону. Але для нас головним стало бажання громадипіти далі мікропроекту і забезпечити сталість таінноваційність надання медичних послуг населенню».УСІМ ФАПам ФАПУ межах Проекту МРГ загальна вартість виконанихгромадою робіт становила 181242 грн. Решта робітпо ремонту приміщення ФАПу була здійснена закошти медичного університету: облаштовані кімнатапроживання, кухня, санвузол і робочий кабінет длявипускників вузу, закуплене необхідне обладнання.Але головне те, що представники університетупогодились бути партнером громади у забезпеченніподальшої стабільної діяльності медпункту.Тут створили навчально-практичний центрпервинної медико-санітарної допомоги з відповіднимобладнанням, де постійно проходять практикустуденти 6-го курсу, які надають допомогу персоналуФАПу в обслуговуванні місцевих мешканців. Лікарі-стоматологи з Тернополя безкоштовно лікують зуби.Інші лікарі-практиканти за першої потреби знімаютьелектрокардіограму серця і відправлять її черезмережу Інтернет (також підключено за сприяння вузу)досвідченим фахівцям, які в режимі онлайн ставлятьдіагноз. Дана послуга надається у Великому Говиловіцілодобово, оскільки у вузівській клініці постійночергують фахівці.Для надання допомоги спеціалістами іншогомедичного профілю встановлено такий порядок:щотижня разом із студентами в село приїжджаєдосвідчений фахівець, який приймає хворих і надаєконсультації.Зденюк Євген Іванович, мешканець села: «Я вже неодин рік хворів на ноги, часто навідувався в районулікарню, але нічого не допомагало. І чи міг я колисьподумати, що потрібний мені лікар з обласногоцентру сам приїде в наше село? Мене не тількиоглянули і правильно встановили діагноз, але й далинаправлення в тернопільську лікарню, де я серйознопоправив свій стан. Тому я дуже дякую нашій громаді,владі з району і представникам університету зате, що є такий ФАП в селі і є така реальна допомогахворим людям».КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ — ДОВІРА ТА ГОСПОДАРСЬКИЙПІДХІД ДО СПРАВИЩоб ФАП не виявився занедбаним в майбутньому,члени ГО «Надія» на своїх зборах прийняли рішенняпро створення фонду підтримки та технічногообслуговування даного медичного закладу. Першимкроком спільної діяльності громади, сільськоїради та медичного університету стало проведенняблагоустроюприлеглоїтериторії,якатеперприкрашаєне тільки даний заклад, але й центр села.Приклад громади села Великий Говилів наочнопоказує, як потрібно забезпечувати життєздатністьсоціального об’єкта, як перетворити примітивнийсільський ФАП на сучасний центр надання первинноїмедичної допомоги. Тут не тільки був успішнореалізований мікропроект з ремонту самого ФАПу —отримання міжнародної допомоги дало можливістьгромаді повірити у власні сили і знайти надійнихпартнерів для співпраці на тривалий період. 41. 44КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬЦЕ НАШЕ МАЙНО, І МИ МАЄМО ПРО НЬОГО ДБАТИ«Михайлівка 2009», Кіровоградська область, с. МихайлівкаСело Михайлівку Олександрівського району наКіровоградщині від навколишніх сіл відрізняє помітнакількість молоді та потужне місцеве господарство, якедає робочі місця і створює перспективи на майбутнє.І все ж проблем тут вистачає: від занепаду більшостіоб’єктів (будинку культури, дитсадка, школи, ФАПу) дозагальної якості життя на селі.Відповідальну місію — переконувати мешканцівсела стати учасниками Проекту МРГ — взяв на себенаймолодший сільський голова району ОлександрСавченко, якому на той час виповнилося 24 роки.Нелегко було йому пояснювати людям, які звикличекати «всебічної опіки від влади», що вони для зміниситуації мають докласти власних зусиль. А коли мовапішла про збір коштів, один з мешканців навіть сказав:«Згадайте «МММ», Льоню Голубкова... поїли, попили,гроші вкрали і поїхали». І тут на допомогу молодомуголові прийшли досвідчені, поважні люди села, якірозуміли: якщо сьогодні не підтримати ініціативумолоді, то завтра не буде майбутнього і у них.ВІРА В УСПІХ З’ЯВИЛАСЬ ТОДІ, КОЛИ В ДИТСАДОКПРИВЕЗЛИ ПЕРШІ ПЛАСТИКОВІ ВІКНАПісля уважного вивчення всіх складових співпраціз Проектом громада сказала: «Так! Це вихід». І — щодуже важливо — не просто сказала, а й зробила. Вдоволікороткийчасугрудні2008рокубулапроведенадержавна реєстрація громадської організації«Михайлівка2009»,якуочолилаповажнауселілюдина— Григорій Бевз. Але вибір першого об’єкта дляприведення до ладу був нелегким. На зборах громадиголоси розділилися порівну: молодь — за дитсадок,літні люди — за ФАП. Компроміс був знайдений задопомогою команди Проекту МРГ: враховуючі те, щороботи планувались однотипні (заміна вікон і дверей,а об’єкти знаходилися поруч), обидві установи булиоб’єднані в один мікропроект.Члени громади кажуть, що віра в успіх з’явилась тоді,коли на рахунок громади поступили кошти ПроектуМРГ, і коли в дитсадок привезли перші пластиковівікна. Громада зібрала 4503 грн і ще на 1005 грнвиконала робіт власними силами. Грантова підтримкаПроекту МРГ склала 43159 грн, а партнери громадидодали з обласного бюджету 5000 грн, з районного —30800 грн, сільського — 11485 грн. Загальна вартістьпершого проекту громади склала 89467 грн. На цікошти в дитячому садку було встановлено 29 вікон, 5дверей та 3 наддверні блоки, а у ФАПі було замінено10 вікон та 5 дверей, поштукатурено дверні та віконнівідкоси загальною площею 57,1 кв. м., установленопо 58 м відливів і підвіконних дошок. За рахунокекономії коштів завдяки проведенню тендеру (7983,22грн) громада додатково встановила у дитсадку 6металопластикових дверей. Від білих вікон у селі сталонавіть світліше, не кажучи вже про поліпшення якостіпослуг ФАПу і дитсадка.ЦЕ БУВ НЕ ПРОСТО УСПІХ — ЦЕ БУЛА ПЕРЕМОГА!Улюдейз’явиласянелишенадіянапокращенняжиття,а і бажання робити добрі справи власними руками. Вселі закипіла робота — громада продовжила втіленняу життя намічених планів. У ФАПі було встановленонове газове опалення, нові грати, відремонтованістеля, підлога, дах, сходинки тощо. Розпочалисяроботи з благоустрою прилеглої території, навітьландшафтного консультанта запросили.Кошти для придбання будівельних матеріалів надаласільська рада, а громада — «робочі руки». Членигромади не залишали у спокої сільського голову:«Володимировичу, давайте разом з Бевзом новіпроекти робити — треба у дитсадок нове опалення,меблі, ремонт, воду. Ми вже гроші збираємо...» 42. 45І коли Проектом МРГ був оголошений конкурс заквотою 40++, ГО «Михайлівка 2009» взяла в ньомуучасть. Новий проект передбачав повну модернізаціюсистеми опалення в дитячому садку. Цього разугромада зібрала 13540 грн. Кошти Проекту МРГ —78896 грн, бюджетні кошти — 57000 грн, загаломбюджет проекту — 149436 грн. За ці кошти буввстановлений новий котел «Ретра 3М» з ККД до 93%та 35 нових сучасних радіаторів, проведений ремонтстелі, а дах отримав гідро- та пароізоляцію.Під час впровадження цього мікропроекту буввстановлений свого роду рекорд швидкості. Відпідписання грантової угоди між ГО і Проектом МРГ(15.07.2010 р.) до прийняття робіт комісією замовника(10.09.2010 р.) пройшло всього 55 днів!Результати роботи громади перевірені минулоюзимою. Михайлівський дитсадок був чи не єдиним,який у сільській місцевості району працював взимку. Імолодь«непідкачала»—тридесяткиновонародженихмалюків — серйозне поповнення «штату» дитсадка.ЯКЩО ВИГРАЄ ГРОМАДА — ТО ВИГРАЄ І ВЛАДАСпостерігаючи за тим, як громада успішно вирішуєпроблему за проблемою, вирішив долучитись імісцевий господарник — ТДВ «Цибулівське ХПП».За його допомогою розпочато роботу з відбудовисільського будинку культури, якій знаходився у майжезруйнованому стані. Та й громада не відстає: людизібрали та витратили на ремонт клубу 18,0 тис. грн, агосподарство тільки будівельних матеріалів придбалобільше ніж на 50,0 тис. грн.Результатспівпрацігромадиімісцевоївлади,яккажутьв селі люди, «можна і побачити і помацати руками». Увиграші і місцева влада: під час виборів у жовтні 2010року сільський голова отримав 640 голосів «за» (а цемайже 100% виборців) і був обраний на другій термін.Та й голова ГО Григорій Бевз, незважаючи наповажний вік, з відповідальністю ставиться до новоїпосади. З натхненням їхав він на зустріч з докторомД. Сахом, керівником Проекту МРГ, під час його візитуу с. Підлісне цього ж району. «Яка проста, відверта,доброзичлива людина. Йому можна довіряти, донього слід дослухатися», — казав Григорій Бевзчленам громади і показував фото, зроблене на згадкупро зустріч. Голова погоджується з думкою керівникаПроекту МРГ і вважає важливим напрямком роботигромади — збереження і утримання майна, якестворено під час впровадження мікропроектів.УСПІШНА ГРОМАДА — АКТИВНА ГРОМАДА!«Тепер ми точно відчули, що це — наше майно, іми маємо про нього дбати». За його ініціативи в ГОстворений Фонд підтримки та розвитку об’єктівгромади, який активно наповнюється коштами —громади і спонсорів. Обіг коштів цього Фонду склавбільше 20,0 тис. грн: тут і кошти на дрібний ремонтдитсадка і ФАПу, і фінансова підтримка у відновленніклубу. Разом з сільським головою голова громадивідвідує інших учасників Проекту МРГ в своєму таінших районах області — вивчає досвід, радиться,будує нові плани. Чекають гостей і до себе. На порядкуденному — візит громади з Польщі.А на черзі у громади купа роботи: школа, вода, новімеблі для дитсадка. Громадська організація зростає— сьогодні її членами стали 107 мешканців, а ще 210набули статусу асоційованих. Навіть «конкуренти»з’явилися — в селі створена ще одна громадськаорганізація — «Комунар 2010», яка планує опануватинові механізми розвитку громадянського суспільства.Але це вже зовсім інша історія... 43. 46ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬДОПОМОГА ПРИЙДЕ, А ДО МЕТИ ТРЕБАЙТИ ПОПРИ ПЕРЕШКОДИІсторія успіху ГО «Промінь», с. Заброди, Ратнівський район, Волинська областьЗаброди — одне з найвіддаленіших сіл Волинськоїобласті, й до вересня 2008 року воно було звичайнимукраїнським селом, яких в Україні тисячі. З такимиж болючими проблемами і абсолютно такою жвідсутністю бюджетних коштів на їх вирішення. Асьогодні жителі с. Заброди — вже не зневірені ірозпорошені люди в очікування дива, а сильна і дієвагромада, яка власними силами вирішує проблеми села.Незважаючи на надзвичайно важкий матеріальнийстан. А, можливо, саме тому, що він такий важкий.ВРАЖАЮЧІ РЕЗУЛЬТАТИ: ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ?Все почалося з того, що члени громади ризикнулиорганізуватись в громадську організацію длявирішенняпотребселатарозпочатироботуізспільнимПроектом Європейського Союзу та Програми розвиткуООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».«Ризикнули» тому, що вони не вірили в можливістьпідтримки їх ініціатив, особливо від міжнароднихорганізацій. Тому на перших зборах громади людизапитували: «Коли нам доведеться повертати кошти?»,«За яку політичну силу нас будуть агітувати в Проекті?».І самі собі відповідали: «Крім нас самих, ми нікому непотрібні зі своїми проблемами». І все ж більшістюголосів було вирішено створити ГО «Промінь».На наступних зборах селян були визначені пріоритетирозвитку села:В рамках впровадження Проекту «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду», ГО «Промінь» вирішилапершочергову проблему і реалізувала мікропроект«Ремонт та добудова маніпуляційної кімнати ФАПу с.Лучичі», на який громада зібрала понад 8000,00 грнвласних коштів. Старе приміщення фельдшерсько-акушерського пункту (ФАПу) за короткий часперетворилося на об’єкт захоплення жителів та гостейсела.ГО «Промінь» успішно та якісно виконала взяті на себезобов’язання і отримала право реалізувати ще одинмікропроект «Ремонт та дооснащення ФАПу с. Якуші»,на який громада зібрала понад 7000,00 грн.План розвитку громадиФАП с. Лучичі Забродівської сільської радидопісляФАП с. Якуші Забродівської сільської радидопісля 44. 47Побачивши результат своєї роботи, спільно з сільськоюрадою та районним ресурсним центром громадмешканці почали шукати можливості для вирішенняінших гострих проблем. Однією з них була добудовадитячого садка. У 2009 році підготовлено проект«Створення умов для забезпечення дітей сіл Заброди,Лучичі та Якушів дошкільним вихованням шляхомрозширення дитячого садочка з модернізацієюсистеми теплопостачання», який був визначенийдругим пріоритетом в плані розвитку Забродівської ГО«Промінь».Цей проект вартістю 661800 грн став переможцемВсеукраїнськогоконкурсупрограмтапроектіврозвиткумісцевого самоврядування 2009 року. І протягом одногороку був впроваджений в життя.Разом із реалізацією цього проекту громадськоюорганізацією було подано на конкурс заявку пооблаштуванню дитячого майданчика біля дитсадка.Конкурс був оголошений Асоціацією захисту правмолоді Волині, заявка ГО «Промінь» на суму 12000,00грн в цьому конкурсі отримала фінансування, і в 2010році проект було реалізовано.А щоб в дитсадку були меблі, необхідні для вихованців,громадська організація спільно з сільською радоюта Районним ресурсним центром громад розробилата подала проект до участі в конкурсі Міжнародногофонду «Відродження». І цей конкурс вони виграли, аотже, садочок запрацював.Базуючись на пріоритетах громади, ГО «Промінь»спільно з владою розробили проект «Створеннясистеми надання якісних соціально-культурних послугмешканцям Забродівської сільської ради та активнаучасть громади у підготовці до «Євро 2012», який ставпереможцем Всеукраїнського конкурсу програм тапроектів розвитку місцевого самоврядування 2010року вартістю 250000,00 грн.Отже, спільними зусиллями громади і влади булозалучено понад 1 млн грн, які були спрямовані навирішення нагальних проблем, включених громадоюдо плану пріоритетних до вирішення питань.ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ УСПІХ ПРОЕКТІВ У ЗАБРОДАХ?Тут треба сказати декілька слів про село Заброди тайого мешканців. Бо інакше цей надзвичайно потужнийта корисний досвід буде важко використати длядосягнення успіху в іншому населеному пункті. Самеспецифіка ситуації у Забродах робить їх приклад цінним.Рівень безробіття у сільській раді становить 81%, людифактично заробляють копійки, важко працюючи наземлі. Місцеві спонсори — це лише кілька магазинів, якіпрацюють на території сільської ради і беруть участь успівфінансуванні проектів, як і інші мешканці громади.Отже, розраховувати люди можуть виключно на себе тана підтримку донорів. Коли це є, знаходяться гроші й убюджеті. Але в основі успіху лежить глибоке та потужнепрагнення мешканців поступово покращувати якістьжиття в селі.Так, вдало реалізувавши два мікропроекти в рамкахПроекту«Місцевийрозвиток,орієнтованийнагромаду»,громадська організація «Промінь» за підтримки владирозробила мікропроектну пропозицію та зібрала понад9 тис. грн на ремонт ФАПу у с. Заброди. Але проектнапропозиція не була підтримана в рамках квоти 40++,і тому громадська організація розпочала роботисамостійно — за власні кошти та першочергово булоздійснено утеплення фасаду ФАПу с. Заброди.Зважаючи на вражаючі результати, громада вирішилане зупинятись на досягнутому і поставила перед собоюзавдання подолати дуже болючу для села проблему— зробити ремонт школи. Але вартість робіт, якінеобхідно виконати, становить понад 3 млн грн Такікошти можливо залучити лише в межах транскордонноїпрограми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013».Тому громадська організація спільно з польськимипартнерами розробила проект «Наш транскордоннийпростір». Окрім того розроблений ще один проект насуму понад 3 млн грн — будівництво сучасної дороги. Цідва проекти будуть подані на другий конкурс Програми2011 року.КОРИСНІ ВИСНОВКИПункт перший. Вирішення проблем громади вимагаєвеликого капіталовкладення, і лише коштів громадине вистачить на реалізацію планів. Проте громадаготова до співфінансування та виконання певних робітвласними силами.Пункт другий. Усі пріоритети, висловлені таобґрунтовані громадою, включаються в місцеві щорічніпрограми соціально-економічного розвитку. Окрімтого, за ініціативою та безпосередньою участю громадибуло розроблено стратегію соціально-економічногорозвитку Забродівської сільської ради на 2011-2015роки.Пункт третій. ГО регулярно збирає збори громади— фактично один раз на квартал, але за необхідністюзбори можуть бути призначені доволі оперативно.На останніх зборах вирішувалося питання дозвіллямолоді, в результаті чого було розроблено невеликийпроект на конкурс мінігрантів Асоціації захисту правмолоді Волині на створення малого футбольного поля,закупівлі форми для команди та музичного обладнання.Проект отримав підтримку та фінансується такимчином: кошти громади — 2 тис. грн, донор — 10 тис. грн,влада — 11тис. грн.Пункт четвертий. Підтримка донорів є вирішальноюдля реалізації масштабних проектів у Забродах. І томупоширення інформації про досягнення є надзвичайноважливим.Пункт п’ятий. Мешканці Забродів докладаютьмаксимально можливих зусиль до того, щоб поданіними проекти вигравали конкурси та отримувалифінансування від донорів та з бюджету. Проте,якщо якісь проекти не виграють у конкурсах, людинамагаються знайти важливу частину робіт, яку вониможуть профінансувати самостійно, і зробити максимумвласними силами. Такі результати працюють набагатоефективніше за будь-що інше, і саме завдяки такимневеликим досягненням самих людей вони отримуютьпідтримку з інших джерел. Та й самі люди, реалізовуючивласні проекти, ще раз пересвідчились у власнихможливостях і в тому, що громада дійсно є великоюрушійною силою. 45. 48СУМСЬКА ОБЛАСТЬТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯЯк змінити ставлення людей та зробити їх відповідальними?Досвід громади с. Мезенівка, Сумська областьЦя історія є дуже короткою, але надзвичайнокорисною. Вона наочно демонструє, в який моментта за яких умов у свідомості людей відбуваєтьсяпринципово необхідна зміна. Така зміна, після якоївони не вважають, що «за це має відповідати влада»,а починають «побоюватись втратити вплив» та хочуть«безпосередньо брати участь у процедурах прийняттярішень щодо об’єкта на всіх етапах».ТИПОВИЙ ПОЧАТОК — ТИПОВІ ПРОБЛЕМИЗанепад села Мезенівка Краснопільського районуСумської області розпочався з закриття місцевогоцукрового заводу, який давав роботу більшостімешканців. Тому, коли громада отримала можливістьвзяти участь у спільному Проекті ЄС та ПРООН«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»,виокремити лише одну пріоритетну проблему булонелегко.Вирішили йти від здоров’я — це стосується кожного.Бо вміст нітратів у воді в усіх колодязях села в 10-15 разів перевищує санітарні норми. Час від часурайонний санітарний лікар виносив постановупро заборону споживання води, але це, звісно, навирішення проблеми аж ніяк не впливало.ДЕ ТА ТОЧКА, ПІСЛЯ ЯКОЇ НАЗАД ДОРОГИ НЕМАЄ?Олег Ганжала, голова ОГ «Нептун», с. Мезенівка:«Будівництво нового водогону — проект складний ікоштовний. Але люди проявили активність, і там, де мине вкладалися в бюджет , брали в руки лопати і робилиокремі роботи власними силами. Дуже важливо, щоу нас тепер є водогін. Але набагато важливіше те, щотепер ми розуміємо, що будівництво водогону — цетільки перший крок. Адже одразу постало питанняподальшої експлуатації та утримання».Саметут,нанашпогляд,відбуласьпринципововажливаріч. Будівництво водогону можна вважати подарункомдолі для мешканців села. Але отримавши цей ціннийактив у власність, люди почали шукати найкращерішення для питання про подальше обслуговуванняцієїсистеми.Зодногобоку,вонипобоювалисьвтратитивплив на подальшу експлуатацію водогону і хотілибезпосередньо брати участь у процедурах прийняттярішень щодо об’єкта на всіх етапах. Вони знали, щомають право самостійно обрати балансоутримувачаоб’єкта, а недовіра до комунальників підказувала їм,що треба «міцно тримати трубу в своїх руках». Алегромада швидко переконалась, що це практичнонеможливо: хоч це і не космічні технології, тим неменш обслуговувати системи повинні професіонали.Скликали загальні збори після закінчення будівництваі розглядали громадою чотири питання:• В кого має перебувати на балансі об’єкт і чому?• Хто має обслуговувати об’єкт і чому?• Якформуєтьсятарифнапослугиіякійогоскладові?• Як громада може впливати на обслуговуючуорганізацію і балансоутримувача?Отже, сталася принципова річ: люди взяли на себевідповідальність за прийняття рішення про те, якимчином буде функціонувати та обслуговуватись «їх»водогін! Саме в цьому треба побачити стрибоксвідомості та відповідальності громади. Адже всеподальше випливає з того, що громада опікуєтьсячимось та небайдужа до спільних питань. Щолюди більше не вважають це відповідальністювлади, а прагнуть самостійно приймати рішення таконтролювати стан справ.БЕЗЦІННИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ: ЯК ВІНПРИХОДИТЬ?Подальші роздуми приводять нашу громаду до такихважливих висновків про те, з чого треба виходитиі що брати до уваги, щоб приймати ефективнірішення. А також вчить тому, що потрібно гарнопланувати і обмірковувати не лише придбаннячогось, але й подальшу експлуатацію. Це вчитьгромаду вибудовувати відносини із обслуговуючимиорганізаціями, що контролювати і якими є можливостідля розвитку господарства села. Микола Гавенко,мезенівський сільський голова: «Спочатку громадаухвалиларішенняпросамостійнеутриманняводогону.Тим більше, що село готове продовжувати програмуводозабезпечення власними силами. Але в процесі 46. 49громадського обговорення переглянули рішення таухвалили інше — про укладення угоди з профільнимрайонним комунальним підприємством, залишившиводогін у власності сільської ради».Ухвалюючи рішення щодо подальшої експлуатаціїводогону, люди розуміли, що це об’єкт інфраструктурисела і він має обслуговуватись професіоналами. Але,з іншого боку, мешканці не погоджувались віддавативодогін на баланс обслуговуючій організації, бо нехотіли втрачати вплив на подальшу долю власнихдосягнень.Врезультатігромадськихобговореньзбориорганізації громади вирішили доручити сільськійраді укласти договір оренди із обслуговуючимкомунальним підприємством, а гроші, отримані за цимдоговором,вважатицільовимфондомдляпідтримкитаобслуговування об’єкта. Крім цього, було призначенопроведення громадських слухань щодо тарифів длянаселення.ЗАПОРУКА СТАЛОСТІ РОЗВИТКУ — У ЧОМУ ВОНА?Микола Гавенко, мезенівський сільський голова:«Таке рішення свідчить про зрілість громади. У тіснійспівпраці між сільською радою та громадськоюорганізацією ми зможемо завершити розпочатіініціативи. Люди стали більш активними, вони хочутьвпливати на долю села. Маю надію, що така активністьз часом виведе село з кризи». 47. 50МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬУСПІХ БУДЕ, ЯКЩО «МІЖ НАМИ ЗАВЖДИ ЗЛАГОДА»Досвід Куцурубської сільської асоціації «Злагода», Миколаївська областьКуцуруб — це невелике село на березі моря: 719домогосподарств, 2182 мешканця. Можливо, цейнаселений пункт нелегко знайти на карті світу, алелюди тут не просто живуть, а творять, не втрачаючиоптимізму.Громаду села Куцуруб не можна назвати бездіяльною— тут проблемам ніколи не давали накопичуватись.Але все це відбувалося якось стихійно, випадково:відремонтували поріг садочку, наприклад, тарозійшлися по домах, прибрали навколо пам’ятниката забули.Восени 2008 року тут вперше почули про проектЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду». Перші загальні збори мешканців,проведені за методологією проекту, відбулись уприміщенні дитячого садка, і громада там плануваласвоє майбутнє. Шукали відповіді на питання, девони хочуть бути в наступному році, через п’ять,десять років, як будуть жити їх діти і внуки, і як бивони хотіли, щоб все відбувалося. А потім говорилипро те, що і як треба робити, щоб покращити умовижиття. Проблемні питання вирішили звести в єдинийперелік, систематизувати, обрати найболючіші тавключити до Плану розвитку. Адже вирішення однихбуло пов’язано із браком коштів, а інші залежали відактивності жителів.«...Насправді важко було спочатку під час презентаціїпроекту все зрозуміти та повірити в перспективи:мешканціселапереймалисяпитанням«Чомуікомувсеце потрібно?» Розуміння того, що все це потрібно нам,прийшло значно пізніше... проте всі добре зрозуміли,що можна вирішити щось важливе і за значно меншікошти», — розповідає О. Д. Матієнко, член громади.СПОЧАТКУ — ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯМайже одноголосно підтримали ідею створеннягромадськоїорганізації,якуназвали«Злагода»іобралидевіз «Між нами завжди Злагода». Пріоритетом №1визначили проведення ремонту в дитсадку «Зірочка»,призначили актив — функціональну групу для участі внавчальних тренінгах та з підготовки мікропроектноїпропозиції. Після схвалення пропозиції районнимфорумом місцевого розвитку документи відправилина розгляд до головного офісу проекту в м. Києві.Під час очікування схвалення мікропроектноїпропозиції громаду відвідала делегація керівництвапроекту. Це був яскравий епізод в житті ГО «Злагода».Увагу було приділено інституційному розвиткуорганізації, використанню громадою методологіїпроекту.Уперше люди дуже чітко усвідомили, що все, щовідбувається, є лише першим кроком, початком в життіорганізаціїімешканціввсьогосела.Томудужеважливо,щобцейкрокбуввдалим—аджевідньогозалежатимете, наскільки швидко «Злагоді» вдасться отримативизнання та довіру переважної більшості мешканцівта спонсорів. Учасники відчували емоційний підйомвід зустрічі, яка тривала недовго, але достатньо длятого, щоб розповісти про позитивні зміни в громаді.Продемонстрували об’єкт мікропроектної пропозиції— гордість села — чудовий садочок, розрахований на86-100 дітей.«...Я пам’ятаю, як ми хвилювалися, що не впораємося іззавданням. Багато речей були незнайомі, наприклад,ПКД, підготовка тендерної документації, кошторисвитрат. Але проект передбачає кожний крок ізаздалегідь надає інформаційно-консультаційнупідтримку. Це просто вражає», — акцентує О.Поспелова, голова ГО «Злагода».ДРУГИЙ КРОК — УСПІШНЕ ВИКОНАННЯ ПЕРШОГОПРОЕКТУГромада весь час піклувалась про цей садочок: в 2006році батьківський комітет на чолі з працівникамидошкільного закладу посадили на його територіїдерева, розбили гарний квітник. Двічі на рік батькизбираються на суботники по прибиранню території«Зірочки», фарбують літні ігрові майданчики.Зусиллями громади в 2007 році було відремонтованопоріг дитячого садка, покладено плитку, заміненовхідні двері на нові металопластикові. Спонсори тежне залишилися осторонь — за їх допомогою разомз батьками було побудовано газову топкову. Алезанепокоєння викликали старі вікна, які вже поганозберігали тепло в приміщенні. 48. 51До виконання проекту «Енергоощадні заходив дитсадку с. Куцуруб» були залучені майже всілюдські ресурси села — батьки, депутати, спонсори,керівництво села, працівники дитсадка. Хтось збиравкошти, хтось допомагав розвантажувати вантажівку,тягати матеріали, знімав старі рами, вікна — всеробилосьдлятого,щобприскоритиремонтудитячомусадку, встигнути за календарним планом робіт.Коли сьогодні будинок дитячого садку «Зірочка»демонструє мешканцям села нові білі пластиковівікна, коли батьки вранці приводять дітей до садочку,дивляться на будівлю і радіють власним досягненням—можнаговоритинелишепродійсновдалірезультатиреалізації мікропроекту, але й про потужний аргументна користь нового підходу до вирішення проблемгромади. Адже це результат об’єднання зусиль 143домогосподарств і 425 мешканців села, Проекту тамісцевої влади. Так, загальний бюджет мікропроектусклав 154 000,00 грн, з яких внесок Проекту —76000,00 грн, внесок сільської ради — 70200,00 грн,внесок мешканців (ОГ) — 7800,00 грн.ТРЕТІЙ КРОК — АУДИТ, ЗВІТУВАННЯ, НАСТУПНИЙПРОЕКТ ТА ЗАЛУЧЕННЯ НОВИХ ЧЛЕНІВПісля закінчення ремонтних робіт в дитячому садочкубуло проведено громадський аудит, на якому громадазвітувала перед мешканцями про використанняотриманих коштів. Кожний учасник зміг ознайомитисьз розподілом внесків партнерів, договорами та актамипідрядних робіт. На зекономлені кошти, що дозволивдосягти тендер, були встановлені додаткові вікна вхолі школи.Такий успіх переконав багатьох краще за інше:протягом місяця до ОГ «Злагода» приєдналися новіжителі. Кількість членів зросла зі 120 до 350 чоловік.Успішну діяльність ОГ «Злагода» було відзначено нарівні Миколаївської обласної координаційної радиПроекту — громада на конкурсній основі отрималаможливість здійснити ще один мікропроект іздодаткової квоти.Більшістю голосів перевагу було надано проведеннюремонту у Куцурубській ЗОШ I-III ступенів. І це недивно — з нею пов’язана життєва стежина не одногопокоління куцурубців. Багато спільних заходів,святкових концертів відбувається саме в школі.Загальний бюджет мікропроекту склав 150489,00грн, з яких внесок Проекту — 79000,00 грн, внесоксільської ради — 32248,00 грн, внесок РДА — 30000,00грн, внесок ОГ — 9241,00 грн.ПОГЛЯДНАСТАЛИЙРОЗВИТОКОЧИМАОРГАНІЗАЦІЇГРОМАДИ «ЗЛАГОДА»Як пам’ятаємо, мешканці с. Куцуруб проблемам ніколине давали накопичуватись, але в їхніх діях не булосистеми та регулярності. Якщо оцінювати внесок ОГ«Злагода» саме в забезпечення сталого розвитку,постають питання регулярності та системи. Першийіндикатор системності підходу — факт проведеннячи не проведення оцінювання зробленого та аналізрезультатів. У с. Куцуруб таке оцінювання є!Під час проведення спільного оцінювання діяльностігромади жителі згадували все, що зроблено в селі заостанні 3 роки:• відремонтовано садок «Зірочка»;• проведено ремонтні роботи в школі;• побудовано дитячий майданчик в центрі села;• покладено спортивне поле шкільного стадіону;• проведено 6 загальних суботників;• відновлено роботу шкільного музею;• організовано свято села з ярмарком і концертом;• проведено конкурс дитячого малюнку «Майбутнєнашого села»;• організовано прийом керівництва проекту ЄС/ПРООН у с. Куцуруб;Розроблено стратегічний план розвитку с. Куцуруб.«Коли люди розуміють, що комусь вони небайдужі, щохтосьхочедопомогти,надатикошти,навчитивирішитипроблемні питання, вони починають дивитись надіяльність організації громади як об’єднання таких осьнебайдужих людей з іншого боку. І постають питанняперспективи діяльності цієї організації, формуєтьсяспільне бачення, виникає інтерес до членства», —зазначає Т. Антикало, заступник голови ОГ.Керівництво с. Куцуруб дало і свою оцінку діяльностігромади: в березні 2011 року в приміщенні сільськогоБудинку культури було виділено окрему кімнату длярозміщення офісу організації громади «Злагода». «Внаших людях є і сила і бажання, проте ми не можемозмусити їх об’єднуватися, спільно вирішуватипроблемні питання. Якщо вони самі прийшли 49. 52до спільної думки і спільних дій, ми обов’язковопідтримуємо всі заходи...» — каже Ю. В. Себрук,куцурубський сільський голова.ГО «Злагода» вже відпрацьовує нові заходи, охоплюєнові сфери. І продовжує працювати відповідно дометодики Проекту: насамперед вивчення спільноїдумки, відпрацювання спільного бачення розвиткусела, чітке дотримання плану розвитку. Адже навласному прикладі переконалися: якщо спільновизначити мету, дотримуватися чіткого плану,контролювати процес та вчасно звітувати, можнарозраховувати на успішні результати.«Життєвою мудрістю наповнені слова, що лишезгуртувавшись, можна вирішити сільські проблеми:кожен із нас повинен відчути себе відповідальнимта причетним до спільних справ та проблем», — таксказав в одному з регулярних опитувань жительс. Куцуруб. А що може бути кращою запорукоюподальшого успішного вирішення спільних проблем,ніж таке розуміння громадянами необхідностіоб’єднання зусиль і грошей та постійно зростаючакількість учасників організації громади?Досвід села Куцуруб дозволяє виокремити такі важливіскладники сталості результатів та посиленняможливостей громади:• Наявність чіткого плану розвитку та пріоритетів.Колинемаєпланутапріоритетів,ресурсивитрачаютьсяна вирішення нагальних проблем, і громада не бачить,що організація працює ефективно. Адже ефективністьпов’язана саме з вирішенням пріоритетних завдань, які убільшості випадків не є раптовими чи неочікуваними• Системний підхід до організації роботи та довиконання плану розвитку. Вирішення нагальнихпитань не повинно заважати організації виконуватиплан дій. Можливо, тільки відсуває в часі вирішення важливих пунктів плану. Але якщо організаціяпотужна, вона у більшості випадків може знайти додаткові ресурси для виконання плану вчасно.Таку можливість дає системний підхід та планування.• Успіх першого реалізованого проекту. Люди постійно мають бачити успіх. Люди бажають бутичастиною цього успіху, ніхто не хоче розчарувань, тим більше за власний рахунок• Прозоре та постійне оцінювання результатів та звітування перед громадою. Люди маютьбачити, що їх гроші використовуються ефективно. Особливо приємно їм бачити, що, вклавшивідносно невелику суму, кожен учасник спільного проекту отримав можливість користуватисячимось дуже корисним та сучасним.• Постійне прагнення кращого в усьому: від спрямування зекономлених коштів на вирішеннядодаткових проблемних питань до пошуку шляхів здешевлення проектів та залучення новихспонсорів.НА ЧОМУ БУДУЄТЬСЯСТАЛІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ? 50. 53ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬРОЗВИТОК ГРОМАДИ КРОК ЗА КРОКОМДосвід благодійної організації «Добробут», Дніпропетровська область, с. ПривовчанськеУ 2008 році Привовчанська сільська рада брала участьу конкурсі проектів та програм розвитку місцевогосамоврядування, де виграла грант в сумі 100 тис. грндля створення парку відпочинку. Що й зробила заактивної участі громади. А оскільки перший досвід бувпозитивним, то люди переконались, що дещо можутьробити, якщо будуть разом. Тому, коли в березні 2009року на загальних зборах мешканців було прийняторішення взяти участь у проекті ПРООН «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду», активістиПривовчанської громади запропонували створитиблагодійну організацію «Добробут». Цю пропозиціюпідтримали учасники зборів, і вже у травні організаціяпройшла державну реєстрацію, отримала печатку івідкрила рахунок у банку.Варто сказати чесно, що реєстрація проходила зпевними труднощами, адже у активістів не булодосвіду створення та реєстрації громадських об’єднаньна районному рівні. Проте за підтримки фахівцівПроекту МРГ це завдання було вирішено. А отриманийнадзвичайно важливий досвід першого успіхустимулював рух вперед.Головою організації «Добробут» була обрана Я. А.Ярошенко, вчитель української мови та літературиПривовчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, людина з активноюпозицією, ініціативна та креативна, дисциплінована.Одним словом, — лідер. Заступником голови громадаобрала І. П. Ключко, діловода Привовчанської сільськоїради, дуже відповідальну людину як на роботі, так і вгромадській організації. Секретарем запросили бутиО. А. Твердохліб, завідуючу дошкільним навчальнимзакладом «Ромашка», сильного організатора, якаактивно бере участь в усіх заходах і подіях села.Таким був перший етап розвитку організаціїгромади. Його можна вважати установчим, аджемешканці створили організацію та заклали правилаїї роботи, фінансування, прийняття рішень, звітностіперед громадою тощо. І хоча з точки зору досягненнярезультату нічого не відбулось, проте без цього етапурухатись далі було просто неможливо.ДРУГИЙ ЕТАП: ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕЛІКУНАЙБОЛЮЧІШИХ ПИТАНЬ ГРОМАДИ ТАВИОКРЕМЛЕННЯ ПРІОРИТЕТНОГОКрім створення організації громади, загальні зборивизначили коло проблем села, які люди вважалинайважливішими до вирішення. Звичайно, як і вкожному селі, таких питань було доволі багато, адже зроку в рік вони відкладались «на майбутнє» внаслідокнедостатності бюджетних коштів:1. Заміна вікон та дверей в дитячому садку.2. Придбання шкільного автобуса.3. Встановлення енергоощадної системи опалення вприміщенні будинку культури с. Привовчанське.4. Заміна вікон в школі с. Привовчанське.5. Будівництво свердловини та водогону.6. Будівництво сміттєзвалища.Обрати з цього кола лише одну, пріоритетну проблему,було найважчою справою. Але після обговореннягромада вирішила, що почати треба з заміни віконі дверей в дитячому садочку. Це не було кулуарнимрішенням, адже до загальних зборів на кожній вулицібули проведені власні зібрання і обрані делегати,які на зборах благодійної організації «Добробут»представляли інтереси мешканців кожної такої вулиці.Визначивши пріоритетне питання, збори громадистворили ініціативні групи для управління ходомпроекту, а також визначили ресурси, необхідні дляйого здійснення (фінансові, людські, матеріальні).Після цього приступили безпосередньо до реалізаціїпроекту.ТРЕТІЙ ЕТАП: РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУДитячий садок «Ромашка» побудований в 1972році і розрахований на 80 осіб. За останні рокинароджуваність зросла, окрім того, до села приїхалинові мешканці. Отже, забезпечення дошкільногодогляду та виховання дітей стало дуже актуальним.На загальних зборах громади був сформований складфункціональної групи, яка займалась розробкоюмікропроектної пропозиції, кошторисної та іншої 51. 54необхідної документації. Але головними проблемамизалишались: пасивність населення, роз’єднаністьгромади, недовіра до будь-яких колективних проектів,а ще наявність у громадській свідомості стійкогостереотипу, що усе повинні вирішувати органи влади.Тому ініціативна група працювала з кожною людиною.За принципом «від двору до двору» проводили зустрічі,переконували,інформувалипрокожнийкрок,звітувалина зборах. І таки переконали, в немалому ступенізавдяки тому, що громада та сільська рада працювалив тісній співпраці, спільно обговорювали всі питання,виносили їх на розгляд засідання виконкому сільськоїради, сесії та затверджували зборами благодійноїорганізації.Наступним кроком було навчання: навичкивпровадження проекту набували на тренінгах,семінарах, форумах та зустрічах із обміну досвідом. Ілише після цього громада отримала перший траншвід ПРООН, а ініціативна група провела тендернийвідбір підрядних організацій. Щоб контролюватиякість та хід виконання робіт, обрали наглядову раду,яка здійснювала нагляд за виконанням умов договорута прийом виконаних робіт. А у зв’язку з дефіцитомтехнічних працівників у громади, для забезпеченняякості виконання робіт уклали договір з технаглядом —це рішення було прийнято спільно з сільською радою,перераховані окремі кошти.Загальний бюджет проекту «Запровадженняенергоощадних технологій в приміщенні дошкільногодитячого закладу шляхом заміни вікон, дверей таремонту харчоблоку» склав 150035 грн. Сільська радапрофінансувала 45% витрат — 65516 грн, громадазібрала 7505 грн і ще 78018 грн (50%) надав Проект МРГ.Тепер в садочку замінено 41 вікно, троє дверей тавідремонтовано харчоблок. Покращився технічнийстан будівлі, вона стала привабливою на вигляд, зрослитеплоізоляція та енергозбереження. І працівники, і дітимають більш комфортні умови для роботи, навчаннята відпочинку, зменшився ризик захворювань. А люди,мешканці села, переконались, що громада здатнавирішувати подібні завдання. І це дало можливістьзрушити з місця давні проблеми — ті, що відкладалисьз року в рік. Така спільна робота допомогла не лишевирішити одну з проблем, а й сприяла згуртуванню іактивізації громади.ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП — ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ,РЕАЛІЗАЦІЯ БІЛЬШ СКЛАДНИХ ПРОЕКТІВВже у травні 2010 БО «Добробут» подала новумікропроектну пропозицію — «Впровадженняенергоощадних технологій в Привовчанській ЗОШІ-ІІІ ступенів». Провели тендер з відбору підрядноїорганізації, уклали договори на виконання робіт і2 серпня 2010 року підписали грантову угоду. Нареалізацію проекту було мобілізовано 203500 грн., зяких 115000 грн надала Дніпропетровська обласнарада, 10000 грн зібрала БО «Добробут», а решту —78000 грн — профінансував проект МРГ.Впровадженнядругогопроектупройшлозначнолегше,тому що громада, побачивши результат спільних зусильв дитсадку, з довірою поставилась до такої ініціативи.Це полегшило збір коштів. Так, для виконання першогопроекту члени організації робили внески по 1 грн, абенефіціари (тобто ті, хто отримував найбільшу вигоду)по 50 грн. Решта населення сплачувала, в середньому,від 2 грн до 50 грн, проте у кількох випадках сумавнеску становила майже 100 грн. Значний внесокзробили спонсори — СФГ «Ельдорадо», КМР «Агро» —3,0 тис. грн. А коли громада збирала гроші на другийпроект, сума внесків збільшилась: члени організаціїсплачували від 10 до 100 грн., бенефіціари — по 70 грн,СФГ «Ельдорадо» — 2,0 тис. грн, КМР «Агро» — 2,5 тис.грн.Забезпечивши енергозбереження ще й у школі, члени«Добробуту» створили Фонд підтримки об’єктів — щобзавжди мати ресурси для забезпечення справногостану відремонтованих об’єктів. Накопичення коштів вньому відбувається за рахунок періодичних членськихта благодійних внесків. А подальша життєздатністьблагодійної організації «Добробут» — це її діяльністьна користь громаді. Адже її кінцева мета — зростанняякості умов життя. 52. 55П’ЯТИЙ ЕТАП — ПРОДОВЖЕННЯ ЧЕТВЕРТОГО.ЗБІЛЬШЕННЯ МАСШТАБУСьогодні Привовчанська селищна рада виконує такіпроекти.1. Як переможець Всеукраїнського конкурсу у 2010році, в 2011 році реалізовується проект «Здоров’ядитини — багатство родини. Здоров’я народу— багатство країни». Загальний бюджет цьогопроекту складає 167282,75грн, в тому числі 80000грн—зфондуконкурсу,46045,75грн.—змісцевогобюджету Привовчанської сільської ради, 41237,00грн — кошти організацій-партнерів.2. На Всеукраїнський конкурс 2011 року поданийпроект «Сільський будинок культури — культурнеджерело рідного краю». Його загальний бюджетскладає 285,3 тис. грн, у тому числі фінансування здержавного бюджету — 100,0 тис. грн, з місцевогобюджету — 165,3 тис. грн, кошти партнерів — 20,0тис. грн.Окрімвжезазначенихвищепроектівіздоволівеликимибюджетами, сьогодні можна сміливо говорити, що ОГвирішує все більш складні проблеми. Пригадаємо, щона початку, визначаючи перелік проблемних питань,громада визначила шість найважливіших:1. Заміна вікон та дверей в дитячому садку (виконанов рамках 1 проекту громади).2. Придбання шкільного автобуса.3. Встановлення енергоощадної системи опалення вприміщенні Будинку культури с. Привовчанське (непріоритет у МРГ).4. Заміна вікон у школі с. Привовчанське (виконано врамках 2 проекту громади).5. Будівництво свердловини та водогону.6. Будівництво сміттєзвалища.Два з них (перший та четвертий номери в переліку)вже знято, проблеми вирішено. Один (номер третій)— не є пріоритетним з точки зору проекту «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду».Решта, як ми бачимо, поступово вирішуються абобудуть вирішені. Саме в цьому полягає сила методу такорисність навчання громад в Проекті МРГ.ШОСТИЙ ЕТАП: УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА УЧАСТЬ У РОБОТІЦЕНТРІВ З ОБМІНУ ДОСВІДОМБудь-яка громада — а особливо успішна — єприкладом для інших, менш успішних та досвідчених.Павлоградська районна рада, на базі якої створенийРайонний ресурсний центр, сприяє обміну досвідомміж громадами району. Крім цього, на форумі місцевогорозвитку розглядаються та погоджуються ініціативигромад.Як показала робота над мікропроектами, участь уподібних програмах має багатоплановий результат.Адже мова йде не тільки про покращення якості життя,але й про підвищення ролі самоврядування, зростаннясамосвідомості громади та залучення до розв’язаннязагальних проблем навіть затятих песимістів, якіпочинають розуміти, що піднести рівень життя можнатільки спільно.Обговорення спільних проблем та схвалення планурозвитку громади дозволило поглянути на ситуацію підіншим кутом та усвідомити, що для вирішення деякихпроблем потрібне не стільки значне інвестування,скільки організація спільних зусиль.З успішною реалізацією проектів посилиласьспроможність громади та органів місцевої влади усфері розроблення, управління та впровадженнястратегій і проектів місцевого розвитку на основіпринципів залучення громадськості, демократичногодіалогу, партнерства й співпраці між громадою, владоюта приватним сектором.Громада та члени БО стали більш активними, частішезбираються для планування, обговорення та прийняттяспільних рішень щодо покращення життя. Та самеголовне, ОГ завжди в дії.Саме тому активні громади підтримується місцевою,районною владою. Великі можливості для розвиткугромади відкривається у співпраці з обласною радою,яка пріоритетним напрямком ставить розбудовурегіону та забезпечення повноцінного функціонуваннявсіх установ, виділяє кошти на співфінансуванняпроектів.У вересні 2010 року Привовчанську громаду відвідалипартнери з АРК. Кримська делегація оглянуладитячий садочок, відновлений силами громади, тапоспілкувались з активістами громадської організації.Представники школи взяли участь у Всеукраїнськомусемінарі для громадсько-активних вчителів у м.Луганську 26-27 березня 2011 р., де отримали знанняу сфері громадської діяльності школи, для роботи ізрозвитку та збереження освітніх послуг у сільськіймісцевості.Таким чином, цілеспрямована робота є фундаментомсьогоднішніх успіхів, і поза сумнівом, принесе ще більшпотужні результати у майбутньому. 53. 56ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬП’ЯТЬ ГОЛОВНИХ УМОВ СТАЛОГО РОЗВИТКУДосвід Миколаївської сільради та ОГ «Відродження», Донецька областьПеріод «перебудови» та реорганізаціїагропромислового комплексу мав негативнийвплив як на розвиток сільської інфраструктури,так і на рівень життя селян Миколаївської сільськоїради Красноармійського району Донецької області.Більшість населення залишилася без роботи, щопризвело до зниження рівня соціального захистулюдей, а ліквідація колгоспу залишила сільськураду й місцеві бюджетні організації без шефської таспонсорської підтримки. Накопичувалися житлово-побутові проблеми населення: необхідність ремонтуводогонів в с. Птиче, Калинове та Маринівка;вирішення питання з вивозом сміття; благоустрій сілтощо. Державні установи — сільські клуби, ФАПи,школа, дитсадок, амбулаторія — потребували ремонтівй переоснащення, нових меблів, сучасної оргтехніки.Намагання вирішувати свої проблеми наодинцірезультатів не дало через відсутність коштів, техніки,«робочих рук» — всього того, чим завжди допомагавколгосп. Отже, були потрібні нові рішення — як діятив цих умовах, адже бездіяльність лише погіршує стан.За результатами конкурсного відбору в червні2009 року Миколаївська сільська рада отрималаможливість працювати в Проекті ЄС/ПРООН «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду». Цей досвідвиявився для нас надзвичайно корисним: в першучергу, ми отримали бачення та навчилися підходитидо вирішення проблем громади, виходячи з умовсьогодення. В цьому матеріалі ми хочемо поділитисянабутим досвідом.ФУНДАМЕНТ УСПІШНОЇ ГРОМАДИ — ОРГАНІЗАЦІЯ ТАКЕРІВНИКВ серпні 2009 року на загальних зборах громадиМиколаївської сільської ради було вирішено створитиорганізацію громади «Відродження» та обрати їїголовою Димитрову Валентину Олександрівну, дужеініціативну людину, яка багато років поспіль очолюємолодіжну районну скаутську організацію «Пласт».На зборах були присутні люди з активною позицією:депутати сіл, керівники бюджетних установ, сільськаінтелігенція, активісти. Тому досягти згоди у прийняттірішення було не складно, адже вони розуміютьпереваги організованого підходу до вирішення будь-яких завдань. А от «рядові» селяни реагували по-іншому. Люди зневірилися в можливості отриматидопомогу та щось змінити на краще. Їм необхідно булопоказатиновіможливості.Томуголовоюсільськоїрадиі найбільш активними членами громади було вирішенопровести збори громад у кожному селі. Перша реакціябула негативна. Багато селян з недовірою поставилисядо питання створення організації громади й участі уПроекті, але врешті-решт підтримали пропозицію іприєдналися до більшості.Наступними кроками в діяльності ОГ «Відродження»були громадські слухання, індивідуальні бесіди, кільказборів, де люди обговорювали спільні проблеми йвизначали пріоритетні завдання для громадськоїорганізації. Так були визначені найголовніші 6проблем: 3 економічних, 2 соціальних і 1 екологічна.Ось цей перелік:• енергозбереження в дитячому садку;• заміна вікон в школі;• ремонт водогону;• утилізація твердих відходів;• облаштування ігрових майданчиків;• облаштування зеленої зони сімейного відпочинку.Після цього вже можна було приступати до реалізаціїперших проектів. За півтора роки ОГ «Відродження»реалізувала два проекти по енергозбереженню вдитячому садочку «Сонечко»: були замінені вікна тадвері, відремонтований дах. Діти отримали затишний,теплий дитячий садок, і батькам приємно щоднявідводити дітей сюди.НАЙКРАЩА ПІДТРИМКА ГРОМАДИ — УЧАСТЬ УФІНАНСУВАННІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВПісля завершення перших мікропроектів громадськаорганізація щиро раділа своїм успіхам. Рівень довіринаселення до ОГ та сільської ради значно зріс.В період з 20.03.2010 р. по 20.04.2010 р. були проведенізбори громад в с. Маринівка, Орлівка, Калинове, Птичетавс.МиколаївканавулицяхМолодіжнійіЦентральній.З’явилася підтримка 886 осіб з 962 домогосподарств.86осібсклализаявинавступвгромадськуорганізацію,решта 800 осіб стали асоційованими членами.На зборах був представлений звіт про діяльність ОГ вцілому й за проектом зокрема. Крім того, представникигромад всіх цих сіл підтримали пропозиціющодо подальшого існування і функціонування Оë³дродження» й визначилися із сумою внесків: 5 грн здомогосподарства в квартал. Частину коштів вирішенозалишати на банківському рахунку організації длянакопичення під наступні проекти. Вирішено, що 10%від всієї суми внесків громади буде заощаджуватися нарахунку.Рештувирішеновитрачатинамісцевіпотреби:взимовийперіодсиламийзакоштигромадрозчищали 54. 57дороги від снігу, у всіх селах люди були організовані наприбирання кладовищ (вирубка зайвих насаджень,вивіз сміття тощо).СТАЛИЙ РОЗВИТОК — ЦЕ КОЛИ ПОСТІЙНО ЩОСЬПОКРАЩУЄТЬСЯ У с. Калинове селяни започаткували проект зрозширення та огородження території кладовищаєвропарканом. За повної підтримки мешканців сіл Миколаївськоїсільської ради було реалізовано другий мікропроектта відремонтовано дах дитячого садочка «Сонечко».Крім того, був створений цільовий фонд експлуатаціїта технічного обслуговування (ФЕТО) об’єкта «Дитячийсадок». Діяльність організації громади «Відродження»не обмежувалася співпрацею з Проектом МРГ. Оë³дродження» стала переможцем в конкурсі проектівоблради, й обласною радою було надано субвенціюв розмірі 10000 грн на реалізацію мініпроекту«Джерельна вода», який передбачав ремонт колодязівв селах Калинове та Маринівка Миколаївської сільськоїради та частковий ремонт водогону в с. Птиче. Крім того, за результатами того ж конкурсу,обласною радою було надано ще 10000 грн нареалізацію мініпроекту «Живі, пам’ятайте!», якийпередбачав ремонт пам’ятника на братській могилів селі Калинове Миколаївської сільської ради таблагоустрій прилеглої території. До реалізації проектудолучилася Красноармійська районна рада й такожвиділила 10000 грн на виготовлення нової гранітноїстели. Внесок громади у виконання проекту — трудовізатрати на суму 2064 грн. Втретє за рік ГО «Відродження» стала переможцемв конкурсі проектів й отримала від Донецької обласноїради 10000 грн на реалізацію мініпроекту «Світлиця»,який передбачав ремонт й облаштування приміщенняв Миколаївському сільському будинку культури дляпроведення вечорниць, тематичних заходів, свят,виставок виробів місцевих майстрів тощо. І зновугромада внесла свій внесок у виконання проекту —2003,04 грн. «Сільській школі — нове життя» — під такимгаслом наша організація бере участь в Антикризовійгуманітарній програмі МФ «Відродження» та здійснюєпроект з ремонту й облаштуванню шкільної їдальні тагрупи подовженого дня в загальноосвітній школі І — ІІІступенів с. Миколаївка. Бюджет проектних робіт склавпонад 90 тис. грн, з яких 69505 грн — грант МФВ. Є й інші важливі ініціативи, які практично невимагають фінансування, проте дають непоганірезультати. Так, наприклад, навесні був оголошенийконкурс на «Зразкове подвір’я», в якому визначені20 найкращих домогосподарств з усіх сіл. Переможціотримали пам’ятні таблички-вивіски на паркан йпам’ятні подарунки. Мешканці вул. Молодіжна і вул. Центральна с.Миколаївка взяли на себе зобов’язання вивезти твердівідходи у відведене для сміття місце. Для вирішенняцієї проблеми були проведені громадські слухання врамках проекту «Голос для мешканців».ВИСНОВКИ: ЗАПОРУКА ПОСТІЙНИХ ПОКРАЩЕНЬОтже, що саме забезпечує постійність покращень уприкладі Миколаївської сільради?По-перше, організація та керівник-лідер. Саме цедозволяє говорити про технологію, а не про поодиноківипадки успішних проектів.Сьогодні, коли все працює злагоджено, проектиготують функціональна група та члени правлінняорганізаціїгромади.Проектизатверджуютьсяспочаткуна засіданнях правління ОГ, а потім виносяться назагальні збори громади. Проекти впроваджує громада.Готувати звіти допомагає районний ресурсний центргромад. Актив громади збирається за потреби. Зборивідбуваються часто — щомісяця — тому що громададуже активна та реалізовує проект за проектом.По-друге, це прозорість у виборі пріоритетних довирішення проблем та вчасне та повне звітування провикористання коштів.На даний момент громадська організація«Відродження» є невід’ємною складовою життямешканців Миколаївської сільської громада. Людиберуть участь у зборах, які регулярно проходять вкожному з 7 сіл Миколаївської сільської ради, де маютьможливість послухати про діяльність ОГ та обговоритиважливі проблеми, отримують інформацію продіяльність організації у вигляді рукописних газет таінформаційнихлистків.Алекращезавсепродіяльністьорганізації інформують корисні справи, зроблені їїчленами, в кожному селі. 55. 58По-третє, це активність та ініціативність, постійнаробота з потенційними спонсорами та донорами.По-четверте, це налаштованість на результат, самена вирішення проблеми, а не на щось інше. Тодіпошук коштів чи інших варіантів покриття витратстане інструментом, а не самоціллю. Тоді ж суттєворозширюються можливості, бо виявляється, що багатороботи можуть виконати самі мешканці.По-п’яте, це прагнення постійно щось покращувати,це пошук того, що не працює або працює не так, як маєпрацювати.Решта — наслідки. Бо це ж зрозуміло, що коли людибачать якісно виконану роботу, вони легше приймаютьрішення про підтримку наступного проекту, якийще в чомусь покращить їх життя. «Ми не вірили, щостворення організації зможе щось змінити в нашомужитті, але тепер бачимо, що це гарна ідея. Ми готовісплачувати внески й підтримувати діяльність нашого«Відродження»», — О. В. Гавілей, фермер, с. Орлівка.Треба відзначити ще один важливий факт: завдякидіяльності ОГ змогли реалізувати свій потенціалбагато активних громадян, які раніше не переймалисясільськими проблемами, а тепер готові до постійноїактивної діяльності на користь громади. Саме цевплинуло й на хід виборів в місцеві ради. Серед16 депутатів Миколаївської сільської ради 9 —новообраних, які є членами організації громади і вжемають досвід роботи з людьми та досвід вирішеннясоціальних проблем. Звісно, це полегшить життябагатьом громадам, бо тепер при формуванні тарозподілі бюджетів, при розробці програм соціально-економічного розвитку буде врахований ціннийдосвід реальних перетворень, зокрема, Миколаївськоїсільради.Голова ОГ «Відродження» Димитрова ВалентинаОлександрівна, набувши цінного досвіду роботи згромадою, вже сама виступає тренером з питаньпрактичної роботи ОГ. До неї за консультаціямизвертаються лідери новостворених ОГКрасноармійськогорайонутаіншихрайонівДонецькоїобласті. Незалежно від дати створення громадськихорганізацій в районі (на даний момент створено 19громад з 20 сільських/селищних рад) всі вони постійнопотребують консультацій та практичної допомоги увирішенні різних питань щодо діяльності своїх ОГ.До складу Миколаївської сільської ради Красноармійськогорайону Донецької області входять 7 сіл: Миколаївка,Маринівка, Орлівка, Новожеланне, Завітне, Калинове таПтиче із загальною кількістю мешканців 2006 осіб в 968домогосподарствах. На території сільської ради діють 5сільських будинків культури, дві школи, дитячий садочок,лікарська амбулаторія й 4 фельдшерсько-акушерськіпункти, 2 поштові відділення, офіси Миколаївської сільської ради й виробнича дільниця с. Миколаївка ЗАТ«Агроресурс», 7 магазинів.ДОВІДКА:МИКОЛАЇВСЬКА СІЛЬРАДА 56. 59ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬРЕМОНТ У ШКОЛІ, ЯКИЙ ПІДШТОВХНУВ ГРОМАДУДО АКТИВНИХ ЗМІНсмт Золочів, Харківська область100 років тому небайдужими залізничниками тамешканцями селища Золочів було побудованоцерковно-приходську школу. На той час майже 130діточок здобували початкову чотирирічну освіту. Зацей час школа пережила багато подій, пов’язаних і зрозвитком, і з занепадом Золочева, але вистояла і —головне — виховала небайдужих людей. В 1967 роцідо старого приміщення добудували двоповерховубудівлю, і школа набула сучасного вигляду — має 17кабінетів, актовий зал, бібліотеку, майстерні.За два десятиліття державотворчих процесів в Українінаша школа №3 з віковою історією з 1967 року незазнала жодного капітального ремонту. Неодноразовозбиралися батьківські збори, де обговорювалипроблеми школи: поступове погіршення станупокрівлі, необхідність оновлення фасаду та наданняйому естетичного вигляду. Але в найгіршому станіперебували вікна та двері старої будівлі. Рами згнилипід впливом часу та атмосферних впливів, кватиркивжекількароківневідкривались,періодичновипадалиокремі шибки. Учні школи вже, мабуть, і забули, що такесвіже повітря в класах та збереження тепла взимку. Аголовне питання, яке постало перед батьками — щозробити, щоб діти не сиділи на заняттях у верхньомуодязі, не замерзали під час уроків та не хворіли ненескінчені застуди від протягів, особливо взимку.ІЗ ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ РОЗВИТОК?За таких умов ми мали два шляхи. Перший —зіткнувшись з комплексом невирішених проблем,пристосуватись і зайняти очікувальну позицію звеликою надією на кращі часи. Адже сьогодні, наперший погляд, проблеми вирішити не можна. Підешдо районної ради просити кошти для ремонту, тапочуєш: гроші тільки на зарплату, та й тих не вистачає.Звертаєшся до підприємців — відповідь майже такасама, або ще гірше: «хто б нам допоміг». Прибутковихпідприємств в громаді немає, а через це доходибюджету селищної ради є недостатніми.Другим варіантом був пошук внутрішніх ресурсів увласному педагогічному колективі і громаді Золочева,які б дали можливість не лише виживати, але й активностворювати умови для отримання повноціннихосвітніх послуг. Адже люди разом часто бралися за тісправи, які не під силу вирішити поодинці. Та й молодь,яка є небайдужою до оточуючого і завжди бажаєкращих змін, створює об’єднання, громади. Хоча тутбуло багато невідомого — ми просто не знали, з чогопочати та як вибудувати систему.Але на той час в Золочівському районі вже працювавпроект«Місцевийрозвиток,орієнтованийнагромаду»,імизнали,щоцедійснореальнаможливістьвирішеннянаших проблем. Але як ми могли взяти участь у цьомупроекті? На нараді в районному відділі освіти ми першза все поцікавились у колег з Олександрівської школита розпитали дівчат із села Феськи, що нам робити?Вероніка Дуюн (директор ГО «Майбутнє» с. Феськи)заспокоїла, що немає нічого складного і порадилазвернутися до координаторів цього проекту вХарківський області. Дала вона і візитівку ОлександраКомаровського». З цього все і почалось...ЯКЩО ВЛАДА НЕ ВИРІШУЄ ПРОБЛЕМ ГРОМАДИ —ТРЕБА БРАТИ ВЛАДУ В СВОЇ РУКИНа загальношкільних зборах батькам булозапропоновано об’єднатися у громаду, був детальнороз’яснений принцип дії та співпраці членів даногооб’єднання. Потім всі спільно планували, що требазробити: потреб багато, але треба визначити одну —першочергову. Пріоритет надали збереженню тепла ушколі та вирішили замінити вікна та двері.З ідеєю створення і впровадження проекту «Замінавікон та дверей у Золочівській загальноосвітній школіІ-ІІІ ступенів №3» довелося йти від оселі до оселі, дечасто зустрічалися як з розумінням та важливістюнашої ідеї, так і з певною недовірою до цього проекту.Для громадської справи кожен вважав за необхіднезробити свій внесок: хтось вилами та руками, хтосьпідтримкою та добрим словом, порадою та співчуттям,матеріально та фінансово.Так чи інакше, основне було виконано: громадастворена, сформовано актив, розподілено обов’язки,мікропроектна пропозиція написана, а кошти зібрані 57. 60(на наш погляд, немаленькі — 14 тисяч гривень).Здавалося б, все мало йти не надто важко, адженад впровадженням працюють молоді, талановитіпедагоги школи, ідейні та професійні батьки.З великим ентузіазмом ми взялися до роботи, іздавалося, що всі члени громади горять такою ж ідеєю,як і ми. Проте, хоча функціональна група була створенаіз вчителів і батьків, компетентних у багатьох питаннях,над вирішенням яких ми працювали, все ж гарнихгосподарів, які беруться за справу, нам не вистачало.Тому більшості із нас довелося ознайомитися з азамибудівельного проектування, набути навичок роботи збухгалтерського обліку, згадати основні математичніі фінансові розрахунки, докласти неабияких творчихзусиль, проявити наполегливість.Часто доводилося пробиватися через стіну байдужостіу кабінетах чиновників. Прикро було бачити, щолюди, які покликані служити народові, вважали нашпроект марною справою. І тоді ми, щоб забезпечитивиконання зобов’язань співфінансування з бокубюджету районної ради, подали свої кандидатуридо депутатського корпусу селищної ради. Нам булопросто необхідно постійно «тримати руку на пульсі»і «смикати» нелегкі важелі управління, направляючимашину влади на обслуговування потреб громади.Саме так ми змогли не тільки випередити суперників,але й завершити задум раніше наміченого строку. Прицьому ми були шостим, «бонусним», проектом громадіз шести існуючих ОГ нашого району.А поспішали ми через те, що не звикли «пасти задніх»,та й саме у тому році, коли ми проводили заміну віконта дверей (2010 рік), наша старенька школа святкуваласвій 100-річний ювілей. Отже, завдяки нашійнаполегливості, 1 вересня наша ювілярка привітноусміхалася до нас новими вікнами і гостинно відчиняланові двері до нелегкої, але такої цікавої країни знань. Іприємно було бачити привітні посмішки та здивованіпогляди наших односельців, адже ми довели всім,що «Разом — дієвіше», що громада у Золочеві є, і ційгромаді — бути.ОБ’ЄДНАННЯ ЗУСИЛЬ ГРОМАД — ЗАПОРУКАРОЗВИТКУ ВСІЄЇ ТЕРИТОРІЇТепер не лише школа, а й дитячий садок №2 у нашомуселищі красується новими вікнами. І тепер нашімалюкитак,якіучні,навчаютьсяівиховуютьсяутеплихі затишних кімнатах.Перевіривши на практиці всі переваги та можливостіорганізації громади, ми вирішили стати більшвпливовими і запропонували іншим громадамЗолочева об’єднатись в одну потужну громаду. Так,06 листопада 2010 року була створена ГО «Сяйво»,яка об’єднала всіх небайдужих мешканців Золочева іактивних членів з організації «Струмочок», та взяла наплечі увесь тягар щодо впровадження вже наміченогоі вивченого плану розвитку громади селища Золочів.Обравши назвою організації саме «Сяйво», мипідкреслили ідею того, що збираємося бути першими.А звідси і гасло до нашого проекту «З любов’ю в серці,теплом і затишком у школі».НЕВИРІШУВАНИХ ПРОБЛЕМ НЕ БУВАЄ. ГОЛОВНЕ —ПРАВИЛЬНО ДІЯТИ!Якими результатами пишаємося, окрім того, що 305дітей навчаються у теплих кімнатах, а батьки вже нехвилюються за їхнє здоров’я під час навчальногопроцесу? Гадаю, надзвичайно важливо, що діти таїх родини, вчителі, мешканці Золочева на власні очіпобачили, на що спроможна створена самотужки (і —головне — з власної ініціативи) організація громадизадля вирішення «невирішуваних» проблем. Як можевпливати на владу, щоб та вирішувала саме проблемигромади. Як може творчо шукати підходи, щобзабезпечити європейські стандарти життя.Завдяки саме проекту «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду» ми повірили у власні сили,переконали та запевнили громаду в її можливостях.Ми дуже вдячні за допомогу та підтримку з бокукоординаторів Проекту ПРООН/МРГ у Харківськійобласті. Вони змогли вдало організувати допоміжнуроботу з нашою громадою на кожному етапіреалізації проекту. Їхні змістовні лекції, тренінги,семінари, консультації попереджали наші помилки,роз’яснювали, перевіряли виконаний матеріал. Вонитакож були зацікавлені у швидкому просуванні нашоїроботи.Тепер ми точно знаємо: головне не очікувати, а діяти! Аразом завжди дієвіше.Активістаминашоїгромадськоїорганізаціїбулозібраноі залучено кошти на будівництво дитячого майданчика,що розмістився у парку селища. Не можемо не згадатиі про те, що стали переможцями Конкурсу «Добрісправи» — членами нашої громади у дитсадку №2 буловстановлено нові каруселі та гойдалки. 58. 61Попереду ремонт покрівлі в школі, встановленнявуличного освітлення в селищі, побудова та оснащеннядитячого майданчика на території мікрорайону,утилізація побутового сміття та налагодження системиводопостачання.Так, крок за кроком, ми змінюємо якість життя вЗолочеві та робимо громаду сильнішою. Радимо усімвикористовувати цей досвід, адже невирішуванихпроблем не буває. Буває неправильний підхід до їхвирішення!Прагматичний підхід активістів селища Золочів можнавикласти у вигляді переліку кроків, виконання яких веде доуспіху:• Чітко сформулювати головну проблему,яку хоче вирішити громада• Навчитися успішній технологіїпланування та управління проектом. Громаді Золочевав цьому допоміг проект ПРООН/МРГ «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду». Але якщо немає можливостіотримати навчання та поради тут, існують й іншіваріанти — головне шукати їх• Розробити документ, який буде чітко описувати проблему, кроки з її вирішення, бюджет, джерелафінансування, план-графік виконання етапів, контрольні точки та індикатори тощо — скластипроект вирішення головної проблеми• Керувати виконанням проекту та додержанням усіх термінів та вимог• Якщо місцева влада не виконуватиме взяті на себе зобов’язання — забезпечити проходження дооргану місцевої влади депутатів від громади• Виконавши проект, відзвітуватися перед громадянами та започаткувати наступний проект• Об’єднати зусилля усіх організацій громад вашої території навколо виконання спільного планурозвитку території.ДОСВІД ЗОЛОЧЕВАКРОК ЗА КРОКОМ 59. РОЗДІЛ 4.ПАРТНЕРСТВО«ВЛАДА — ГРОМАДА»:ЧОМУ, ЩО І ЯК? 60. 64КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ«ЗАВЖДИ ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ ІНІЦІАТИВИ ГРОМАД»Історія успіху районного ресурсного центру громад Олександрівського районуКіровоградської областіГромади Олександрівського району Кіровоградськоїобласті, органи місцевої влади давно шукали новихпідходів у вирішенні гострих місцевих проблем, томубули першими, хто на Кіровоградщині у 2008 роцівзяв участь у спільному проекті Європейського Союзута Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду». Без цього поштовхуззовні, без сумніву, вони і самі б прийшли до рішенняпрацювати разом, але Проект МРГ допоміг суттєвоскоротити час. Отже, участь у Проекті дала їм новунадію на покращення життя.ЯК ЦЕ БУЛО ЗРОБЛЕНОЗ великим ентузіазмом активні лідери громад почалиоб’єднувати мешканців і створювати громадськіорганізації. Розгорнулась робота з визначенняпріоритетних місцевих проблем, пошуку партнерівта збору фінансових ресурсів для реалізаціїмікропроектів. Уперше громади відчули, що до їхніхініціатив дослухається місцева влада і що вона готовавирішувати саме ті проблеми, які люди вважаютьпершочерговими.Водночас, під час роботи у громад виникало багатопитань стосовно розробки технічної документації,виділення бюджетного фінансування, реєстрації,отримання дозволів і погоджень, пошуку підрядників,експертиз тощо. Керівництво району розуміло, що безстворення постійно діючого осередку підтримкигромад неможливо забезпечити ефективнукоординацію дій громад і органів влади,запровадити дієвий діалог.Крім цього, тренінгові навчання, організованіПроектом МРГ, відвідували не лише 5 відібранихгромад, але й інші, численні, бажаючі. Саме учасникитренінгів висунули ідею створення нової структури —такої, де знання можна було б отримувати постійно.Отже, розвиток подій логічно підвів усіх доспільного рішення, і з метою створення сприятливихумов для роботи з громадами 16 лютого 2010року розпорядженням голови Олександрівськоїрайонної державної адміністрації №73-р булостворено Олександрівський районний ресурснийцентр розвитку територіальних громад району,затверджено його функціональну контактну особу іположення про нього. Райдержадміністрацією буловиділено приміщення та надано необхідну кадрову іорганізаційно-технічну підтримку.ГОЛОВНІ РЕЗУЛЬТАТИЗа два роки роботи Олександрівський РРЦГ показавдуже високі результати: натериторіїрайонузлистопада2008рокустворено15 організацій громад; 8 громадських організацій були учасникамиПроектуЄС/ПРООН«Місцевийрозвиток,орієнтованийна громаду» і реалізували 10 мікропроектів загальноюсумою 1419,6 тис. грн, в т. ч. грантова підтримкаПроекту — 700,9 тис. грн, кошти громад — 163,2 тис.грн, бюджетні кошти — 524,3 тис. грн, спонсорські —31,2 тис. грн; організації громад, що мають досвід роботи вПроекті МРГ, та новостворені, які вивчали досвідсвоїх колег, налагодили співпрацю з представникамимісцевого бізнесу, різними фондами, що діють натериторії України і успішно, за допомогою РРЦГ,вирішують нагальні потреби територій:• ГО «Родниківське громадське об’єднання«Джерело», залучивши спонсорські кошти такошти громади в сумі 28,0 тис. грн, вирішилапитання забезпечення питною водою Родниківськоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів таРодниківської дільничної лікарні;• ГО «Єлизаветградка. Вікно в майбутнє» за коштигромадитазалученіспонсорськікоштибулозамінено20 вікон в Єлизаветградківській загальноосвітнійшколі І-ІІІ ступенів на загальну суму 40,3 тис. грн.Крім того, громадою налагоджено співпрацю зцентром громадських ініціатив «Територія успіху»,завдяки чому проведено ремонтні роботи вЄлизаветградківському дошкільному закладі,придбано новий посуд, постільну білизну, іграшкина загальну суму 23,0 тис. грн; 61. 65• ГО «Михайлівка 2009» на залучені спонсорськікошти,коштигромадитазапідтримкиМихайлівськоїсільської ради проводиться ремонт сільськогобудинку культури на загальну суму 100 тис. грн;• ГО «Підлісненське самоврядування — кроку майбутнє», яка успішно працювала в ПроектіМРГ, подала заявки та виграла гранти в наступнихпроектах: конкурсі з підтримки вразливих категорійнаселення в рамках Проекту ПРООН «Розвитокгромадянського суспільства» у партнерстві зблагодійним фондом «Творчий центр Каунтерпарт»(ТЦК) «Представлення інтересів вразливих верствнаселення» і отримала кошти для реалізаціїмікропроекту«Світдитинствабезнасильства»всумі99312 грн; у конкурсі «Надання соціальних послуггромадськимитаблагодійнимиорганізаціями»,якийпроводився Міжнародним фондом «Відродження»,і отримала грант в розмірі 68000 грн для реалізаціїмікропроекту «Змістовне сьогодення — здоровемайбутнє».ЯК ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОЗВИТОК ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯЩЕ БІЛЬШИХ РЕЗУЛЬТАТІВЗа ці ж два роки для поширення досвіду та інформаціїсеред громад було зроблено таке: на сайті РДА створена сторінка РРЦГ та ПроектуМРГ www.olexrda.at.ua; РРЦГ розробив методичний посібник з питаньстворення об’єднання громад, зняв фільм та видавпосібник з узагальнення досвіду діяльності громадрайону, посібник з зібранням законодавчих актівз питань легалізації діяльності громад, довідниктелефонів, електронних та поштових адрес з короткоюхарактеристикою діяльності фондів, що діють натериторії України, РРЦГ Олександрівського району має в наявностітренінгові документи для громад (в електронномута паперовому вигляді), інформаційні матеріалидля організацій громад і при потребі здійснює їхбезкоштовне розмноження — як на електронних, так іна паперових носіях.РРЦГ разом з контактною особою Проекту вОлександрівському районі — заступником головирайдержадміністрації Л. Нечепоренко — активнопропагує і поширює позитивні здобутки громадрайону, разом з головами успішних громад районубере участь у програмах обласного телебачення.В планах діяльності Олександрівського РРЦГ —організація роботи демонстраційних громад, пошукнових інвестиційних джерел, удосконалення тавпровадження нових напрямків роботи центру,використання методології партнерства під часформування Програми соціального та економічногорозвитку району для підтримки організацій громадбюджетними коштами, розробка і реалізація новихмікропроектів на благо громад району.Досвід районного ресурсного центру громадОлександрівського району Кіровоградської області можнаструктурувати на важливі логічні кроки, виконання якихдозволить досягати успіху і в інших областях:• Крок 1: об’єднати зусилля однодумців. Зібратиколо представників громад та місцевої влади, які однаковомотивовані на вирішення проблем громади та розвиток.• Крок 2: визначити пріоритети. Визначитиневеликий перелік найважливіших проблем, вирішення якихдасть вагомі результати та довіру людей до таких дій.• Крок 3: знайти гроші. Під бюджет кожного завдання чітко визначити, скільки грошей з якого джерелабуде виділено (місцевий бюджет, спонсори, донорські організації) та обов’язково запланувати певнусуму, яку внесе громада.• Крок4:створитиРРЦГ.Оформитирішеннямитавирішитиорганізаційніпитаннядіяльностірайонногоресурсного центру громад — осередку, який буде допомагати та організовувати роботу громад.• Крок 5: розширити можливості. Включити в плани розвитку території обов’язкові елементи —пріоритетні питання, визначені громадою. Залучити громаду до розробки стратегії розвиткутериторії.• Крок 6: збільшити масштаб. Поширити інформацію про успіхи, залучити партнерів та бізнес дорозвитку проектів, масштаби яких можуть бути більшими за межі території.• Унікальна знахідка РРЦГ Олександрівського району — це створення спеціальної навчальної структури,де активісти громад могли б постійно отримувати знання. Такий навчальний центр може надаватисвої послуги мешканцям різних областей.• Також дуже важливо, що громади Олександрівського району давно шукали можливостей вирішеннямісцевих проблем, тому вони вже встигли багато чого зробити.ТЕХНОЛОГІЯ УСПІХУ 62. 66ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬФОРУМ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУДосвід Старосамбірського та Самбірського районів Львівської областіз розвитку співпраці з громадамиКоли в Старосамбірському районі Львівської областіпочалась реалізація Проекту ЄС-ПРООН «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду», коли буливідібрані населені пункти, які будуть реалізовуватимікропроекти громад, та після того, як пройшли першізбори громад, керівники місцевої влади вирішили,що далі без постійної координації буде важко. Аджегромадським активістам були потрібні і поради, ідопомога, і фінансування. Отже, було необхідностворити зручний та прозорий механізм для постійноїкоординації дій влади та громади, для спільногопланування, для надання організаціям громадконсультативної та методичної допомоги, а також дляпроведення моніторингу та забезпечення сталостіпроектів громад.Враховуючи ці потреби, з метою сприяння реалізаціїпроекту МРГ та активного залучення до діалогу усіхверств населення, представників установ, організаційта бізнес-структур, для створення умов длярозвитку приватно-публічного партнерства, головаСтаросамбірської районної ради 10 березня 2009року видав розпорядження про створення в районіФоруму місцевого розвитку.ЯК ПРАЦЮЄ ФОРУМ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУЗгідно з розпорядженням, до складу ФМР увійшлипредставники Старосамбірської районної ради,райдержадміністрації, керівники установ таорганізацій району, голови вибраних міських тасільських рад та керівники місцевих громадськихорганізацій. Крім цього, було затверджено Положення— документ, у якому чітко визначені мета, завдання,а також регламентовані повноваження та організаціядіяльності створеного органу.Основними завданнями ФМР були визначенікоординація впровадження на районному рівніпроекту МРГ, обговорення та погодження планів істратегій розвитку населених пунктів, визначенняпріоритетів розвитку району в цілому, обговорення таусунення проблем, що виникали у процесі реалізаціїініціатив громад, а також надання технічної тaфінансової підтримки для впровадження цих ініціатив.За час реалізації проекту впродовж 2009-2010років було проведено 7 засідань ФМР, на якихзаслуховувалась інформація керівників організаційгромад про стан реалізації проектів, обговорювалисьпроблемні питання, що виникали під часвпровадження громадських ініціатив, надаваласьпостійна консультативна та методична допомога.Виходячи з потреб громад, ФМР ухвалював рішення,відповідно до яких відповідні структурні підрозділивиконавчої та представницької гілок влади сприялигромадам у реалізації мікропроектів. Це було ісприяння у розміщенні оголошень про тендер длявибору виконавців робіт, і проведення детальногообстеження технічного стану будівель, які обрані дляпроведення ремонтних робіт, і складання відповіднихактів та висновків, і допомога у розробці проектно-кошторисної документації, і ще багато іншого.Але 2010 рік на Старосамбірщині став завершальнимдля 1-ої фази проекту ЄС ПРООН «Місцевий розвиток,орієнтованийнагромаду».Громадирайонузаактивноїпідтримки ФМР завершували 8 мікропроектів,підбивали підсумки. І поставало логічне питання: «Ащо далі?»Форум місцевого розвитку за цей час зарекомендувавсебе як дієвий механізм вирішення актуальних длягромад питань, як постійно діючий координаційнийі дорадчий орган, необхідний громаді, а схемареалізації ініціатив була прозорою та зрозумілоюдля усіх мешканців. Тому районна рада вирішилане робити перерви між першою та другою фазамипроектів, і оголосила про реалізацію в районіПрограми місцевих ініціатив, яка була затвердженасесією Старосамбірської районної ради. Відповідно,був оголошений конкурс на відбір громад, а у липні2010 року відбулось засідання ФМР, де були відібранізаявки та здійснено розподіл коштів.ПРОГРАМА МІСЦЕВИХ КОНКУРСІВ — ЕФЕКТИВНИЙІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУІнший пілотний район Проекту — Самбірський —першим серед районів області започаткував програму 63. 67«Мініпроектів підтримки та розвитку місцевихініціатив територіальних громад та громадськихорганізацій району» та створила громадську раду. Воснову місцевого конкурсу було закладено принципи,подібні до тих, за якими надається міжнароднатехнічна допомога. Окрім пріоритетів Проекту МРГ(енергозбереження, охорона здоров’я, довкілля,шкільнийтранспорттаводозабезпечення),програмоюпередбачені і свої пріоритети: освіта, культура, спорт,молодіжне дозвілля та дитяче виховання, збереженнякультурних традицій та патріотичне виховання,благоустрій території. Поза конкурсом приймаютьсязаявки від тих громад, які вже отримали фінансуваннявід національних та міжнародних грантових програмта потребують дофінансування. З районного бюджетуз цією метою у 2010 році було виділено 250 тис. грн.А сума зовнішніх інвестицій протягом року склалаблизько 400 тис. грн. Це дозволило дофінансувати тігромадські організації, що брали участь у ПрограміРозвитку ООН, здійснити фінансову підтримкудіяльності молодіжних організацій та підтриматиініціативи з проведення регіональних культурно-мистецьких фестивалів «Кульчиці-Фест», «Лемківськаватра», тощо.АГЕНЦІЇ, РАДИ ТА ІНШІ ФОРМИ СПРИЯННЯАКТИВНОСТІ ГРОМАДВажливу роль у цьому зіграла Агенція регіональногорозвитку Самбірщини, експерти якої давно почалиподавати різні проекти до міжнародних фондів, щобсільські громади змогли отримати кошти на свійрозвиток. Спочатку суми, які надходили, не булизначними — 5 тис. грн. Але вже тоді — п’ять років тому— вони першими відчули, що є можливість залучатина розвиток громади не лише кошти з районногобюджету. У подальшому ці громади почали освоюватибільші суми коштів за рахунок грантів. Тоді й іншіоргани місцевого самоврядування зацікавилися цимипрограмами.Сьогодні в районі створено 11 агенцій місцевогорозвитку. З урахуванням досвіду роботи запланованопродовжити термін дії Програми у 2011 році, де будепередбачено діяльність Фонду та Форуму розвиткугромад.Окрім впровадження механізмів фінансовоїпідтримки громадських ініціатив, районна радаініціювала створення громадської ради. До складуГР згідно з положенням, що затверджене рішеннямсесії ради, входять голови місцевих рад та поодному представнику від громадськості кожноїадміністративно-територіальної одиниці, якихделегують у відповідності до рішень виконкомівсільських, селищних та міських рад району.Головним пріоритетом діяльності громадської ради єзапочаткування попередніх слухань проектів рішеньрайонної ради, бюджетного процесу, розпоряджень,тощо, з метою врахування думки територіальнихгромад при ухваленні нормативних актів на рівнірайону. Разом із цим така форма співпраці даєможливість в поточному режимі оперативно іколегіально вирішувати низку актуальних проблемна місцях, особливо тих, з якими стикаються вщоденній роботі голови місцевих рад. Під часзасідань громадської ради, що відбувається щомісяця,організовується діалог та консультування керівниківструктурних підрозділів виконавчої влади, податковоїадміністрації, правоохоронних органів, юстиції, тощо зактуальних проблем. Іншими словами, такий механізмдає районній владі можливість краще знати проблемигромад та ініціювати ефективніше їх вирішення.100% УСПІХУ — ЗАВДЯКИ ЕФЕКТИВНИМ ФОРМАМІ МЕТОДАМФормиіметоди,щобулизапочаткованівСамбірськомурайоні впродовж останніх років, суттєво допомагаютьдолати труднощі, які сьогодні виникають внаслідокпроведення реформи Центральних органів влади, атакож в умовах централізації ресурсів і повноважень,яких позбавлене місцеве самоврядування.Існуюча практика довела свою ефективність, і станомна сьогодні учасниками ФМР є усі без винятку 44місцеві громади району, які вже вдруге братимутьучасть у районній Програмі підтримки та розвиткумісцевого самоврядування. Окрім того, на засіданняхФМР громади району дізнаються про оголошеніконкурси та проекти, з допомогою яких можнавирішувати проблемні питання населених пунктів,а також отримувати необхідну допомогу для їхреалізації. 64. 68ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ10 УСПІШНИХ ПРОЕКТІВ ЗА ДВА РОКИ: ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?Досвід Красилівського району Хмельницької областіСпівпраця Красилівського району з проектомЄвропейського Союзу та Програмою розвитку ООН«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»розпочалась 19 серпня 2008 року з підписання Угодипро партнерство. В районі було проведено конкурссеред місцевих рад, в якому з 36 існуючих рад взялиучасть 35. Для участі у проекті були відібрані п’ятьсільських рад: Антонінська селищна, Заслучненська,Корчівська, Михайловецька та Яворовецька. В короткітерміни за допомоги районної ради в населенихпунктах були створені громадські організації, яківиділили питання, пріоритетні для вирішення з точкизору їх громадян, та запланували для реалізаціївідповідні мікропроекти.Мікропроекти громад були обговорені на Форумахмісцевого розвитку та включені до Програмисоціально-економічного та культурного розвиткуКрасилівського району, а частина грошей на їхфінансування була передбачена в місцевих бюджетах.(Крім цього, фінансування проектів виконувалось загроші проекту МРГ, гроші громадян та спонсорськівнески).ЩО МИ ОТРИМАЛИ?Перш за все, планування «знизу — догори» дозволилоефективно задовольнити потреби громад. Крімбезпосередньо вирішення важких питань, відбулосьутвердження віри членів громад у власні сили, зросладовіра населення до влади, покращилось сприйняттяодне одного як партнерів. Для того, щоб виховатицю довіру, протягом реалізації перших проектівнаселення району через газету «Красилівський вісник»та КП «Красилівський телерадіоцентр» постійноінформувалось про стан реалізації ініціатив громад. Неможна вважати, що громаду не треба інформувати прохід вирішення її пріоритетних питань у «звичайному»житті. Навпаки! Але коли мова йде про побудовудовірливих стосунків, а тим більше про відновленнядовіри, важливість інформування та прозоростізростає у рази.Найкращий доказ укріплення взаємної довіри владиі громади у нашому випадку — у тому, що наприкінці2009 року додатково були розроблені та отрималифінансування ще п’ять мікропроектів громад, аце більше, ніж підтримка мікропроектів громаду будь-якому з районів Хмельницької області!Три перших з них — по Лагодинецькій, Ледянськійта Печеській сільських радах — були затверджені іреалізовані в 2010 році. Крім того, Заслучненська іКорчівська сільські ради, які виконали мікропроекти у2009 році, розробили і реалізували нові.Загальний підсумок співпраці району з Проектомупродовж 2008-2010 років — це 35 поданих заявок відсільськихрад,13зареєстрованихмісцевихгромадськихорганізацій, 10 затверджених, профінансованих тареалізованих мікропроектів громад (4 у 2009 році та 6у 2010 році).За напрямками діяльності: шкільний автобус — 1; енергозбереження — 8; водопостачання — 1.Фінансування мікропроектів, реалізованих уКрасилівському районі, надходило з декількох джерел:Загальна вартість реалізованих проектів(грн) 1265460Проект МРГ 636 739Районний бюджет 433 260Сільські бюджети 106 705Загальний внесок громад 83 206Спонсорська допомога 5 550ЯК МИ ЦЕ ЗДІЙСНИЛИ?Оскільки найбільший внесок в досягненнязапланованого результату роблять ініціативні тадосвідчені люди, керівництво ради та адміністраціїпостійно оцінює роботу активістів громад.Результати такої оцінки зазвичай є дуже високими,адже активісти ведуть за собою людей і разом зголовами рад докладають величезних зусиль, щоботримати запланований результат в ході виконаннямікропроектів. З нагоди державних, професійнихсвят, як в 2009 році, так і в 2010 роках, ми відзначилиграмотами районної ради та райдержадміністраціїголів громадських організацій, а найактивнішихзанесли на районну дошку пошани.Значну допомогу громадам у реалізації мікропроектівпостійно надавали голови місцевих рад такоординатори проекту від району. Активно працюєнашрайоннийресурснийцентргромади,дерегулярнозбираються представники громадських організацій,щоб обмінятись досвідом та отримати інформацію, втому числі про нові проекти.До речі, ресурсний центр за цей час став самостійноюта вельми цінною одиницею, яка допомагає громадамшвидше виділяти пріоритетні до вирішенняпроблеми, планувати реалістичні проекти та бачити 65. 69більше можливостей. Крім того, це самостійний тасамодостатній тренінговий центр та інтерактивнийнавчальний комплекс, який надає свої послуги нелише організаціям громад.ІнтерактивнийнавчальнийкомплексРРЦГмаєусвоємурозпорядженні 9 ноутбуків, придбаних у 2009 році врамках участі у Всеукраїнському конкурсі проектівта програм розвитку місцевого самоврядування. Вінповністюобладнанийсучасноютехнікою,задопомогоюякої ми можемо виходити в Інтернет, отримуватинайновішу інформацію щодо ініціатив громад тазалучення коштів на розвиток територій, ми маємотехніку для сканування, тиражування документів і т. ін.,якою можуть користуватися як працівники державнихорганів влади, так і представники громадськихорганізацій.Можливості РРЦГ постійно використовувались приреалізації мікропроектів громад та при розробціпроектів на інші конкурси, що діють в Україні (семінари,тренінги, підготовка документів, звітів, електроннелистування тощо).У 2010 році проведено 4 семінари для громадськихорганізацій, в яких взяли участь понад 130 осіб(див. інформацію на сайті www.krasylivrada.km.ua) тапрактично кожного робочого дня надавались груповіта індивідуальні консультації.Зокрема, за підтримки РРЦГ та за участю ГО, закладівосвіти, культури були розроблені і подані у 2010році проекти на: Всеукраїнський конкурс проектів тапрограм розвитку місцевого самоврядування — 3;міжнародний фонд «Відродження» — 6; Українськийжіночий фонд — 3; Програма «Бібліоміст» — 1. Крімтого, в 2011 році подано на конкурси міжнародногофонду «Відродження» ще три проекти.За результатами конкурсу, який проводився ПроектомЄС/ПРООН, Красилівський РРЦГ визнано кращим уХмельницькій області. За що він був нагородженийПроектом МРГ та отримав у подарунок обладнання —ксерокс та брошуратор.ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄМи пройшли шлях, який попри всі проблеми бувуспішним. Основними проблемами і негативниммоментом в реалізації Проекту були :• нестабільна цінова ситуація;• обмеження коштів в місцевих бюджетах навиготовленняпроектно-кошторисноїдокументації;• недостатність досвіду та фахових здібностей голів іактивістів громадських організацій.Слід зазначити, що запозичуючи досвід ЄС/ПРООНщодо написання і реалізації проектів, спільнимрозпорядженням голови районної державноїадміністрації і голови районної ради оголошеноз 1 лютого 2011 року районний конкурс проектіврозвитку місцевого самоврядування «Разом мизможемо» та передбачено кошти на фінансуванняпроектів переможців в сумі 200,0 тис. грн. І однією зперших на цей конкурс подала проект ГО «Фортуна»,яка виграла кошти для створення координаційногоцентру соціально-культурного розвитку громадисела Корчівка на базі сільського будинку культури назагальну суму 50 тис. грн.Ми продовжуємо роботу, започатковану ЄС/ПРООН,з метою впровадження отриманого позитивногодосвіду у діяльність всіх громад Красилівськогорайону. Для цього розширюємо співпрацю громадз місцевою владою задля визначення пріоритетнихпроблем та залучення коштів на їх вирішення. Знаємо,що саме таким шляхом вийдемо не лише на новийрівень вирішення проблем та підвищимо якістьжиття, але й зробимо великий крок уперед у розвиткугромадянського суспільства.Технологія досягнення успіху у нас така сама, як і у колегз інших районів. Проте ми маємо декілька унікальних«знахідок», якими охоче поділимося з іншими:• поширення інформації про хід виконання проектівдозволило швидко укріпити довіру між громадою тавладою, що суттєво пришвидшило темпи вирішенняпроблем та активізувало громадян до дій;• нагородження активістів громад укріплює довірудо них з боку не лише громади, але й працівників різнихорганів влади, що дозволяє якісніше та швидше вирішувати більш складні питання;• повноцінний та сучасний ресурсний центр розширює можливості не лише громад, але й регіону вцілому, дозволяє брати участь у будь-яких конкурсах та проектах. Тобто, створює фундамент дляшвидшого розвитку громади та її співпраці з владою.КЛЮЧОВІ НАДБАННЯ ДОСВІДУКРАСИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ 66. 70ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬСИСТЕМНИЙ РОЗВИТОК — СПРАВА ТЕХНОЛОГІЧНАДосвід Галицького району Івано-Франківської області з побудови ефективного механізмуспівпраці влади, громади та бізнесуНезважаючи на 20 років незалежності України людипродовжують вважати, що за вирішення всіх проблем унаселених пунктах відповідає місцева влада, як це булоколись. Сьогодні це не працює — до речі, як і раніше,багато віків поспіль. Адже в усі часи до соціально-економічного розвитку долучалась громада села.Візьмімо за приклад народні будови шкіл, читалень,народних домів у середині ХХ століття. Пізнішерадянська влада принесла громадам все на блюдечку.Позбавлення громади ініціативи та відповідальностіщодо соціально-економічного розвитку населенихпунктів призвело до втрати взаємозв’язку міжгромадою і владою. Отже, для подолання пасивностітепер необхідно навчити громади технологіямрозв’язання проблем розвитку та створити організаціїгромад, які допоможуть зробити роботу людейефективною. Звісно, і влада має делегувати громаді нелишевідповідальність,алейповноваження,проявлятисправжню зацікавленість.У Галицькому районі влада знаходить спільну мовуіз громадою, прислуховуючись до її ініціатив. Агромада, в свою чергу, цінує те, що відновленоспільними зусиллями. Тут напрацьований успішнийдосвід організації ефективного та прогнозованогосоціально-економічного розвитку, і що дуже важливо,у партнерстві органів районної влади та органівсамоорганізації громад. «Громада обирає владу, отже,громада повинна допомагати владі у визначенніпершочергових проблем населених пунктів, бо кращезнає проблеми села та його мешканців», — кажеЗоряна Орловська, головний спеціаліст управлінняекономіки Галицької районної державної адміністрації,координатор районного ресурсного центру громад .Цей матеріал — про те, як працює технологія та якорганізувати результативні процеси.ПРИНЦИП ПОБУДОВИ СИСТЕМИ: ДЕТАЛЬНЕВИВЧЕННЯПерший та надзвичайно важливий поштовх до змінприйшов ззовні. Без нього, напевно, не набралася бкритична маса ініціативних людей, довіри та грошейдлятого,щобперейтивідразовоговирішенняпроблемдо більш системного рівня: визначення пріоритетів тапланування дій.Проект «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду» розпочав свою діяльність в Галицькомурайоні з підписання тристоронньої угоди пропартнерство між ПРООН, Галицькою районноюдержавною адміністрацією та Галицькою районноюрадою 1 липня 2008 року. Для створення ефективноїтехнології співпраці між владою та громадамирайону розпорядженням голови районної державноїадміністрації від 13 квітня 2009 року №131 булостворено Форум місцевого розвитку та координаційнураду, а у липні 2009 року розпорядженням голови РДА№279 в рамках Проекту створено Галицький районнийресурсний центр громад.Форум місцевого розвитку є добровільноорганізованою структурою при райдержадміністрації,яка формується із представників Галицькоїрайдержадміністрації,районноїрадитаголіввибранихсільських рад. Основною метою діяльності ФМР єсприяння реалізації проекту МРГ, інших подібнихпроектів, та створення умов для реалізації принципівсталогорозвиткуврайоні.Акрімцього,вінмаєсприятибільш активному залученню усіх верств населеннядо діалогу з органами місцевої влади, виробленнюпрозорих та ефективних механізмів планування намісцевому рівні та залучення громадян до управління.Найважливішими функціями ФМР є:• слугування в якості бази для обміну досвідом вреалізації проектів ПРООН;• визначення проблем та можливостей, пов’язанихіз впровадженням стратегії місцевого розвитку;• лобіювання серед різних дійових осіб на місцевому(обласному) національному рівнях наболілихпитань для визначення спільних варіантів стратегії;• вдосконалення шляхів організації та реєстраціїоб’єднань громад.Координаційна рада є дорадчо-консультативниморганом, що утворюється головоюрайдержадміністрації для сприяння реалізації натериторії району проекту МРГ та втілення громадськоїініціативи, спрямованої на поліпшення базовоїмісцевої інфраструктури.Функції координаційної ради:• розгляд питань і внесення їх на засідання колегійрайдержадміністрацій та сесій районної, селищноїта сільських рад, засідання виконавчих комітетівз питань відбору, співфінансування проектів. Крімцього, рада здійснює контроль за проходженнямкоштів, організацією тендерів на виконанняпідрядних робіт, організовує моніторинг реалізаціїпроектів;• представлення інтересів мешканців району привирішенні питань місцевого розвитку, реалізаціїпроектів ПРООН в районі; 67. 71• розроблення пропозиції для покращеннязаконодавчих і регуляторних умов реалізаціїспільних проектів з місцевого розвитку;• внесення пропозиції до проектів програмсоціально-економічного розвитку району тапроектів районного бюджету з питань місцевогорозвитку.Районний ресурсний центр громад створюєтьсядля планування, координування, впровадженнята моніторингу діяльності організацій громадна районному рівні. Це спеціальна добровільноорганізована невелика структура при районнійдержавній адміністрації, головним завданням якоїє створення умов для реалізації принципів сталогорозвитку в районі та більш активного залученняусіх верств населення, представників установ,організацій та бізнес-структур до діалогу з органамимісцевої влади, до спільного вироблення прозорих таефективних механізмів планування на місцевому рівніта залучення громад до управління. РРЦГ надає якінформаційну та консультаційну допомогу громадам,так і, що є найважливішім, забезпечує планування,координацію дій, впровадження та моніторингдіяльності організацій громад на районному рівні.Функціями районного ресурсного центру громад є:• забезпечення підтримки (технічної, фінансовоїта адміністративної) місцевим громадам дляреалізації їх ініціатив;• консультування місцевих громад з питаньстворення та функціонування організацій громадта впровадження громадських ініціатив;• проведення тренінгів, семінарів, навчань дляорганізацій громад;• надання підтримки у проведенні засідань Форумівмісцевого розвитку;• зв’язок з іншими донорськими організаціями таорганізаціями громад;• співпраця зі ЗМІ при проведенні інформаційнихзаходів та висвітленні ходу проекту в районі.РРЦГ може самостійно реалізовувати проекти — аджевін представляє інтереси мешканців району з питаньмісцевого розвитку, реалізації проектів ПРООН, іншихпроектів місцевого розвитку в райдержадміністрації,районній, міській, селищній та сільських радах.ЯК ПРАЦЮЄ СИСТЕМА: ОСНОВНІ ПРИНЦИПИСистема, яка складається з цих органів, працює так.Районний ресурсний центр громад організовуєзасідання Форуму місцевого розвитку, на якому своїробочі засідання проводить Координаційний комітет.Комітет,всвоючергу,заслуховуєінформаціюкерівниківорганізацій громад про плани розвитку громад, пропроведену роботу в рамках реалізації Проекту та пропроблеми, які необхідно вирішити. Заслухавши всіпроблемитапропозиціїщодоїхвирішення,резолюцієюФоруму місцевого розвитку затверджуються особи зчисла координаційного комітету, які відповідають завирішення проблеми відповідно до своєї компетенції.Контроль за виконанням резолюції покладаєтьсятакож на координаційний комітет.Отже, якщо якоїсь однієї організації не буде, томеханізм, створений для підтримки співпраці згромадами, не буде дієздатним.ЯК НАСПРАВДІ ПРАЦЮЄ СИСТЕМА: ПОГЛЯД З БОКУГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙУ Галицькому РРЦГ працює одна людина, призначенарозпорядженням голови райдержадміністраціївідповідальною особою за роботу РРЦГ. Вона також єголовнимспеціалістомуправлінняекономікирайонноїдержавної адміністрації.За два роки РРЦГ реалізовано 8 мікропроектів ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», 1проект спільно з ПРООН та ТМ «Bon Aqua» (громадавідновила цілюще джерело), а за Програмою польськоїзакордонної допомоги за системою «малих грантів»були виконані «Енергоощадні заходи в дитячомусадку №1 м. Галича (заміна вікон)». Також РРЦГ надаєдопомогу у пошуках нових донорів та нових проектівгромадським організаціям, які звертаються. Так,спільноз8громадськимиорганізаціямибулонаписано11 проектів на різні теми у різні фонди. Інформація пророботу РРЦГ постійно висвітлюється в засобах масовоїінформації.За результатами участі у конкурсі «Про підтримкурайонних ресурсних центрів громад», який бувоголошений Проектом, Галицький район увійшов дочисла переможців і отримав кошти в сумі 7,9 тис. грндля покращення матеріально-технічної бази РРЦГ.«Ресурсний центр на рівні району став надзвичайнокорисним для нас. Із моменту реєстрації організаціїгромади діяли порізно і не мали єдиної технічної базидля своєї діяльності та обміну досвідом. Завдякидіяльності РРЦГ, на мою думку, робота нашої ОГстала більш ефективною», — Г. М. Попович, головагромадської організації «З турботою про майбутнє».ЯК НАСПРАВДІ ПРАЦЮЄ СИСТЕМА: ПОГЛЯД З БОКУГРОМАДИЗавдяки Проекту МРГ в Галицькому районі, як і в іншихрайонах-учасниках Проекту, широко практикуєтьсявирішення проблем методом «знизу — догори» ізшироким залученням громад. Плани, запропонованісамою громадою та обґрунтовані нею на форумахмісцевого розвитку, були включені до стратегічнихпланів розвитку районів.На форумах місцевого розвитку, які проводилися вГалицькому районі, розглядалися різні питання, а саме: 68. 72 Розроблення планів розвитку громад. Узгодження планів громад з планом розвиткурайону. Затвердження МПП. Залучення фінансових ресурсів для реалізаціїініціатив громад. Допомога щодо оформлення документації з бокувлади.Всі проблеми, які виникали в громад під часупровадження Проекту, заслуховувались на Форумахмісцевого розвитку керівництвом району такоординаційною радою, яка складається з начальниківуправліньтавідділіврайдержадміністрації.Надаваласьтехнічна і методична допомога щодо підготовкидокументів як для участі у Проекті, так і для звітуваннягромад за кошти, отримані від МРГ.Сьогодні, маючи власний досвід досягнення мети задопомогою планування і виконання планів, громадивірять у реалістичність вирішення першочерговихпроблем населених пунктів. Найважливіше, щоця впевненість міцнішає після кожної вирішеноїпроблеми. Наприклад, коли на черговому засіданніФМР голова РДА Г. Івасишин почув про те, що члени БО«Відкрий своє серце людям» з міста Галич не можутьсамостійно вирішити проблему — відремонтуватидах — він вирішив надати їм допомогу, виділившикошти на придбання матеріалів для заміни покрівлі.Адже громада активно працює, щоб підтриматидошкільний навчальний заклад в належному стані, —не можна було полишити її сам на сам із проблемою.Не можна допустити падіння довіри до влади, якатак важко вибудовувалась. До того ж, в дошкільномунавчальному закладі №1 м. Галич створилася великачерга, а щоб відкрити додаткові групи, необхіднобуло відремонтувати дах та провести поточніремонти приміщення. Так, завдяки тісній співпраціміж громадою, владою та РРЦГ, який був зв’язковоюланкою, було досягнуто успіху і відкрито дві додатковігрупи, що дозволило ліквідувати чергу у дитсадкуГалича.РЕЗУЛЬТАТИ: ЩО ДАЄ СИСТЕМА РАЙОНУ ТА ГРОМАДІ?З моменту впровадження Проекту в районі 16громад, які діють в 14 населених пунктах на територіїГалицького району, стали дуже активними. Вонипостійно звертаються до районного ресурсногоцентру громад за інформацією щодо появи новихпроектів та умов участі в них. Отже, завдяки ПроектуПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду», люди повірили в те, що проблеми можутьбути вирішені шляхом співфінансування, й активнорозпочали пошуки різних варіантів для цього.Галицька районна державна адміністрація постійнопідтримує активні громади у впровадженні їхніхініціатив. Вона створила сприятливе середовищедля сталого соціально-економічного розвитку,підтримуючи самоорганізацію громад, розробленнята впровадження невеликих за обсягом громадськихініціатив.«Проект «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду» став першою ластівкою міжнародноїтехнічної допомоги громадам нашого району. ЗавдякиПроекту проводяться ремонтно-відновлювальніроботи об’єктів бюджетної сфери, що є вагомоюдопомогою для району. Громади повірили в можливістьодержання коштів від донорів на вирішенняпершочергових проблем населених пунктів. Цезацікавило громади інших населених пунктів до участіу подібних проектах. Робота з проектом допомагаєзгуртовувати людей навколо проблем та вчить,як правильно їх вирішувати», — зазначає ГригорійІванишин, голова Галицької районної державноїадміністрації.Для ефективної та системної роботи з вирішеннянайбільш нагальних проблем, організації ефективногота прогнозованого соціально-економічного розвиткуу партнерстві органів районної влади та органівсамоорганізації громад головним є таке:• Створення системи координації дій та наданняконсультативної допомоги організаціям громад —районного ресурсного центру громад, Форуму місцевогорозвитку та координаційної ради.• Вирішення проблем методом «знизу — догори»із широким залученням громад. Включення планів,запропонованих громадою та обґрунтованих нею нафорумах місцевого розвитку, до стратегічних планів розвитку районів.• Фінансування (принаймні часткове) та сприяння реалізації затверджених планів.• Неодмінне залучення мешканців (громади) до фінансування та реалізації затверджених планів.• Інформування мешканців, популяризація результатів вирішення нагальних та планових завдань.• Заохочення громади до участі у формуванні планів соціально-економічного розвитку.КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ УСПІХУ: 69. РОЗДІЛ 5.МЕЦЕНАТСТВОТА ПІДТРИМКАІНІЦІАТИВ ГРОМАД 70. 74ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬЯК ГРОМАДА БОБРИКОВОГО ЗМІНИЛА ХІД СВОГО ЖИТТЯс. Бобрикове, Луганська областьДо 2009 року соціально-культурний розвитоксіл Антрацитівського району Луганської областіздійснювався повільними темпами, бюджетні коштивиділялися тільки на захищені статті видатків. Томугромада постійно шукала шляхи та способи для того,щоб забезпечити створення належних умов для життя,роботи, та відпочинку мешканців. У цьому допомігПроект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду», який дав нове бачення та системнийпідхід до зміни стану справ на краще. Саме системнийпідхід дозволив все докорінно змінити.ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ — НАВЧАННЯ ТАПЛАНУВАННЯПерш за все, був розроблений план розвитку громади,який потім затвердила у своєму рішенні сесія сільськоїради. Цей план також було введено до Комплексноїпрограми розвитку території Бобриковогодо 2015 року. Пріоритетними були визначеніпроекти «Модернізація вуличного освітлення селаБобрикове», «Модернізація вуличного освітлення сілНовокрасновка та Клуникове». Для реалізації цих таподальших пріоритетних завдань розвитку села буластворена громадська організація «Вектор».Проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтованийнагромаду»навчивігромадян,івладувестиплануваннята управління розвитком території за методом «знизу— догори» — коли ініціативи не «спускаються навиконання» згори, а найбільш необхідні відбираютьсясаме знизу, виходячи з потреб мешканців. Крім цього,актив громади навчили управлінню діяльністю тафінансами організації громади, проектному підходута управлінню проектами, і це відкрило очі на новіможливості. Тепер в реалізації та в фінансуванніпріоритетних проектів соціального розвитку почалибрати участь усі зацікавлені сторони одночасно —і місцеві органи самоврядування (області, району,сільради), і приватні спонсори, і населення.Так, разом та при підтримці Проекту, протягом2009 та 2010 років було реалізовано три проекти ізмодернізації вуличного освітлення в п’яти селах:• реконструкціявуличногоосвітленнявс.Бобрикове(2009 рік, ГО «Вектор»);• реконструкція вуличного освітлення в с.Новокрасновка та Клуникове (2010 рік, ГО«Вектор»);• реконструкція вуличного освітлення в с. Єгорівката Вишневе (2010 рік, ГО «Перлина степу»).Загальна вартість цих проектів склала 698,936 тис. грн,зяких39,370тис.грн—коштигромади,397,540тис.грн— бюджетні кошти, 236,372 тис. грн — кошти Проекту,423,194 тис. грн — кошти приватних спонсорів.НАСТУПНИЙ КРОК — ЗАЛУЧЕННЯ ОДНОДУМЦІВ ДОСПІЛЬНОЇ РОБОТИКоли були отримані перші позитивні результати, сталонабагато легше залучати підтримку як з боку громади,так і з боку спонсорів. Сільрада тепер тісно взаємодієіз ГО «Вектор», ГО «Перлина степу» та разом вониспівпрацюють із підприємцями — спонсорами добрихсправ в громаді. Найбільший серед спонсорів — ТОВ«Донецький Кряж», власником якого є австралієцьАнжей Карпинскі, а директор Михальов В’ячеславВасильович. Ця компанія постійно надає фінансуваннядля виконання проектів громади — кожного рокубільше 100 тис. грн.Раніше у відповідь на звернення активнихпредставників громади директор ТОВ «ДонецькийКряж» В. В. Михальов надавав найбільші суми нафінансування молодіжних та спортивних програм.У 2009 році ТОВ «Донецький Кряж» починає тіснуспівпрацю із ГО «Вектор» і бере активну участь увпровадженні проектів із модернізації освітлення 5сіл, що вже реалізуються сільськими громадськимиорганізаціями у партнерстві із Проектом ЄС/ПРООН.Підприємством було виділено більше 40 тис. грн наці проекти. Зараз ТОВ «Донецький Кряж» допомагаєсільській раді утримувати вуличне освітлення у всіхп’яти селах. В кінці 2010 та на початку 2011 року за йогоспонсорські кошти було придбано енергоощаднихламп на суму більше ніж 10 тис. грн.І це не єдиний напрямок розвитку, який підтримуєкомпанія. ТОВ «Донецький Кряж» надав:• 38 тис. грн — на співфінансування проектуУФС «Покращення медичних умов в сімейнійамбулаторії с. Бобрикове»;• 18 тис. грн — на співфінансування проекту«Покращення умов утримання дітей в дитячихсадках с. Бобрикове та с. Чмирівка», який булопідтримановрамкахспільногопроектуГО«Агенціястійкого розвитку Луганського регіону» прифінансуванні МФ «Відродження». В рамках цьогопроекту у дитсадку «Сонечко» с. Бобрикове булизамінені старі вікна та двері на нові енергоощадні.В рамках молодіжної, спортивної та дитячих програмсела ТОВ «Донецький Кряж» надав 228 тис. грн набудівництво танцювального майданчика для Будинкукультури с. Бобрикове; на придбання обладнання тапереносного залу, що буде використовуватись притуристичних екскурсіях, екотаборів для молоді таінших заходів в селі; придбання спортивного знаряддядля футболу, волейболу, баскетболу та тенісу; пошивкостюмів для художньої самодіяльності. 71. 75НЕОБХІДНІ РЕЧІ — ПРОЗОРІСТЬ, ЗВІТУВАННЯ ТАРОЗШИРЕННЯ СПІВПРАЦІТакі справи, як розвиток села й громади, зрозуміло,мають бути не лише спільними, але й об’єднуючими.Тому що тут немає сторонніх — усі свої, усі зацікавлені.Але коли є певна негативна історична пам’ять, тодінеобхідні додаткові зусилля: потрібно розповідатилюдям про реальний стан речей і про те, яким чиномвирішуються питання сьогодні. Це дозволяє швидшезалучати до спільної справи нових учасників — іволонтерів, і спонсорів.Отже, після досягнення успіху у реалізації першихпроектів, місцева влада та ГО «Вектор» прийнялиспільне рішення про проведення форуму «Рольпідприємців в соціально-економічному і культурномурозвиткусела».Пройшоввіндужерезультативно:післявідвертого діалогу та прозорої презентації діяльностігромадської організації та її планів на майбутнє,фінансову участь в реалізації таких проектів взяли якприватні підприємці, так і солідні виробничі фірми.Якщо у 2009 році в ГО «Вектор» за перший кварталпоступило благодійних внесків від бізнесу 8,8 тис. грн,то вже в 2010 році ця сума склала 100,0 тис. грн. Усіпитання використання коштів зараз затверджуютьсязагальними зборами членів ГО «Вектор» і прямуютьчерез проекти на вирішення соціальних проблем сілради відповідно до планів розвитку.Таким чином, серед однодумців та постійнихпартнерів у реалізації проектів сьогодні є не лишеТОВ «Донецький Кряж», а й інші бізнес-структури села.Так, ПАФ «Схід» (керівник М. К. Кисильчук) співпрацюєіз ГО «Вектор». Приватний підприємець В. І. Рябовспівпрацює із ГО «Перлина степу», що діє на благорозвитку інших сіл громади — сіл Єгорівка та Вишневе.Саме розуміння влади, громадськості та приватнихмеценатівдаєможливістьзалучативсіхдопокращеннясоціально-побутових умов життя. І це коло постійнорозширюється.Тому розвивається і система управління змінами,розширюються можливості громади. Так, наприклад,на базі ГО «Вектор» створений «Фонд підтримкиоб’єктів проектів та розвитку громади» (далі —Фонд). Його гроші використовуються на:• підтримку життєдіяльності тих об’єктів, які булипокращені в ході виконання проектів — тобтовитрачаються, в основному, на поточний дрібнийремонт та обслуговування цих об’єктів;• поточні витрати для утримання адміністративноїдіяльності по розвитку організації;• фінансування поточних та запланованих проектіворганізації.Всі правила надходження та використання коштіврегулює окреме положення про Фонд, затвердженепротоколом загальних зборів членів організаціїгромади ГО «Вектор», та узгоджене із органамимісцевого самоврядування.Завдяки цьому громада постійно контролює питанняосвітлення,інформуєвладупронеобхідністьнегайногоусуненняпроблем(восновномузараз—цезаміналампвуличного освітлення, які вийшли з ладу). Те, що владане може із тих чи інших причин терміново зробити завласні бюджетні ресурси, робить громада за рахуноккоштів Фонду. Навіть більше — доки в бюджеті непередбачено відповідних коштів, громада допомагаєвладі відслідковувати витрати на підтримку об’єктів,які пройшли через мікропроекти, що допомагаєпланувати використання й бюджетних коштів наутримання цих об’єктів. Так, влада вже знає, скількиприблизно коштів було витрачено на утриманнявуличного освітлення в першій половині 2011 року тавже на другу половину року передбачила в бюджетісільської ради на утримання вуличного освітлення повсіх п’яти селах 88,9 тис. грн (17,0 тис. грн з яких будевикористано на заробітну платню електрику, 4,0 тис.грн — на придбання запасних ламп освітлення та 67,9тис. грн — на оплату витрат електроенергії).І якщо порівняти таку системну роботу із тим, що булоусього 3 роки тому, важко знайти того, хто сказав би,що зусилля, яких було докладено, не варті результату.1. Захотіти змінити хід життя.2. Скласти перелік того, що саме треба змінити і нащо замінити.3. Визначити 1 чи 2 найбільш пріоритетних завдання.4. Навчитися, як саме добитися результату, яккерувати процесами та результатом.5. Знайти однодумців, які так само сильно прагнутьдосягти мети.6. Знайти партнерів, які зацікавлені у кінцевомурезультаті і готові профінансувати роботи, які необхідно виконати для отримання результату.Партнери мусять бути і з боку компаній-спонсорів, і з боку громади, і з боку сільради.7. Виконати проект якісно — досягти, щонайменше, запланованого результату.8. Активно поширювати інформацію про досягнутий результат серед громади.9. Запланувати та виконати наступний проект.РЕЦЕПТ УСПІХУ: ЯК ДОКОРІННО ЗМІНИТИХІД ЖИТТЯ НА КРАЩЕ 72. 76КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬМЕЦЕНАТСТВО ПО-ПАЛІЇВСЬКИКіровоградська область, с. ПаліївкаЄ у селі Паліївці Маловисківського району справжнійпатріот, людина з великим серцем та щирою душею— Юрій Леонідович Гульдас, директор фермерськогогосподарства «Гульдас». Зі словами: «Як же це недопомагати рідному селу?» — він щоразу доводитьодносельчанам свою небайдужість до проблемнаселеного пункту: на ремонт сільської бібліотекивиділив 15 тис. грн; 4 тис. грн — на реконструкціюпам’ятника жертвам голодомору; 18 тис. грн — назаміну 11 металопластикових вікон у загальноосвітнійшколі, а ще понад 100 тис. грн — на ремонт спортзалу,їдальні, обладнання комп’ютерного класу в цій жешколі. Його внесок у ремонт дитячого садка взагалінеможливо переоцінити, адже відкриття дитячогозакладу паліївці чекали 12 років. Пан Гульдас не лишенадав значну суму грошей (115 тис. грн, у тому числібудівельні матеріали та нові меблі), але й залучивтрудовий резерв з працівників свого фермерськогогосподарства, які виконали внутрішні будівельніроботитаобладналидитячиймайданчикбілядитсадка.Звісно,щоЮрійГульдасневзмозіоплатитивсіремонтніроботи на території села, адже він має утримувати тарозвивати власне фермерське господарство, платитипрацівникамзаробітнуплатуіт.ін.Вінробитьпосильнийвнесок в розбудову села, але формування пріоритетівта планів розвитку, збір коштів, залучення донорів таспонсорів та доведення справи до кінця — це завданнягромади і сільської ради. Самі паліївці ніколи не стоялиосторонь власних проблем, докладали зусиль дозалучення допомоги на їх вирішення звідусіль — зрайонного, сільського бюджетів та з власної кишені.Але зібраних ними коштів зазвичай було недостатньодля реалізації масштабних перетворень. Та й системив діях, планування бракувало — зазвичай робилосяте, що вже «горіло». Отже, було потрібно масштабнерішення — таке, яке б дозволило змінити хід речей,створити дієві механізми не лише для планування змін,але й для реалізації планів, доведення їх до результату.Участь у Проекті «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду» для жителів села Паліївка Маловисківськогорайону стала знаковою подією і першим кроком достворення активної структури на території села, якамає реальну можливість змінити життя на краще.ЗМІНИ У ПАЛІЇВЦІ: ЯК ЦЕ ВІДБУВАЛОСЬ17 лютого 2009 року для жителів села став визначнимднем: на території Паліївки відбувся семінар-презентаціяПроекту«Місцевийрозвиток,орієнтованийна громаду». Проходив він, що доволі природно, у заліприміщення фермерського господарства «Гульдас».Саме там була створена назва майбутньої організаціїгромади,визначенийїїкерівнийскладтасформованийперелік першочергових до вирішення проблемданого населеного пункту. Було також вирішено, щовід кожного домогосподарства членом ГО «МайбутнєПаліївки» стане щонайменше одна людина. Головноюметою створення ГО, зрозуміло, була мобілізаціяжителів села для вирішення проблем власногонаселеного пункту. Громадяни мали покращити стансоціальних об’єктів шляхом залучення коштів не лишегромади і мецената Юрія Гульдаса, а і бюджетів усіхрівнів (сільського, районного) та Проекту МРГ.Наступний крок — визначення першочерговогопитання, успішне вирішення якого мало не лишеподолати певну проблему, а й продемонструватиусім дієздатність об’єднання зусиль громади тасамої організації «Майбутнє Паліївки». Короткоподискутувавши, вирішили, що найважливішимпитанням є проведення енергоощадних заходів уприміщенні дитячої дошкільної установи.ВИКОНАНІ ПРОЕКТИ — НАТХНЕННЯ ДЛЯПОДАЛЬШИХ ДІЙДитячий садочок потребував неабиякого ремонту.Колись він був діючим, але з 1998 року будівля неексплуатувалась. За кошти районного бюджету вньому були встановлені металопластикові вікна,проте електроосвітлення та електрообладнаннязнаходились у неробочому стані, опалення буловідсутнє, водопровід та каналізація потребувалиремонту.В рамках впровадження мікропроекту «Енергоощаднізаходивдитсадкус.Паліївка»потрібнобуловстановитирізноманітне електрообладнання (електричні плити,конвектори, щити обліку електроенергії, лічильники),здійснити поточний ремонт зовнішньої та внутрішньоїводопровідної мережі (заміна зношених труб наполіетиленові), полагодити внутрішню системуводопостачання (встановлення кранів, умивальників,душових кабін, мийок, водонагрівачів, пральної 73. 77машини), відремонтувати каналізацію (прокладаннятрубопроводів каналізації з поліетиленових труб тавстановлення унітазів). Загальна вартість цих робітскладала 166818 грн Громада зібрала 10046 грн, арешта грошей була отримана таким чином: внесоксільради — 10045 грн, внесок РДА — 66727 грн, внесокМРГ — 80000 грн.Відтоді, як було прийнято рішення, минуло два роки. Ів один з ще холодних, але вже сонячних березневихднів на території села всі готувалися до урочистоговідкриття дитячого садка «Колобок». На святозавітали дорослі з майбутніми вихованцями закладу,керівництво району та гості, якими і була перерізаначервона стрічка біля входу. А малеча радо прямувалав теплий, затишний дитсадок і зручно вмощувалась зановенькими дитячими столиками.Завдяки успішному впровадженню першого проекту,ГО отримала додаткову квоту від Проекту МРГ. Начергових загальних зборах було визначено новезавдання до виконання: проведення енергоощаднихзаходів в приміщенні школи — заміна 30 старихвікон на металопластикові. Загальна вартість цьогомікропроекту склала 150997 грн, з яких громадапрофінансувала 7550 грн, внесок сільради склав 3000грн, РДА надала 64949 грн, а Проект МРГ — 75498 грн.Цей проект було виконано за 32 дні.«...Звісно, без Проекту МРГ, який нас спонукавзгуртуватися, і без залучення допомоги нашогоспонсора Юрія Леонідовича Гульдаса ми б іще років12 споглядали на колись діючий, а зараз порожній тазанедбаний дитячий садок, а наша школа не була бтакоютеплоютазатишною.Назагальнихзборахмивжевирішили, що наступним кроком буде реконструкціяіснуючого водогону з використанням інноваційнихтехнологій. Ми спілкувалися з підрядниками, оглядаливодопровідну мережу, вивчали технічну документаціюі спільно з нашими місцевими інженерами з’ясували,що технічні можливості для цього є. Сподіваємось,що наш спонсор — член громадської організації — якзавжди, нам допоможе...» — з надією додала голова ГО«Майбутнє Паліївки» В. О. Панасенко.ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄОтже, наступний проект, який вже почалареалізовувати громада села Паліївка (замовленапроектно-кошториснадокументація),цереконструкціяіснуючого сільського водогону з інноваційнимкомпонентом (відмова від башт Рожновського). Двауспішно реалізованих проекти є гарною запорукоютого, що перевірена технологія спрацює і на цей раз.«...Сьогодні громадська організація — це серйознарушійна сила, яка прагне змін і в змозі їх здійснити.Тому я без вагань став її членом. Я маю чудовуможливістьщосьзмінитиврідномуселінакраще,аджея тут народився і виріс, навчався в цій школі, а заразкерівник фермерського господарства. Допомагаю,чим можу: коштами, матеріалами, працівниками. Будеможливість зробити більше — повірте, зроблю...» — зупевненістю сказав Юрій Гульдас.Заступник голови Маловисківської районної ради Л. Б.Жовтило,розуміючиважливістьзалученнядореалізаціїпроектів бізнесові кола, зауважив: «...Девіз Проекту«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» —«Разом дієвіше» неможливо уявити без тісної співпрацігромадськоїорганізації,владитабізнесу.Якмибачимо,приватні структури із задоволенням підтримуютьгромадські ініціативи, оскільки використання їхніхкоштів за механізмом Проекту відбувається чесно іпрозоро. Всі учасники цього процесу знають, що їхнікошти спрямовані на покращення життя, а не комусьу кишеню. Це спонукає підприємців допомагатигромаді здійснювати позитивні зміни і не зупинятисьна досягнутому».ЧОМУ ВАРТО ПОВЧИТИСЯ З ДОСВІДУ ПАЛІЇВЦІВ?Головне — це те, що лише за умов тісної взаємодії усіхсторін можна досягти дійсно значущих результатів.Адже разом не лише дешевше (для кожного зучасників), але й дієвіше. Громада, влада та приватнийбізнес зацікавлені в тому, щоб життя будь-якогонаселеного пункту змінювалось на краще. Звісно,мотивації у них різні, але нікому не вигідно ані щобжиття погіршувалось, ані щоб він вирішував проблемисамостійно.Навіть пан Гульдас, який так багато робить дляПаліївки, не потребуючи додаткової реклами, бо він —єдиний фермер і спонсор на території села, може нелише пишатися тим, що тепер в Паліївці розвиток селає системним і дії громади та влади синхронізовані таорганізовані за допомогою ГО «Майбутнє Паліївки».Його життєва позиція та практичні дії працюютьнабагато краще будь-якої реклами: мешканці села,якщохочутьвлаштуватисяпрацювати,йдутьвідразудонього, адже знають, що Гульдас — не «ненажерливий»жадібний фермер, а людяний і справедливийроботодавець. Така лояльність варта чималого — її некупишзагрошіівонапоширюєтьсянавсівідносини.Цестворює повагу між людьми, між владою та бізнесом,між покупцем та виробником. А отже, покращує нелише ставлення — покращує життя! 74. 78ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ«ЧАРІВНИЙ ПОШТОВХ» ДЛЯ «ПАНА ЄПІФАНА»Луганська область, с. ЄпіфанівкаРаніше у селі Єпіфанівка Кремінського районуЛуганської області проблеми вирішували так, як і убільшості сіл — здебільшого не вирішували взагалі, аробили лише те, чого вже не можна було не робити.Мешканці збирались час від часу — для того, щобприбрати вулиці та провести суботник, висадити квітиабо провести якійсь мітинг під час свят. Співпрацяіз спонсорами була хаотичною та безсистемною.Сільрада зверталась до них тільки у випадку великоїнеобхідності: наприклад, для ліквідації аварії,вивезення сміття після прибирання, щоб закупитифарбу або полагодити щось, що не можна не лагодити.Коли з’явилася можливість співпраці з Проектом ЄС/ПРООН«Місцевийрозвиток,орієнтованийнагромаду»,людей не довелося ані умовляти, ані переконувати.Адже це була надія на те, що буде знайдено шлях дляпоступової зміни ситуації на краще. Та й гроші можнабуло отримати на фінансування частини робіт длявирішення найбільш болючої проблеми.«ЧАРІВНИЙ ПОШТОВХ», ЯКИЙ ЗМІНИВ СИТУАЦІЮНАЗАВЖДИОтже 22 грудня 2006 року на території с. ЄпіфанівкаКремінського району Луганської області буластворена громадська організація «Пан Єпіфан».Проект ЄС/ПРООН навчив мешканців керувати своєюорганізацією, планувати її діяльність та розроблятипроектні документи. А крім цього, допоміг правильнорозставити пріоритети в часі та зафіксувати їх на паперівспеціальномудокументі—планірозвиткугромадськоїорганізації. Цей план був затверджений загальнимизборами громади та погоджений із владою шляхомвнесення всіх його пунктів в програму соціально-економічного розвитку Єпіфанівки. Зрозуміло, що цебуло затверджено відповідним рішенням сесії сільради.Згіднозцимпланомрозвитку,першимпитанням,післяпалких дебатів на загальних зборах громади, буловизнано «Облаштування сільського фельдшерсько-акушерського пункту в с. Єпіфанівка». Потім зновбули навчання активістів ГО «Пан Єпіфан», проведеніза допомогою Проекту ЄС/ПРООН, — з питаньпланування діяльності організації, організаційногота фінансового менеджменту, проектного підходу.А вже після них було розроблено перший в громадімікропроект — власне, спрямований на вирішеннякомплексу питань з облаштування фельдшерсько-акушерського пункту.Чому саме ФАП? Тому, що на той момент медичнийпункт с. Єпіфанівка знаходився в дуже маленькомуприміщенні — усього 10 кв. м. Тут було надзвичайноважко приймати громадян та проводити медичніпроцедури. Ця проблема не була новою, алезрушення почались лише після того, як громада тавлада Єпіфанівки почали працювати з Проектом ЄС/ПРООН. Сільська рада виділила приміщення площею48,9 кв. м, а громада доклала багато власних зусильдо реалізації мікропроекту. Спочатку саме громадарозробила мікропроектну пропозицію згідно звимогами ПРООН. Пізніше люди самостійно склалиперелік робіт та проектно-кошторисну документацію.Аналізуючи можливості скорочення витрат, члениГО виявили, що проведення певних робіт власнимисилами, з одного боку, скорочує витрати, але, з іншого,може призвести до зниження якості результату таускладнює звітування за витрачені кошти. Паралельнопочався процес пошуку спонсорів з числа працюючихна території села приватних осіб та компаній дляпроведення ремонтно-будівельних робіт в ФАПі, бокоштів для реалізації розробленого мікропроекту невистачало.Загальна вартість мікропроекту склала 150771 грн.35% цієї суми було отримано у вигляді спонсорськоїдопомоги, яку надало ТОВ «Гранум». Громада зарахунок пожертв приватного сектору отрималана 7 тис. грн більше запланованої суми, і ці грошізалишились для формування на базі ГО «Пан Єпіфан»Фонду підтримки життєдіяльності сільського ФАПу.Тепер ФАП відремонтовано, обладнано сучасноюмедичною технікою, облаштовано біоканалізаційноюсистемою та новими меблями. Він зараз може більше,ніж раніше, і є не лише фельдшерсько-акушерськимпунктом, а й виконує функцію фізіотерапевтичногокабінету, до якого на процедури приїжджаютьмешканці навколишніх сіл (с. Боровенькі, с. 75. 79Новоастрахань та ін.). Сьогодні ФАП обслуговує 970жителів с. Єпіфанівки та по 5-6 осіб кожного дня знавколишніх сіл.Цей успіх дозволив голові ГО «Пан Єпіфан» добитисявиділення додаткових коштів з районного бюджету урозмірі 48220 грн на облаштування у ФАПі санвузлата встановлення біологічної каналізації типу AQUATEC.(Це каналізація зі спеціальними бактеріями, щоочищують стічні води до якості технічної води, якупотім можна використовувати — наприклад, дляполиву рослин та миття приміщень).ГОЛОВНІ ПІДСУМКИ ТА КОРИСНІ НАДБАННЯПо-перше, знайомство із ПРООН надало активуЄпіфанівки розуміння того, що треба постійно вчитись,і що громадська організація необхідна не як така, аяк інструмент грамотної організації роботи громади,вибору пріоритетів, планування та поточногоуправління із неодмінним документуванням усіхдобрих справ.По-друге, успішне виконання мікропроекту нелише збільшило довіру населення до використаннязібраних коштів для розвитку села, але й взагалі додіяльності громадської організації. Приватні спонсоритепер уважно ставляться до поточної діяльностіГО, особисто беруть участь у зборах та пропонуютьблагодійні внески на проекти розвитку села.Поява ГО показала спонсорам не лише серйознеставлення до планування справ громади, але йлегальний, прозорий механізм співпраці із нею.Надзвичайно важливим є те, що до процесу прийняттярішень та управління діяльністю ГО залучені звичайніжителі, а не сільрада. А сільрада задіяна на більшвисокому рівні — вона підтримує вже відібранігромадою ініціативи, включає їх до програм розвиткута надає співфінансування.По-третє, подяка за успіх та за підтримку, якупрактикують тепер у Єпіфанівці, надихає на подальшерозширення співпраці задля покращення життя. Іце дає поштовх новим проектам — адже коли усізадоволені, то й труднощі долати легше.Так, після завершення мікропроекту з облаштуваннясільського ФАПу, громадська організація спільноіз сільрадою провели спеціальну підсумковуконференцію «Діяльність сільського РесурсногоЦентру Розвитку Громад та реалізація мікропроектівв громаді села Єпіфанівка». На цю конференціюзапросили партнерів, які допомагали втілюватимікропроект: представників сільської ради,райдержадміністрації, приватних підприємців,координатора Проекту ЄС/ПРООН, вчителів школи,дітей, населення. Приватним спонсорам та активістампублічно були вручені спеціальні грамоти та подяки.А потім, у січні 2011 року, були скликані загальні збори,у яких взяли участь представники влади, приватногосектору, члени громади. На зборах обговорилиможливості постійної підтримки громадськоїорганізації. Було розроблене та затвердженеположення про фонд підтримки життєдіяльностіоб’єктів та розвитку громади с. Єпіфанівка. До складуспеціальної наглядової ради увійшли представникитрьох меценатів: фермерського господарства«Волошка», ТОВ «Гранум» та ТОВ «Агро-98».ЗавдякитакомуфондуГО«ПанЄпіфан»маєможливістьреалізовувати невеликі проекти, такі як дні першогота останнього дзвоників, день Перемоги, проводитиспеціальні акції з подарунками для дітей.Водночас громада захищена від того, аби будь-хтоміг нав’язувати їй рішення чи проекти, які не будутькорисними для людей. Що теоретично могло бстатися у випадку, коли більшість голосів у наглядовійраді фонду, з якого фінансуються проекти, будевіддана за «дуже бізнесовий», але невигідний длягромади проект (що час від часу можна спостерігатина проектах із забудови міст). Громада захищена,по-перше, українським законодавством, відповідноякого розміщення будь-яких об’єктів на територіяхвідповідних рад та питання щодо тимчасового абокапітального розміщення будівель, споруд абоінших об’єктів повинні бути узгоджені із місцевимиорганами влади та громадськістю. Отже, якщоініціативу просуває саме бізнес, йому не обійтисябез погодження із сільрадою. Сільрада, в своючергу, завжди запрошує представників громадськоїорганізації на комісії та при проведенні сесій сільрадиіз всіх питань, що стосуються соціально-економічногорозвитку території. Отже, і влада, і громадськість, ібізнес вирішують та погоджують всі питання разом тапри узгодженні включають різні ініціативи й бізнесуй громадськості в свої програмні та стратегічнідокументи.ПЛАНИ, ПРО ЯКІ РАНІШЕ І МРІЯТИ НЕ ДОВОДИЛОСЬКоли співпраця налагодилась, то за рахунокспонсорської допомоги була проведена інспекціясоціальних об’єктів села та підготовлена відповіднапроектно-кошторисна документація, яку буловключено в основу наступних інфраструктурнихпроектів:• Організація паркової зони в центрі села назагальну суму 92 тис. грн.• Ремонт покрівлі школи на суму 245 тис. грн тазовнішнє утеплення стін на суму 121 тис. грн.• Облаштування цокольного поверху сільськоїшколидляобладнаннямузейноїкімнати,зимовогосаду та зоологічного куточку для учнів на суму 21тис. грн. 76. 80• Ремонт центру розвитку громади на суму 93 тис.грн.• Освітлення вулиць з використанням сонячноїенергії.• Ремонт містка через річку Борову (плануєтьсяздійснити за кошти районного бюджету).Сьогодні на черзі до реалізації знаходиться ініціативагромади по облаштуванню парку в центрі села. Цетериторія, яку мешканці протягом останніх двохроків очищали власними зусиллями після руйнуваннянедобудованого з радянських часів будинкукультури. Після того, коли буде виготовлена проектнадокументація, відбудуться загальні збори, на якінеодмінно будуть запрошені спонсори та сільськавлада, і всі разом вирішуватимуть, яким чиномспівфінансувати цей проект.Крім цього, ініціативу із встановлення екологічноїканалізації в єпіфанівській сільській школі підтримавМФ«Відродження»врамкахантикризовоїгуманітарноїпрограми. Відповідно до цієї ініціативи очікується, щоєпіфанівська школа отримає роботи на загальну суму157,491 тис. грн, з якої:• 25 тис. грн вже надано Кремінським відділомосвіти;• 45,110 тис. грн — гроші ГО «Пан Єпіфан», отриманіза рахунок благодійних пожертв приватнихспонсорів;• 9,713 тис. грн — обласна організація ГО «Агентствостійкого розвитку Луганського регіону» разом із77,668 грн МФ «Відродження».Не так давно був реалізований проект «Енергоощаднізаходи в сільській школі шляхом заміни 3-х вхіднихдверей в школі» на загальну суму 12580 грн. До цьогопроекту були залучені кошти батьків учнів (5300 грн),спонсорів (2500 грн ТОВ «Гранум»), ГО «Пан Єпіфан»(2700 грн) та районного відділу освіти (2000 грн).Одна з останніх новацій — дуже креативний підхідгромади до залучення громадян села для зайняттяспортивною діяльністю у вільний від роботи танавчання час в сільському спортзалі та проведенняфандрейзингових акцій за допомогою спеціальнихфандрейзингових скриньок.НОВІ МОЖЛИВОСТІ ГРОМАДИ ЄПІФАНІВКИНасправді це не абсолютно нові можливості — вонибулизавжди,тількилюдиниминевміликористуватися.А ще не було ані довіри між людьми та установами, анівіри у власні сили та у можливість здійснити зміни.Так, наприклад, минулого року громадаініціювала включення питання про реконструкціювуличного освітлення до програми соціально-економічного розвитку Кремінського району.Голова райдержадміністрації особисто обіцяв заактивність громади та за передачу досвіду її іншимсприяти наданню фінансування цього проекту зарахунок коштів районного бюджету. (Голова районунеодноразово запрошував голову ГО «Пан Єпіфан»в інші села району на загальні збори громадян длянадання консультацій та для передачі досвіду з питаньсамоорганізації та мобілізації ресурсів населення).Але, на жаль, обіцянка залишилась лише обіцянкою.Проте громада не відмовилась від свого наміру і післядекількохвізитівдорайонноївладиприпинилачекати.Тепер власними зусиллями (коштами населення таспонсорів) це питання поступово вирішується —на центральній вулиці села з’являється все більшеліхтарів. Зараз виконано робіт на суму 2800 грн, зяких 1500 грн — спонсорські кошти, а решта — грошінаселення.Сьогодні, як зазначає голова ГО Любов Махіна, кожнаініціатива громади приблизно на 25% фінансуєтьсянаселенням, а решту надають спонсори. Місцевавлада практично не виділяє фінансування на дрібніініціативи громади. Винятком є часткове фінансуванняспільного із ПРООН проекту із реконструкції ФАПу— тоді сільрада надала біля 20% на потужну, яквважають самі мешканці, ініціативу громади. Загаломсума коштів, які виділяються на поточні проекти ОГ зсільського бюджету, складає біля 50 тис. грн на рік.АктивістиГО«ПанЄпіфан»відзначають,щометодологіяПроекту ЄС/ПРООН є універсальною та працює і позаспівпрацеюзПроектом.Аджепісляреалізаціїспільногоз Проектом МРГ мікропроекту «Ремонт сільськогоФАПу», громада не зупиняється на досягнутому, апродовжує планувати та впроваджувати ініціативи.Спільна робота (спочатку над мікропроектом, азгодом і над іншими проектами) досить сильнооб’єднала громаду. Люди починають змінювати точкузору на можливості вирішення загальних питань, тавже переконані, що спільними зусиллями громади,співпрацею з органами місцевого самоврядуваннята приватним сектором цілком можливо досягативражаючих результатів та вирішувати ті проблеми, якіне вирішувались роками. 77. РОЗДІЛ 6.ДАЛИ ВУДКУІ НАВЧИЛИ РИБАЛИТИ.ЩО ДАЛІ? 78. 82РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ«ЛЕЛЕКА» НАБИРАЄ ВИСОТУЯк усього за два роки громада с. Воскодави Рівненської області реалізувала третинудовгострокового плану розвиткуЩе три роки тому невелике село Воскодави, щорозкинулося у Гощанському районі неподалік Рівного,перспективним не вважалось. Не допомагало аніблизьке сусідство з обласним центром (якихось20 км), ані відремонтована дорога до села, анінаближеність до траси міжнародного значення. Селожило, як і більшість знедолених місцевостей, додалоті ж труднощі й однаково вперто намагалося вижити.Сьогодні ж Воскодавами пишаються не лише в районіта області — сюди часто навідуються міжнародніделегації аби поспілкуватися із громадою та на власніочі побачити перетворення, які власноручно зробилимісцеві ентузіасти.ВПЕВНЕНІСТЬ ШУКАЙТЕ В УСПІХАХ ПЕРШОГОПРОЕКТУГромада с. Воскодави почала співпрацю з проектомЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду» у вересні 2008 року. Тоді відбулисяустановчі збори й було вирішено заснувати сільськугромадську організацію «Лелека». До ініціативи одразуприєдналося 67 осіб місцевого активу, а головуванняорганізацією доручили Ользі Ющук, щирій, енергійнійта шанованій громадою жінці. Після організаційнихзаходів та перших навчань активісти взялися завиявлення місцевих проблем. З цією метою вонипровели опитування у громаді й проаналізувалинайчастіше згадувані спільні біди. Серед них — інезадовільна якість доріг по селу, і жахливий станбудівлі ФАПу, і холодна школа, і прогнилий дах усільській церкві, і відсутність дитячого садка, і ще здесяток інших. На чергових зборах «Лелеки» учасникиобговорили результати опитування й затвердили планрозвитку, до якого потрапило 16 актуальних проблем.За рекомендацією проекту ЄС/ПРООН «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду» разом визначилиодну, найбільш термінову та важливу для вирішенняспільними зусиллями.Голова організації місцевої громади Ольга Ющукпригадує: «Наш ФАП був просто в аварійному стані,ремонту потребувало практично усе. У медичномузакладібулавідсутняводайканалізація,приміщеннянеопалювалося, тому в холодну пору року там не можнабуло роздягнутись для проходження процедур. Заразу селі народжується чимало дітей, все більше людейпохилого віку звертаються до лікарів, тож покращенняумов надання медичних послуг для нашого села сталопріоритетом номер один».Наступним кроком було обрання функціональноїгрупи з числа мешканців, якій було доручено готуватипроектну пропозицію. Із допомогою технічних фахівцівз райдержадміністрації активісти підготували проектй заручилися підтримкою органів районної влади.Незабаром проект громади було схвалено комісією зоцінки мікропроектних пропозицій у Києві.Другийтатретійпроекти—длявивченнярозмаїттяможливостейПрактична реалізація проекту «Поточний ремонтприміщення ФАПу с. Воскодави» тривала близькороку. За цей час громада загартувалася й згуртувалася:на зборах розподіляли обов’язки та фізичну працю,обирали підрядника, затверджували комісію зконтролю за виконанням робіт й розв’язували рядінших спільних завдань. Отриманим результатомпишалися також усім селом, бо ФАП стало не впізнати— привабливий ззовні та зсередини, теплий та щебільш корисний людям, адже завдяки придбаномумедобладнаннювдалосярозширитиперелікмедичнихпослуг.Організація «Лелека», окрилена першим успіхом,ризикнула полетіти далі, і невдовзі, восени 2010року їй було надано можливість втілити додатковуініціативу у співпраці з проектом МРГ та районноювладою. На зборах громада одноголосно вирішилазайнятися енергозбереженням у місцевій школі. Івпродовж чотирьох місяців було виконано проект«Енергоощадні заходи у Воскодавській ЗОШ», в межахякого замінено всі старі вікна у двоповерховій будівлішколи. Паралельно з цим проектом функціональнагрупа за кошти фонду «Відродження» виконала проект«Створення спортивно-оздоровчого комплексу«Лелека», що отримав підтримку Волинськогоресурсного центру. Після його відкриття тут часто 79. 83бувають ті, хто живе у місті і приїжджає до рідних.Городяни зазначають, що не кожна спортивна школав місті може похвалитися такими тренажерами, якімає Воскодавський сільський спорткомплекс. Отжеу селі тепер є усі сучасні можливості для розвиткуфізкультури та спорту, чудове місце для проведеннядозвілля як дорослими, так і молоддю.КОЛИ МЕТОД ВІДПРАЦЬОВАНИЙ — ЧАС БРАТИСЯЗА СЕРЙОЗНІ ПИТАННЯВзявши за основу метод тісної співпраці з органамимісцевого самоврядуванням та районною владою,громада с. Воскодави у кожній справі заручаєтьсяфінансовою й технічною підтримкою партнерів.Активні мешканці, які мають достатньо досвіду танеобхідних знань, продовжують діяти і без донорськоїпідтримки. Так, у 2010 році зусиллями громади тарайонної влади в селі відремонтовано дорогу доцеркви, коштом лише самих мешканців перекритодах церкви. На початку 2011 р. у селі відведено місцедля влаштування сміттєзвалища, зібрані погодженнядозвільних інстанцій та ведеться підготовча роботаз його паспортизації. Також у 2011 році проведенокосметичний ремонт приміщення сільради. Клопотівв організації не меншало, адже на часі було новесерйозне завдання — влаштування дитячого садка. Які раніше, досвідчені однодумці організували все селодовколацієїважливоїсправиізвісноузгодилинаміризрайонною владою. Наприкінці 2010 року у приміщеннішколи виділено кімнати для розміщення дитсадка, а у2011 року розпочато внутрішній ремонт приміщенняз влаштуванням окремого входу. Оскільки стараннямигромади та завдяки проекту «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду» раніше у школі булозамінено всі вікна, ремонт потребує суттєво меншихвитрат. Отож небайдужі односельчани дружно взялисядо роботи й ремонтували приміщення власнимисилами, закупивши матеріали за кошти місцевихспонсорів. Вже у червні 2011 року у Воскодавахвідкрився дитсадок на 20 місць з групою п’ятирічок , аз вересня він зміг прийняти ще й змішану групу дітейвіком від 2,5 до 5 років.Членигромадськоїорганізації«Лелека»такзахопилисявпорядкуванням свого села, що на чергових збораходностайно вирішили: «Мусимо відновити будиноккультури! Це не лише покращить благоустрій села(занедбана будівля розташована у самому центрі),але й відродить наші художньо-естетичні традиції».Представники громадської організації спільно зсільським головою запросили спеціалістів, оцінилистан будівлі й замовили проектно-кошториснудокументацію на проведення комплексного ремонтуприміщення будинку культури. Цю ініціативупідтримали й на районному рівні, передбачившиспівфінансування у бюджеті Гощанського району на2011 рік.ГРОМАДА, ЯКА ДОВІРЯЄ СВОЄМУ ЛІДЕРУ —НЕПЕРЕМОЖНА!З моменту свого створення Воскодавська громадськаорганізація «Лелека» упродовж 2009-2010 роківреалізувала третину плану розвитку, і сьогодні село невпізнати. Отож, закономірно, що голову громадськоїорганізації Ольгу Ющук територіальна громадана останніх виборах обрала сільським головою.Заступник голови організації, не менш активнийдіяч Олександр Поліщук, у лютому 2011 року очоливрайонну громадську організацію «Гостинний край». УВоскодавахпроходятьвиїзніколегіїзаучастіобласногокерівництва, голів райдержадміністрацій та райрад. Небуває місяця, щоб сюди не навідалися гості, бажаючіознайомитися з досвідом ефективного вирішеннямісцевих проблем силами влади й громади. Аджединаміка розвитку воскодавської громади вражає!Лідер громади Ольга Ющук так оцінює зроблене:«Сьогодні питання, які виносяться на обговореннязагальних зборів громади, вирішуються змаксимальною ефективністю та швидкістю. Завдякинабутому досвіду, громада вже знає, як діяти крок закроком, щоб вирішити певну проблему. А головне —ми знайшли партнерів для реального втілення своїхініціатив. Настрій, який панує в громаді, переконує, щозміни можливі та невідворотні».Користуючись знаннями та досвідом, отриманим успівпраці з проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду», організація громадивпевнено,згуртованойпослідовнопокращуєдобробутселатапідвищуєякістьвласногожиття.Післяреалізаціїпершогопроектугромадськаактивністьнезавмерла,анавпаки — розкрилася широким потенціалом. Селяниповірили у власні сили, відчули себе єдиним цілим, аголовне — окрилились надією на краще майбутнє. Адопомагає громаді у цьому їхній оберіг — родинний тасвітлий птах лелека. 80. 84ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬСИЛА СПІВПРАЦІ ТА ПАРТНЕРСТВАІсторія успіху громади с. Кисилин Волинської області в рядках і фотографіяхКисилин — одне з найвіддаленіших сіл Локачинськогорайону Волинської області, яке з вересня 2008 рокуживе новим життям: його громада більше не чекає,поки проблеми почнуть вирішуватись самі собою.Замість цього тут все робиться за планом — так, якце і має бути в добре організованому колективі абокомпанії.ПЕРШИЙДОСВІД:УСПІХІВНЕБУВАЄБЕЗВИРІШЕННЯПРОБЛЕМНова сторінка в історії Кисилина почалась з участіта перемоги у конкурсі, оголошеному проектом ЄС/ПРООН«Місцевийрозвиток,орієнтованийнагромаду».Активні та енергійні люди не лише не хотіли чекати,а були готові до дій. І можливості, які відкривалисьзавдяки участі в проекті, прискорили їхнє об’єднаннята формування організації громади «Стохід». Назагальних зборах села 3 жовтня 2008 року громадасформувала перелік основних проблем та виділилапріоритетні. А крім того, затвердила план розвиткутериторії та встановила розмір членських внесків.Найважливішим завданням визначили замінудерев’яних вікон та дверей у дитсадку-школіна металопластикові. Головним мотивом булозбереження енергії у приміщеннях взимку — дляпідтримки необхідної температури та зменшеннявитрат на опалення. Хоча у приміщенні Кисилинськоїзагальноосвітньої школи щорічно проводитьсяпоточний ремонт, що дає можливість зберігатиприміщення в задовільному стані, огляд технічногостану будівлі показав, що віконні та дверні блокичастково прийшли в непридатність, і це спричиняєзначну втрату енергоресурсів.Школа здана в експлуатацію у вересні 1986 року ірозрахована на 86 учнівських місць. Тут є їдальня на 40місць, блок для навчання учнів 1-4 класів, 6 навчальнихкабінетів, а також дошкільний навчальний заклад на 15місць. У 2008-2009 навчальному році у школі навчалось62 учні, з них 15 — у початкових класах. Працює 12педагогів та 9 осіб обслуговуючого персоналу.ГО «Стохід» не марнувало часу. У дуже стислі термінивиготовили технічну документацію, розробилимікропроектну пропозицію, першими на Волиніпідписали грантову угоду із Програмою розвиткуООН в Україні, провели конкурс на відбір підрядникаі виконали всі роботи із заміни вікон та дверей уприміщенні. Ініціативна та відповідальна Галина Віннік,яка очолює організацію громади, так все організувала,щороботибуливиконаніпротягомодногофінансовогороку. Загальний бюджет мікропроекту «Впровадженняенергоощадних технологій у приміщенні КисилинськоїЗОШ І-ІІ ступенів» склав 178805 грн, що становить 67%річного бюджету сільської ради. При цьому на замінувікон у школі громада зібрала 24091 грн, сільська радавиділила 15310 грн, районна — 43000 грн, обласна —45000 грн, ПРООН — 50000 грн.Звичайно, шлях до такого успіху не був легким і рівним.Як і інші громади, ГО «Стохід» зіткнулась із проблемоювчасного проходження коштів через управлінняДержказначейства, оскільки цей механізм не буввідпрацьований. Були також складнощі і з виділеннямкоштів з районного та сільського бюджетів. Але надопомогу у вирішенні таких питань завжди приходиврайонний Форум місцевого розвитку, адже засіданнякоординаційного комітету Форуму висвітлювались взасобах масової інформації.(Для того, щоб громадам району було кудизвертатись по допомогу, районна рада створиларайонний ресурсний центр, який надає методичну таконсультаційну підтримку).Поряд із тим, активісти кисилинської громади неопускали рук, коли стикались із труднощами, вонизавжди були активними учасниками навчальнихпоїздок,семінарів,тренінгівврамкахпроекту,гостиннозустрічали гостей на своїй землі. В ході реалізаціїмікропроекту під час робочих та навчальних поїздок вКисилині побували радник проекту Югеш Прадхананг,інженер проекту Олег Баранецький, уповноваженийкерівник Програми розвитку ООН в Україні ЕрджинМурат, заступник постійного представника ПРООНв Україні Йоанна Казана-Вишневецька, головапредставництва Європейської Комісії в Україні ЖозеМануельПінтуТайшейра,НадзвичайнийіПовноважнийПосол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковськіта інші гості та представники Проекту. 81. 85ПЛАНУВАННЯ ТА ПІДГОТОВКА — НЕОБХІДНІСТЬДЛЯ РЕЗУЛЬТАТУОкрилена успішним впровадженням мікропроекту,у 2010 році кисилинська громада стає учасникомпроекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду» за додатковою квотою «40+». ГО«Стохід» вирішила продовжити вкладати кошти венергозбереження навчального закладу, до чого їїстимулювали теплі і затишні класні приміщення, детака робота вже була виконана. Отже, наступнимпроектом стали «Енергоощадні заходи у дитсадку-школіс.Кисилин».Виконанняцьогопроектудозволилоповністюзамінититаутеплитидахуприміщеннішколи-дитсадка (загальна вартість робіт склала 162192 грн).Крім цього, громада власними силами зробила ремонтприміщення та огорожі Свято-Михайлівської церкви,провела благоустрій місцевого кладовища. На часі— відновлювальні роботи у комплексі Кисилинськогомонастиря кармелітів — пам’ятки національно-культурного надбання, датованої 1632-1677 рр.Але оскільки реставраційні роботи цього об’єктавимагають надзвичайно великого фінансування,то кисилинці продовжують шукати грантодавців тапартнерів/спонсорів.А ще громада зрозуміла, що має докладати зусилляне до того, щоб на селі зростала кількість барів,а до того, щоб молодь обирала здоровий спосібжиття. Тому в 2010 році ГО «Стохід» взяла участь уконкурсі мінігрантів «Громадська ініціатива в дії»,який оголосила Асоціація захисту прав молодіВолині в рамках проекту «Налагодження механізмуреалізації громадських ініціатив у Волинській області»за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Проектна заявка «Через терни до зірок» загальноювартістю 11541 грн стала переможцем.За ці кошти був облаштований футбольниймайданчик — встановлено 2 футбольних воріт,встановлено і пофарбовано 200 м дерев’яних лавокдля вболівальників, закуплено та встановлено 360м огороджувальної сітки. А по завершенню робітпроведене спортивне свято «Мама, тато і я —спортивна сім’я». Тепер сільська молодь може гратиу футбол, тренуватися, розвивати власну футбольнукоманду, брати участь у районних змаганнях таспортивних фестивалях, започаткувати проведеннятрадиційних спортивно-масових заходів на селі.На стадіоні щонеділі проводяться футбольні матчіза участю місцевої футбольної команди «Стохід» тафутбольних команд району. Крім того, тут проходятьшкільні спортивні змагання.Початок літа-2011 для мешканців Кисилинавідзначений черговою доброю справою. Ще влютому цього року Г. С. Віннік виступила ініціаторомоблаштування прогулянкового майданчика порядіз приміщенням дитсадка-школи. Ця ідея знайшлапідтримку у першого заступника голови Волинськоїобласної ради Юрія Лобача, депутата обласної ради,заступника голови постійної комісії з міжнароднихвідносин, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестиційЄвгенія Недищука та Кисилинського сільськогоголови Адама Соколюка. Тому за досить короткийчас в Кисилині з’явився сучасний ігровий комплекс.А сьогодні на дитячому майданчику тішать малечурізнокольорові гойдалки, каруселі, пісочниця та гірка.Ще один проект «Незабудка — шлях до активізаціїгромади» подано до Міжнародного фонду«Відродження», до антикризової грантової програмина створення осередків культурно-громадськоїактивності в сільських громадах.УСПІШНА ГРОМАДА — ОЗНАЧАЄ НАЛАГОДЖЕНАСПІВПРАЦЯ З ПАРТНЕРАМИОтже, реалізовуючи проекти, жителі села Кисилинвласноручнозмінюютьсвітнавколосебетаякістьсвогожиття. Вони вже не чекають дива — вони знають, щоможуть і мусять керувати цим та йти вперед громадою.Адже громада є великою силою, але вона має діятиу співпраці з владою та за допомогою партнерів. Заце їй буде пошана і повага. Так, за активну діяльністьГалину Віннік відзначено подякою голови районноїради, почесною грамотою районної ради, почесноюграмотою обласної ради та цінним подарунком,подякою голови обласної державної адміністрації і,звичайно ж, повагою та вдячністю земляків. 82. 86МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬТРИ СКЛАДОВІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ТА РАЙОНУДосвід Снігурівського району Миколаївської області у запровадженні соціальних проектівшляхом самоорганізації та реалізації громадських ініціативСнігурівський район Миколаївської області нічимособливим не відрізнявся від подібних по всійУкраїні, де яскраво проявились усі наслідки тривалогобюджетного безгрошів’я, криз та відсутності навітьспробзмінюватиситуацію.Тут,якіубагатьохнаселенихпунктахвглибинці,йшлипроцесидеградації.Проте,навідміну від інших, ініціативні громади не захотіли далімиритися з безперспективністю долі територіальногоосередку і взяли ініціативу в свої руки. Багато чомунавчившись за час реалізації проекту ЄС/ПРООН«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», людистворили систему структур, які, працюючи разом,забезпечують району поступальний розвиток, громаді— стале покращення умов життя, бізнесу — ряд новихможливостей, владі — довіру та високі рейтинги.Досвід Снігурівського району із запровадженнясоціальних проектів для втілення в життя громадськихініціатив вартий вивчення. В районі створені іпрацюють декілька структур, які забезпечують ікоординацію, і ініціативу, і контроль за виконаннямусіх проектів, які слугують громаді і розвитку району.1. Форум місцевого розвитку — добровільнаорганізована структура при Снігурівськійрайдержадміністрації.Церайоннарадаголівсільськихрад, керівників громадських і благодійних організаційта інших представників, які зацікавлені в реалізаціїпроектів місцевого розвитку.2. Програма сталого розвитку Снігурівськогорайону. Метою програми є сприяння впровадженнюпроектів сталого розвитку громад, спрямованих напокращенняумовпроживання,навчаннятапосиленняролі мереж організацій громадського суспільства,на підтримку навчальних програм, а ще на розвитокбізнесу. Програма забезпечує відбір та реалізаціюсоціально значимих для громади Снігурівськогорайону проектів із залученням бюджетних коштів,коштів міжнародних фондів та коштів громадськихформувань (ОСББ, ОСН, громадські організації,благодійні фонди) у визначених пріоритетнихнапрямах. За цією Програмою у 2009-2011 рокахпідтримано 16 проектів на загальну суму 1108,6 тис.грн.3. Ресурсний центр розвитку громадСнігурівського району, який було створено в рамкахпроектуЄС/ПРООН«Місцевийрозвиток,орієнтованийна громаду», є спеціалізованою структурою, якадопомагає громадам створювати та виконуватипроекти. Результат роботи центру — сприятливіумови для реалізації сталого розвитку в районі, більшактивне залучення до діалогу з органами місцевоївлади усіх верств населення, представників установ,організацій та бізнес-структур. Крім цього, виробленіі діють прозорі та ефективні механізми планування намісцевому рівні та залучення громадян до управління.Результатироботицієїсистеминаочнішесприймаютьсяу вигляді таблиці проектів, реалізованих усього за 2роки.Так, упродовж 2008-2010 років реалізовано 30грантових проектів на загальну суму 3775тис. грн.Назва донора, конкурсуРеалізовано проектів натериторії районуза 2008-2010 рр.кількістьзагальнасума, грнВсеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 6 1636400ЄС/ПРООН — Проект МРГ 10 1219100Міжнародний фонд «Відродження» 4 388300Фонд розвитку м. Миколаїв 4 177500Всеукраїнська благодійна організація «Турбота про літніх людей» 2 175000ІСАР «Єднання» 2 40000Фонд «Крона» 1 37100Український жіночій фонд 1 37000Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» 1 27000РАЗОМ 31 3774900 83. 87Цей перелік реалізованих проектів — найкращесвідчення, що робота в даному напрямку єрезультативною, динамічною та має вагомі результати.А з діаграм легко бачити, що охочих власними силамизмінити життя на краще, протиставивши наслідкамкризи ініціативу, кмітливість та ентузіазм, в районі стаєвсе більше.Завдяки реалізації проектів ініціатива громад сталане лише помітною — вона сьогодні є неодмінноючастиною прийняття рішень щодо розвиткурайону. Результативне виконання проектів додаєавторитету і владі, і територіальним громадам, деці проекти виконуються. А головне — реалізаціяпроектів дозволяє забезпечувати системний підхіддо вирішення найактуальніших проблем життятериторіальної громади.Кількість зареєстрованних громадських організацій станом на 01 січняДинаміка реалізованих проектів, тис. грн Динаміка реалізованих проектів в розрізі співвиконавцівпроекту, тис. грнЧастка співвиконавців в реалізації проектівБюджет Донор ГромадаГромада 12%Донор 51%Бюджет 37%2008 рік13 16 262009 рік 2010 рік2008 рік4182,6101578,1172014,22009 рік 2010 рікКількістьСумма2008 рік70 77,1636,8799142,3690,5217,61106,135,52009 рік 2010 рікВнесок з бюджету Внесок донора Внесок громадських формувань 84. 88КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬБЕЗ ВІРИ — НІКУДИ. «ВІРОЮ» СИЛЬНА ГРОМАДАКиївська область, м. Переяслав-ХмельницькийЄрківці — мальовниче хліборобське село знаселенням трохи більше тисячі осіб. Люди тутживуть своєю працею, як і в інших українських селах,славляться своєю гостинністю, відпочивають занайкращими українськими традиціями. Мають такі ж,як і в інших, біди: розбиті дороги, холодні дитсадки,замулені ставки, старі та понівечені водогінні мережі,стихійні сміттєзвалища. І не хочуть миритися зісвоїми негараздами та проблемами, а хочуть житищасливим та багатим життям. Мріють про європейськіумови проживання та навчання для своїх дітей, проблагоустроєні пляжі на своєму ставку з «грибками»та катамаранами, і, навіть, про власний аеродром.А тепер вони вірять у те, що всього цього можнадосягти. І для цього у них є громадська організація«Віра — 2008» та досвід досягнення успіхів спільнимизусиллями. Звісно, з вірою. Саме в 2008 році все іпочалося. А тепер це — технологія, використовуючияку, схоже, громада Єрківців, за бажанням таки збудуєаеродром та матиме на чому літати.ПОБАЧИВ МОЖЛИВІСТЬ — ЗБИРАЙ ОДНОДУМЦІВТА ПІДТРИМКУНа районному семінарі в Переяславі-Хмельницькому,де зібрали представників всіх сільських рад,єрковецький сільський голова Катерина ВікторівнаКондратенко вперше почула про нагоду взяти участьв Проекті «Місцевий розвиток, орієнтований нагромаду». Цей проект впроваджується в Україні заспільною ініціативою ЄС та ПРООН. Ідею зробитищось добре для свого села всією громадою вонадонесла до односельців і отримала підтримку. Булоприйнято рішення створити громадську організацію«Віра — 2008», яку очолила сільський бібліотекарШульга Ольга Іванівна. Спільно вирішували, з чого жрозпочати свою діяльність. Багато прозвучало ідей,пропозицій, але одноголосно на зборах вирішили,що найважливішим завданням для села є вирішенняпроблеми з водою.ДОВЕДИ СОБІ, ЩО МАТЕРІАЛЬНО ЗАЦІКАВЛЕНИЙ УРЕЗУЛЬТАТІ — ЗДАЙ ГРОШІ НА СПІЛЬНУ СПРАВУВода у Єрківцях дуже смачна і вона є і в криницях, і вджерелах, і в ставках. Є і водогінна мережа загальноюпротяжністю 33 кілометри, яку ще за радянських часівпроклали по всіх вулицях. Але за багато років трубивийшли з ладу, все частіше трапляються пориви,перебої у подачі води стають все довшими. Та й самавода тече брудна та іржава. Коштів сільського бюджетувистачає хіба що на латання дірок. Ото ж багато вжероків люди потерпають від нестачі чистої питної води,та й для технічних потреб з криниці воду не наносиш.«Ніхто не вірив, що це можна змінити, — говоритьКатерина Вікторівна. — Проте завдяки можливостіпартнерської співпраці та активній позиції громадинаш перший проект був дуже успішним. У нагородуми отримали можливість реалізувати ще й другийпроект. В результаті маємо майже 3,5 км відновленихводогінних мереж».Однією з умов реалізації мікропроекту булоспівфінансуваннязбокуякмінімумтрьохсторін:влади,громади та Проекту. Члени організації «Віра-2008»швидко зібрали свій внесок: спочатку 7 тис. грн, потімще 11 тис. Понад 150 тис. грн надійшло з місцевогобюджету. З них 92 тис. надала обласна влада. Загаломв реалізацію двох мікропроектів було вкладено понад300 тис. грн. Окрім того, поза проектом зібрали ще до30 тис. грн, які теж направили на ремонт водогону.Не шкодували люди своєї праці та часу: допомагаликопати траншеї, займались благоустроєм вулиць післяремонту, деякі члени громади безкоштовно надавалив користування свою техніку.ДОСЯГ УСПІХУ — ПОВТОРИ ЙОГО,ВИКОРИСТОВУЮЧИ ТЕХНОЛОГІЮОтож, осінній день 2009 року, коли по трубах пішлаперша вода, став справжнім святом для єрківчан.Ознаменував цю подію ще й візит постійногопредставника ПРООН в Україні Олів’є Адама. Йогощире захоплення надихнуло членів громади навирішення наступних проблем, надало впевненості всвоїх силах і укріпило віру і бажання діяти й надалі длярозквіту свого села.Багато добрих справ зробили єрківчани вже післязавершення першого та другого мікропроектів. 85. 89Провели газифікацію села, облаштували сільськесміттєзвалище, відновили стадіон, провелиремонт церковно-приходської школи, закупилимедобладнання в сільську амбулаторію, виготовилисимволіку села та ще багато іншого. А чим більшогодосягали, тим амбітнішими ставали плани. Саме плани,а не мрії, бо виконанням цих завдань сьогодні разомзаймаються і сільський голова, і вся громада, аджемають в цьому гарний досвід.НАВЧИВСЯ САМ — НАВЧИ СУСІДА!Цим досвідом єрківчани пишаються і щиро ділятьсяз іншими громадами. Приїздять до них як жителісусідніх сіл, так і віддалених, наприклад з Черкаськоїобласті. Гостинно зустрічають тут і іноземнихгостей. Нещодавно Єрківці відвідала делегаціядипломатів європейських країн на чолі з ЛауроюГараньяні, керівником управління програм допомогиПредставництва ЄС в Україні, та Рікардою Рігер,директором ПРООН в Україні. Громада Єрківцівохоче демонструвала свої надбання: від результатів,досягнутих ще під час реалізації першого проекту,до усіх змін, яких вони досягли власним трудом таз використанням знань, отриманих за час участі уПроекті МРГ. Адже головне їх надбання та багатство— це чудові українські люди, які мріють про розквітсвого краю, вміють ставити перед собою цілі, вірять вчудове майбуття і творять його своїми руками.«МАЙБУТНЄ РЕАЛЬНЕ ЛИШЕ ЗА УМОВИ СПІВПРАЦІМІЖ ЛЮДЬМИ». ДАНТЕ 86. 90 87. 91 88. 92